Консультації

Консультації органам місцевого самоврядування надають регіональні консультанти Офісів реформ в РВ АМУ перейти до контактів.

 

Чи підлягають щорічному оцінюванню в.о.старости, керуючий справами, заступник селищного голови в ОТГ?

Щорічне оцінювання службовців МС в ОМС зазвичай проводиться відповідно до
прийнятого відповідною радою Положення на основі Типового положення про
проведення атестації посадових осіб місцевого самоврядування, затвердженого
постановою КМУ від 26 жовтня 2001 р. N 1440.
Пунктом 2 Типового положення визначено, що:
"2. Атестації   підлягають    посадові    особи    місцевого
самоврядування  УСІХ РІВНІВ,  у  тому  числі  ті,  які  внаслідок
організаційних  змін обіймають посади менше ніж один рік,  якщо їх
службові обов'язки не змінилися.
     НЕ ПІДЛЯГАЮТЬ атестації  сільські,  селищні,  міські  ГОЛОВИ,
голови  районних  у  містах,  районних,  обласних  рад,  СЕКРЕТАРІ
сільських, селищних, міських рад, СТАРОСТИ, працівники патронатної
служби,  особи,  які перебувають на займаній посаді менше ніж один
рік,  молоді  спеціалісти,  вагітні  жінки, чи жінки, які працюють
менше  ніж  один  рік  після  виходу  на  роботу  з  відпустки  по
вагітності  і  пологах  чи  догляду за дитиною, особи, прийняті на
роботу  на  визначений термін".
Таким чином, керуючий справами, заступник голови, в.о.старости, як не
віднесені Типовим положенням до осіб, що не підлягають, щорічне оцінювання
мають проходити.
Втім, це лише Типове положення, воно носить рекомендаційний характер. І
місцеве положення, прийняте радою, може від нього відрізнятися.
 

До якої категорії ( до VI або VII) віднести посаду начальника загального відділу селищної ради об'єднаної громади

Постановою КМУ від 26 жовтня 2001 р. N 1441 посади керівників відділів
селищних рад віднесено до шостої категорії.
 

Як використовувати майно (будівель, споруд) закладів освіти, які не використовуються освітньому процесі, для інших потреб обʼєднаної територіальної громади? Як внести необхідні зміни до Закону України "Про освіту"?
Щодо використання майна закладів освіти на засадах державно-приватного партнерства
Питання управління майном закладів освіти регулюється статтями 80 та 81 Закону України «Про освіту». Відповідно до частини шостої статті 80 Закону України «Про освіту» майно закладів освіти, яке не використовується в освітньому процесі, може бути вкладом у спільну діяльність або використане відповідно до статті 81 цього Закону. Стаття 81 Закону України «Про освіту» регулює питання державно-приватного партнерства у сфері освіти і науки.
Щодо використання окремих будівель, споруд закладів освіти, які не використовуються в освітньому процесі
Повідомляємо, що Асоціація міст України листом № 5-261 від 11.06.2018 року зверталась до Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти з проханням врегулювати на законодавчому рівні проблему використання обʼєктів та майна закладів освіти з метою забезпечення комфортного перебування та забезпечення неосвітніх потреб учнів у цих закладах.
Доводимо до Вашого відома, що 19 січня 2019 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до статті 80 Закону України «Про освіту» щодо забезпечення освітнього процесу належними умовами для праці та здобуття освіти» № 2661-VIII від 20 грудня 2018 року. Цим законом частину четверту статті 80 Закону України «Про освіту» уточнено та викладено у такій редакції:
«4. Об’єкти та майно державних і комунальних закладів освіти не підлягають приватизації чи використанню не за освітнім призначенням, крім надання в оренду з метою надання послуг, які не можуть бути забезпечені безпосередньо закладами освіти та пов’язані із забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу, з урахуванням визначення органом управління можливості користування державним нерухомим майно в межах законодавства.».
Щодо запровадження в закладах освіти, що не використовуються в освітньому процесі, платних послуг
Зауважуємо, що відповідно до Переліку платних послуг, які можуть надаватися закладами освіти, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної та комунальної форми власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 року № 796, у закладах освіти можуть бути запроваджені платні послуги як у сфері освітньої діяльності, так і інших сферах: наукової та науково-технічної діяльності; міжнародного співробітництва; охорони здоровʼя, відпочинку, дозвілля, оздоровлення, туризму, фізичної культури та спорту; побутових послуг, житлово-комунальних та інших послуг.
Щодо перспектив змін у законодавстві галузі освіти
Окрім того, повідомляємо, що за участі Асоціації міст України робочої групою Міністерства освіти і науки України було розроблено проект Закону України «Про повну загальну середню освіту». Під час його розроблення АМУ порушувало проблему використання та збереження будівель закладів освіти, які призупинили свою діяльність або були реорганізовані. Так, у цьому проекті Закону України передбачено статтю 61 у такій редакції:
«Стаття 61. Майно закладів загальної середньої освіти
1. Правові засади володіння, користування і розпорядження майном закладів загальної середньої освіти визначаються Законом України «Про освіту», цим Законом та іншими актами законодавства.
2. Майно, у тому числі земельні ділянки, ліквідованих закладів загальної середньої освіти або тих, діяльність яких була призупинена, у сільській місцевості відповідно до рішення засновника може бути використане для забезпечення здобуття освіти, надання послуг у сфері соціального захисту, культури та охорони здоров’я, у тому числі на засадах державно-приватного партнерства. Відповідне майно не може бути предметом застави, стягнення, джерелом погашення боргу і щодо такого майна не можуть вчинятися будь-які дії, наслідком яких може бути припинення державної (комунальної) власності на таке майно.
Державні, комунальні заклади загальної середньої освіти та/або державна, комунальна частка корпоративного закладу загальної середньої освіти не можуть бути приватизовані або в будь-який іншій спосіб передані у приватну власність.».
Наразі проект Закону України «Про повну загальну середню освіту» проходить погодження в Центральних органах виконавчої влади, після якого буде винесений на розгляд Кабінету Міністрів України.
Аналітичний центр АМУ
Чи зберігається поділ на групи при вивченні української мови у ІІ семестрі 2018/2019 навчального року, якщо в І семестрі класи ділилися (наповнюваність класів – 28 чоловік і більше)?
Щодо поділу класів на групи при вивченні окремих предметів
Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 20 лютого 2002 року № 128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах» (далі – Порядок) при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах для посилення індивідуальної роботи з учнями запроваджено поділ класів на групи.
Згідно з Порядком поділ здійснюється за рішенням педагогічної ради закладу за умови, що гранично допустиме навчальне навантаження на учня не перевищуватиме загальну кількість годин, передбачених навчальним планом для даного класу з урахуванням поділу.
Відповідно до Порядку дозволяється здійснювати поділ класів на групи при вивчення української мови як предмета у закладах загальної середньої освіти тоді, коли кількість учнів у класі є більшою 27.
Отже, в класах із наповнюваністю 28 учнів і більше дозволяється здійснювати поділ на групи.
 
Щодо можливості збереження поділу у ІІ семестрі 2018/2019 навчального року
У той же час звертаємо увагу, що оплата праці педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти, у тому числі й на поділ класів на групи при вивченні окремих предметів, здійснюється відповідно до статті 1032 Бюджетного кодексу України за кошти освітньої субвенції. Згідно з листом Міністерства фінансів України від 20.09.2018 року № 07010-07-21/24561 органи місцевого самоврядування мають забезпечити оптимізацію існуючої мережі бюджетних установ та упорядкувати структуру штатної чисельної працівників у межах встановлених асигнувань на оплату праці. Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» Вашому місцевому бюджету визначено певний обсяг освітньої субвенції, що по суті, є встановленим обсягом асигнувань на оплату праці педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти.
Засновники закладів освіти (органи місцевого самоврядування) відповідно до статті 32 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», статті 66 Закону України «Про освіту» мають планувати та забезпечувати розвиток мережі закладів загальної середньої освіти. Оскільки ІІ семестр 2018/2019 навчального року календарно перебуває у новому бюджетному періоді, засновник має забезпечити функціонування такої мережі, яка буде забезпечена визначеними на неї видатками. Допускаємо, що у 2019 році доведений обсяг освітньої субвенції із державного бюджету Вашому місцевому бюджету є недостатнім. У такому разі засновник Вашого закладу освіти може прийняти рішення щодо оптимізації мережі класів з метою економії коштів освітньої субвенції та забезпечення обовʼязкових виплат педагогічним працівникам до кінця 2019 бюджетного року (тобто у ІІ семестрі 2018/2019 навчального року, у відпускний період та у І семестрі 2019/2010 навчального року). Таким чином, поділ класів на групи при вивченні української мови може не бути збереженим. Це, звісно, призведе до зменшення педагогічного навантаження вчителя.
У той же час відповідно до п. 76 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти (далі ‒ Інструкції), затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 14.04.1993 року № 102, учителям, викладачам та іншим педагогічним працівникам, у яких з незалежних від них причин протягом навчального року навантаження зменшується порівняно з навантаженням, встановленим їм при тарифікації (станом на 5 вересня 2018 року), до кінця навчального року виплачується з дотриманням Кодексу законів про працю. До таких причин, зокрема, можна віднести злиття груп при вивченні української мови.
Аналітичний центр АМУ
Чи може заступник голови ОТГ, який здійснює викладання уроків при погодинній оплаті в школі, отримувати доплату за завідування кабінетом?
Щодо можливості посадової особи органу місцевого самоврядування працювати за сумісництвом у школі
Відповідно до статті 1021 Кодексу законів про працю України працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу. Умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій визначаються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України № 245 від 03.04.1993 року «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» робітники, спеціалісти і службовці державних підприємств, установ і організацій мають право працювати за сумісництвом, тобто виконувати, крім своєї основної, іншу роботу на  умовах  трудового договору. На умовах сумісництва працівники можуть працювати на тому ж або іншому підприємстві, в установі, організації або у громадянина у вільний від основної роботи час. При цьому відповідно до абзацу другого пункту 1 цієї постанови для роботи за сумісництвом згоди адміністрації за місцем основної роботи не потрібно.
Переліком робіт, які не є сумісництвом (додається до Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій, що затверджено наказом Міністерства праці України, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України від 28.06.93 № 43 «Про затвердження Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій») передбачено, що всі працівники, крім основної роботи та роботи за сумісництвом, мають право виконувати роботи, які відповідно до чинного законодавства не є сумісництвом. Зокрема пунктом 3 вищезазначеного Переліку зазначена педагогічна робота з погодинною оплатою праці в обсязі не більше як 240 годин на рік.
При цьому звертаємо увагу на те, що згідно з абзацом другим пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України № 245 від 03.04.1993 року «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» відповідно до оплата праці сумісників провадиться за фактично виконану роботу.
Отже, заступник голови ОТГ може працювати в школі за сумісництвом, якщо його рівень кваліфікації відповідає нормам статті 58 Закону України «Про освіту».
Щодо правового підґрунтя встановлення суміснику доплати за завідуванням навчальним кабінетом
Згідно з частиною першої статті 21 Закону України «Про загальну середню освіту» до педагогічного навантаження належать навчальні години, що становлять тарифну ставку, а також інші види педагогічної діяльності, до яких, зокрема належить завідування навчальним кабінетом. За цей вид педагогічної діяльності встановлюється доплата у розмірі 10-15% у співвідношенні до тарифної ставки. При цьому відповідно до абзацу другого п. 41 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти (далі ‒ Інструкції), затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 14.04.1993 року №102, конкретний розмір доплати встановлюється керівником закладу за погодженням з профспілковим комітетом.
Фактично завідування навчальним кабінетом належить до педагогічного навантаження особи, яка працює за сумісництвом. Якщо ця особа виконує обовʼязки із завідування навчальним кабінетом, то їй може встановлюватись доплата за завідування, розмір якої визначає керівник закладу освіти.
Отже, працівники, які працюють за сумісництвом, нарівні з іншими працівниками підприємства мають право на оплату праці відповідно до чинного законодавства.

Аналітичний центр АМУ

 

Чи можуть бути у відділі освіти ОТГ методисти, чи тільки повинні бути спеціалісти (держслужбовці)? А при виконкомі селищної ради можуть бути методисти, які забезпечують методичний супровід закладів освіти селищної ради?

Щодо компетенції селищної ради

Відповідно до пунктів 3 та 5 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до виключної компетенції селищної ради належить утворення виконавчого комітету ради, визначення його чисельності, затвердження персонального складу; а також затвердження за пропозицією сільського, селищного, міського голови структури виконавчих органів ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів відповідно до типових штатів, затверджених Кабінетом Міністрів України, витрат на їх утримання. Згідно з статтею 2 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» в органах місцевого самоврядування працюють не державні службовці, а посадові особи місцевого самоврядування. Таким чином, селищна рада визначає структуру своїх виконавчих органів, а також кількість посадових осіб місцевого самоврядування та інших працівників.

Щодо посад методистів, які забезпечують методичний супровід закладів освіти селищної ради

Методична служба може бути створена як підрозділ органу управління освітою (практика діяльності переважної частини органів місцевого самоврядування в Україні) або відповідно до пункту 1.6. розділу першого Положення про районний (міський) методичний кабінет (центр) (далі ‒ Положення), затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 08.12.2008 року № 1119, як окрема юридична особа. При цьому її штатний розпис також затверджується селищною радою.

Варто зазначити, що під час прийняття рішення про кількість штатних працівників методичної служби слід користуватись частинами третьою й четвертою Положення, де зазначено основні напрями та завдання її діяльності, вимоги до кадрового наповнення, та врахувати кількість розташованих на території адміністративної одиниці навчальних закладів, педагогів у них. Рішення щодо кількості працівників методичної служби приймає виключно селищна рада, оскільки вона є засновником, а оплата праці працівників методичної служби здійснюється за кошти місцевого бюджету.

Окрім того, посади завідувача навчально-методичної, науково-методичної та методичної установи, методистів належать до посад педагогічних працівників відповідно до абзаців першого та третього розділу «Посади педагогічних працівників» Переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 р. № 963.

Аналітичний центр АМУ

У школі І-ІІІ ступенів є класи, у яких навчається менше 5-ти дітей, а саме, 8 кл. - 3 дитини; 10 кл. – 1 дитина; 11 кл. - 1 дитина. Чи є порушенням Бюджетного законодавства, що заробітна плата педагогам, які працюють у цих класах, виплачується за рахунок коштів місцевого бюджету? Перед початком навчального року проводилася робота з педагогічним колективом та батьками, щодо доцільності переведення дітей цих класів до сусідньої школи, в якій є повні вказані класи, але все марно. Дякую.

Відповідно до абзацу першого частини першої статті 1032 Бюджетного кодексу України освітня субвенція спрямовується на оплату праці з нарахуваннями педагогічних працівників, зокрема загальноосвітніх навчальних закладів усіх ступенів. Поряд із тим відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 р. № 6 «Деякі питання надання освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам» надано дозвіл здійснювати протягом бюджетного періоду видатки закладів освіти, визначених у статті 103-2 Бюджетного кодексу України, одночасно з державного та місцевих бюджетів та/або одночасно з різних місцевих бюджетів. Отже, порушення бюджетного законодавства в описаній Вами ситуації відсутні.

Аналітичний центр АМУ

Доброго дня! Чи має орган місцевого самоврядування (не ОТГ) утримувати працівників дошкільних навчальних закладів (виплачувати їм заробітну плату), якщо місцева державна адміністрація (а саме районна рада) щорічно зменшує освітню субвенцію або взагалі її не надає?

Щодо цільового призначення освітньої субвенції

Відповідно до статті 1032 Бюджетного кодексу України освітня субвенція спрямовується на оплату праці з нарахуваннями педагогічних працівників у таких типах навчальних закладів:

1) загальноосвітні навчальні заклади усіх ступенів;

2) шкільні відділення навчально-виховних комплексів "дошкільний навчальний заклад - загальноосвітній навчальний заклад", "загальноосвітній навчальний заклад - дошкільний навчальний заклад";

3) спеціалізовані школи (школи-інтернати), включаючи школи-інтернати з поглибленим вивченням окремих предметів і курсів для поглибленої підготовки дітей в галузі науки і мистецтв, фізичної культури і спорту, інших галузях, ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою; ліцеї (ліцеї-інтернати); гімназії (гімназії-інтернати); колегіуми (колегіуми-інтернати);

4) вечірні (змінні) школи;

5) загальноосвітні навчальні заклади для громадян, які потребують соціальної допомоги та реабілітації: загальноосвітні школи-інтернати, загальноосвітні санаторні школи-інтернати; спеціальні загальноосвітні школи-інтернати; загальноосвітні навчальні заклади для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, дитячі будинки (крім дитячих будинків сімейного типу, прийомних сімей та сімей патронатних вихователів);

6) спеціальні загальноосвітні навчальні заклади для дітей, які потребують корекції фізичного та/або розумового розвитку, навчально-реабілітаційні центри, інклюзивно-ресурсні центри;

7) професійно-технічні навчальні заклади державної та комунальної власності в частині забезпечення видатків на здобуття повної загальної середньої освіти;

8) вищі навчальні заклади I-II рівнів акредитації державної та комунальної власності в частині забезпечення видатків на здобуття повної загальної середньої освіти.

Таким чином, кошти саме освітньої субвенції не можуть спрямовуватись на оплату праці працівників закладів дошкільної освіти.

Щодо джерел оплати праці працівників закладів дошкільної освіти

Згідно з підпунктом «а» пункту 2 частини першої статті 89 Бюджетного кодексу України видатки на дошкільну освіту можуть здійснюватись з бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, районних бюджетів, бюджетів об’єднаних територіальних громад.

Таким чином, обовʼязком Вашої районної ради є утримання закладів дошкільної освіти та здійснення оплати праці їх працівників. Недостатнє фінансування чи відсутність фінансування розглядаємо як порушення норм бюджетного законодавства.

Аналітичний центр АМУ

Хто визначає перелік занять та кількість годин для осіб із особливими освітніми потребами у сфері інклюзивної освіти?

Відповідно до абзацу четвертого пункту 1 розділу ІV Примірного положення про команду психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами в закладі загальної середньої та дошкільної освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 08.06.2018 року № 609, команда супроводу розробляє індивідуальну програму розвитку (ІПР) дитини з особливими освітніми потребами.

Згідно з листом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 18 травня 2012 року № 1/9-384  «Про організацію інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах» для осіб з особливими освітніми потребами розробляється ІПР та індивідуальний навчальний план. При цьому індивідуальний навчальний план визначає перелік навчальних предметів, послідовність їх вивчення, кількість годин, що відводяться на вивчення кожного предмета за роками навчання, та тижневу кількість годин. У плані враховуються додаткові години на індивідуальні і групові заняття, курси за вибором, факультативи тощо. Звертаємо увагу, що індивідуальний навчальний план та ІПР розробляються педагогічними працівниками, у тому числі з дефектологічною освітою, які беруть безпосередню участь у навчально-виховному процесі, за участю батьків дитини або осіб, які їх замінюють, та затверджується керівником навчального закладу.

При цьому відповідно до абзацу третього пункту 34 Положення про інклюзивно-ресурсний центр, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2017 року № 545, Інклюзивно-ресурсний центр може надавати рекомендації команді психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами у закладах загальної середньої та дошкільної освіти, психолого-педагогічної комісії спеціального закладу загальної середньої освіти щодо наявності успіхів або труднощів у засвоєнні дитиною освітньої програми.

Отже, перелік додаткових занять та кількість годин на їх проведення розробляє команда психолого-педагогічного супроводу закладу загальної середньої чи дошкільної освіти, затверджує керівник закладу освіти. Представники Інклюзивно-ресурсного центру за необхідності залучаються закладом освіти до розроблення ІПР дитини з особливими освітніми потребами.

Аналітичний центр АМУ

У 2011 році проходила чергову атестацію. За рішенням комісії, відповідаю займаній посаді, відповідаю кваліфікації «спеціаліст вищої категорії», вчитель-методист. У 2014 році вийшла на пенсію за вислугу років і пропустила чергову атестацію у 2016 році. У 2018 році прийнята на посаду методиста відділу освіти міської ради. Як повинна бухгалтерія нараховувати зарплату і чи береться до уваги рішення атестаційної комісії 2011 року?
Згідно з частиною пʼятою статті 50 Закону України «Про освіту» Положення про атестацію педагогічних працівників затверджує центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки. На сьогодні чинним є наказ Міністерства освіти і науки України «Про затвердження Типового положення про атестацію педагогічних працівників» від 06.10.2010 № 930 (далі ‒ Типове положення).
Відповідно до абзацу другого пункту 3.22. розділу ІІІ Типового положення за працівниками, які перервали роботу на педагогічній посаді (незалежно від тривалості перерви у роботі), зберігаються присвоєні за результатами останньої атестації  кваліфікаційні категорії та педагогічні звання. Атестація таких працівників здійснюється не пізніше ніж через два роки після прийняття їх на роботу. При цьому зауважуємо, що чергова атестація має відбутись не пізніше 2020 року (Ви маєте подати заяву на проходження чергової атестації до атестаційної комісії ІІ рівня з 20 вересня до 9 жовтня 2019 року).
Зважаючи на це, заробітна плата Вам має нараховуватись за 14 тарифним розрядом як спеціалісту вищої категорії відповідно до додатка 6 Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 року №1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» (зі змінами).
Аналітичний центр АМУ

Вертикальні вкладки

 

 

  

Сторінку розроблено в рамках проекту
«Розробка курсу на зміцнення місцевого самоврядування в Україні» (ПУЛЬС)