Асоціація міст України проаналізувала розроблений Мінсоцполітики проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо реформування системи інституційного догляду та виховання дітей». законопроєктом пропонується внести зміни до деяких законодавчих актів щодо соціального захисту дітей. АМУ в цілому підтримує ідею реформувати систему інституційного догляду та виховання. Разом з тим, АМУ надала ряд зауважень.

 

Законопроєктом визначається, що плата за утримання дітей у гуртожитках (пансіонах) закладів загальної середньої освіти у разі, якщо виховання і догляд дітей у сім’ях ускладнюється через стан здоров’я батьків, здійснюється за рахунок коштів бюджетів територіальних громад міст обласного значення, районних бюджетів та бюджетів об’єднаних територіальних громад.

Законопроєктом створюється механізм наділення органів місцевого самоврядування додатковими повноваженнями та покриття їх додатковими видатками без перегляду джерел доходів місцевих бюджетів. Міністерством не запропоновані джерела покриття зазначених витрат місцевих бюджетів, що порушує статтю 142 Конституції України: витрати органів місцевого самоврядування, що виникли внаслідок рішень органів державної влади, компенсуються державою. АМУ Звертає увагу, що на сьогодні абсолютна більшість закладів освіти, що належить до закладів інституційного догляду та виховання дітей, фінансується за рахунок коштів обласного бюджету. Для здійснення видатків, пов’язаних із функціонуванням цих закладів, обласним бюджетам надана частина загальнодержавних податків (15 % податку на доходи фізичних осіб та 10 % податку на прибуток), надається освітня субвенція. Вважаємо, що зміна суб’єктів відповідальності за утримання дітей має супроводжуватися і зміною системи фінансування таких послуг.

 

Законопроєктом визначено, що дитину, яка залишилася без батьківського піклування, за відсутності родичів можна влаштувати лише в сім'ю патронатного вихователя або малий груповий будинок. В цілому підтримуючи зазначену норму, АМУ не вважає її можливої до реалізації, зважаючи на сучасний стан системи утримання, виховання і влаштування дітей.

По-перше, із тексту законопроєкту не зрозуміло куди влаштовувати таку дитину, якщо на території відповідної територіальної громади відсутній малий груповий будинок або сім'я патронатних вихователів.

По-друге, на думку АМУ, створення малих групових будинків в достатній кількості не можливе без збільшення державної підтримки. Відповідно до статті 62 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» держава гарантує органам місцевого самоврядування дохідну базу, достатню для забезпечення населення послугами на рівні мінімальних соціальних потреб. На сьогодні в Україні функціонує недостатня кількість малих групових будинків, а частина органів місцевого самоврядування не спроможна самостійно збудувати такий заклад за рахунок власних коштів.

По-третє, кількість сімей патронатних вихователів є критично малою та не покриває потреби всієї України. Станом на лютий 2020 року в Україні функціонувала 121 патронатна сім’я. Ця ситуація, на думку АМУ, пов’язана не стільки з низькою активністю роботи органів місцевого самоврядування та місцевих державних адміністрацій, скільки із загальною культурою поведінки сімей, небажанням брати «чужих» дітей, відсутністю потужної державної PR-кампанії та відсутністю фінансового забезпечення патронатних вихователів в період відсутності в них дітей.