03 / Вересень, 2019
Асоціація міст України проаналізувала проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання надмірному тиску на суб'єктів господарювання заходів державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення» (№0958 від 29.08.2019), який знаходиться на розгляді Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.
Законопроєктом пропонується:
позбавити органи місцевого самоврядування права здійснювати контроль за додержанням законодавства про працю фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб, що не перебувають у комунальній власності;
► ввести відповідальність за безпідставне звернення заявника до контролюючих органів про порушення суб’єктом господарювання чинного законодавства.
 
ІСТОРІЯ ДЕЛЕГУВАННЯ КОНТРОЛЮ
Наприкінці 2016 року Парламент удвічі підняв мінімальну заробітну палату в Україні, яка протягом 2017 року становила 3200 грн в місяць. У зв'язку з підняттям мінімальної зарплати виникла загроза різкої тінізації економіки, про що свідчить зростання чисельності працюючих у неформальному секторі економіки, яка у 2016 році досягла 3,7 млн громадян. Тому наприкінці 2016 року Верховна Рада України Законом від 06.12.2016 №1774 надала право органам місцевого самоврядування здійснювати контроль за додержанням законодавства про працю. Таке рішення було логічним і послідовним у контексті децентралізаційної реформи, оскільки саме на місцях:
-    найкраще знають, які суб’єкти господарювання порушують закон у сфері праці та зайнятості;
-    найбільше зацікавлені у детінізації праці з метою зростання зайнятості жителів власної територіальної громади та доходів місцевих бюджетів.
РЕЗУЛЬТАТИ ЗДІЙСНЕННЯ КОНТРОЛЮ
Органи місцевого самоврядування почали здійснювати контроль за додержанням законодавства про працю лише з 2018 року та за рік досягнули вражаючих результатів:
  • кількість застрахованих осіб зросла на 387 тис. осіб, тобто майже в 4 рази більше, ніж у 2017 році (97 тис. осіб);
  • кількість найманих працівників зросла на 240 тис. осіб, тобто в 12 разів більше, ніж у 2017 році (20 тис. осіб);
  • рівень безробіття населення віком 15–70 років знизився до 9,3 % та досягнув найнижчого показника, починаючи з 2014 року;
  • рівень зайнятості населення віком 15–70 років підвищився до 56,6 % та досягнув найвищого показника, починаючи з 2014 року.
НАСЛІДКИ ВІДСУТНОСТІ КОНТРОЛЮ
Пропоновані Законопроєктом №0958 зміни повністю виключать позитивні досягнення детінізації. Так, позбавлення органів місцевого самоврядування права здійснювати контроль за додержанням законодавства про працю через рішення Апеляційного суду м. Києва 14.05.2019 відразу призвело до тінізації ринку праці. За травень-червень 2019 року через відсутність контролю кількість найманих працівників зменшилась на 284 тис. осіб (на 2,7 %), хоча починаючи з січня 2019 року вона зростала. Зазначаємо, що у відповідний період 2018 року кількість зайнятих працівників зростала.
 
НАСЛІДКИ ВВЕДЕННЯ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА БЕЗПІДСТАВНЕ ЗВЕРНЕННЯ
Як зазначалось вище, Законопроєктом №0958 пропонується також ввести відповідальність за безпідставне звернення заявника до контролюючих органів про порушення суб’єктом господарювання чинного законодавства та за подання завідомо неправдивих відомостей про його діяльність, які стали підставою для перевірки. Тобто, якщо під час заходу з контролю не підтвердиться інформація, викладена у зверненні, наприклад, роботодавець до початку перевірки уже встиг виправити порушення, заявник сплатить штраф. Це призведе до того, що громадяни, трудові права яких порушено, боятимуться звернутись за захистом своїх прав, а особи, які знатимуть про порушення, не будуть нікого повідомляти, щоб не платити штраф. Така норма повністю суперечить філософії здійснення контролю за додержанням законодавства про працю, основна ідея якого – це захист трудових прав робітника від недобросовісного роботодавця.
Звертаємо увагу, що відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», норма щодо безпідставного звернення буде стосуватись не тільки сфери праці та зайнятості населення, але і ядерної та радіаційної безпеки, державного архітектурно-будівельного контролю, надання фінансових послуг, галузі цивільної авіації. Такий підхід може призвести не тільки до порушення трудових прав громадян, а й до катастроф регіонального чи національного масштабу.
 
ПРИЙНЯТТЯ ЗАКОНОПРОЄКТУ – ТІНІЗАЦІЯ ЗАЙНЯТОСТІ
АМУ вважає, що наслідком прийняття Законопроєкту №0958 стане тінізація зайнятості, оскільки: 
  • від контролю усуваються органи місцевого самоврядування, які найбільше зацікавлені у місцевому економічному розвитку через зростання зайнятості жителів власної територіальної громади та доходів місцевих бюджетів;
  • органи Держпраці не мають достатніх ресурсів для оперативного реагування на порушення роботодавцями законодавства про працю, а органи місцевого самоврядування будуть позбавлені таких повноважень;
  • робітники, щодо яких порушено трудове законодавство, припинять звертатись до Держпраці через загрозу накладення штрафу за «безпідставне» звернення;
  • недобросовісні роботодавці відчують безкарність зі сторони контролюючих органів.
ПРИЙНЯТТЯ ЗАКОНОПРОЄКТУ – ЗВІЛЬНЕННЯ ПІВ ТИСЯЧІ ПРАЦІВНИКІВ 
Також, прийняття Законопроєкту №0958 призведе до звільнення 562 інспекторів праці – посадових осіб місцевого самоврядування. Так, на сьогодні 86% виконавчих органів міських рад міст обласного значення та 50% виконавчих органів сільських, селищних, міських рад об’єднаних територіальних громад здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю.
 
АМУ вважає, що прийняття Законопроєкту №0958  не тільки загальмує боротьбу з тіньовою зайнятістю, але й «відкатить» децентралізаційну реформу. Законопроєкт позбавляє органи місцевого самоврядування відповідних повноважень та по своїй суті суперечить курсу Президента України щодо продовження реформи децентралізації. Асоціація міст України рекомендує Комітету не підтримувати цей Законопроєкт.

 

 

  

Сторінку розроблено в рамках проекту
«Розробка курсу на зміцнення місцевого самоврядування в Україні» (ПУЛЬС)