06 / Липень, 2018
4 липня відбулось спільне засідання Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення і Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я. Метою проведення цього засідання було вивчення проблемних питань, пов'язаних із запровадженням медичної реформи в Україні. Планувалось заслухати звіт Міністерства охорони здоров'я України про хід медичної реформи.
На зазначений захід були запрошені народні депутати України, представники центральних органів виконавчої влади, Рахункової палати України, Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, Фонду соціального страхування, наукових установ, медичних закладів та геріатричних інтернатів, засобів масової інформації. Ні в.о. міністра охорони здоров'я, ні застуників міністра охорони здоров'я на спільному засіданні не було. Це обурило присутніх.
Представнику МОЗ Т. Орабіній не вдалося доповісти про хід медичної реформи. Натомість виступаючі висловлювали критичні зауваження  до керівництва Міністерства охорони здоров'я. Як результат було озвучено, що незважаючи на задекларовану пріорітетність медичної реформи, рівень фінансування галузі охорони здоров'я залишається вкрай низьким та не перевищує 4% у структурі ВВП, що спонукає до скорочення мережі закладів охорони здоров'я та їх потужностей. Коштів державного бюджету на охорону здоров'я критично не вистачає, прощо свідчать числені звернення місцевих рад. Через брак фінансових ресурсів та вимоги МОЗ України привести існуючу мережу у відповідність з бюджетними асигнуваннями на забезбечення медичного обслуговування населення, а чисельність працівників закладів охорони здоров'я у відповідність із визначеним фондом оплати праці, а також через низький рівень соціального захисту медичних працівників стрімко погіршується кадрова ситуація в галузі охорони здоров'я, яка у багатьох місцевостях набула вже кризового характеру. Населення України третій рік поспіль не має гарантованих державою ліків. Тривалі затримки поставок вже закуплених лікарських засобів та медичних виробів унеможливлюють отримання медичної допомоги за бюджетні кошти.
Така ситуація спонукає місцеві органи влади самотужки вишукувати можливість закуповувати життєво необхідні лікарські засоби коштами місцевих бюджетів для забезпечення безперебійного надання медичної допомоги населенню.

 

 

 

  

Сторінку розроблено в рамках проекту
«Розробка курсу на зміцнення місцевого самоврядування в Україні» (ПУЛЬС)