Консультації

Консультації органам місцевого самоврядування надають регіональні консультанти Офісів реформ в РВ АМУ перейти до контактів.

 

Працівник працював в районній державній адміністрації і мав 5 ранг категорії "Б" державної служби. Дана особа пройшла конкурс на заміщення вакантної посади в органах місцевого самоврядування на посаду нальника відділу . До якої категорії та який ранг матиме працівник в ОМС?
Відповідно до статті 15 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" при прийнятті на службу в органи місцевого самоврядування присвоюються ранги у межах відповідної категорії посад.
Ранги присвоюються відповідно до займаної посади, рівня професійної кваліфікації, результатів роботи.
Чинним законодавством прямо не передбачено при переході особи з посади державного службовця на посаду в орган місцевого самоврядування присвоєння їй рангу посадової особи місцевого самоврядування на рівні присвоєного їй рангу державного службовця. Зазначене знайшло відображення в листі. Національного агентства України з питань державної служби від 07.03.2018 р. N 1815/10-18. 
Разом з тим, вже у листі Нацагентства від 23.10.2018 № 1-р/з-омс  роз’яснюється, що особі, яка призначається на посаду в орган місцевого самоврядування та має ранг державного службовця, присвоюється ранг посадової особи місцевого самоврядування на рівні рангу державного службовця, якщо Законом не передбачено присвоєння вищого рангу посадової особи місцевого самоврядування.
Нацагентство у листі посилається на пункт 3 Розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, яким визначено, що з набранням чинності цим Законом посадовим особам органів місцевого самоврядування присвоюються ранги на рівні тих, які вони мали відповідно до Закону України «Про державну службу».
У цілому можна погодитися з логікою Нацагентства щодо присвоєння рангів на рівні тих, які були присвоєні особі на попередній службі. Проте вважаємо, що така позиція мала б бути більш аргументованою з додатковим посиланням на частину шосту статті 15 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", а саме що «Особам, які призначені на посади і мають ранги посадових осіб місцевого самоврядування або ранги державного службовця, присвоєні за попереднім місцем роботи, надбавка за ранг у період випробувального строку виплачується відповідно до цих рангів.» Вказані норми також опосередковано підтверджують, що за особою має зберігатися ранг, який був присвоєний їй за попереднім місцем проходження державної служби.
Доброго дня! Просимо надати роз’яснення з наступного питання: з червня 2018 року службовцям органів місцевого самоврядування передбачено виплату надбавки за вислугу років, згідно постанови КМУ №268 від 09.03.2006 року. Чи враховувати до стажу роботи, який надає право на одержання надбавки за вислугу років час роботи в державній нотаріальній конторі, установах МНС, ДСНС, прокуратурі, якщо особа не приймала присяги та не встановлено відповідні ранги, але дані установи відносяться до державних органів. Дякуємо.
За умови, що перелічені установи за своєю організаційно-правовою формою належать до органів державної влади, стаж роботи в таких установах враховується для обчислення стажу роботи, що дає право на отримання надбавки за вислугу років.
Службовці державних органів та органів місцевого самоврядування є окремою категоріє осіб, що перебувають у трудових відносинах з відповідними органами. Зазначена категорія працівників не приймає присяги та їм не встановлюються відповідні ранги.
Отже, умовою для отримання службовцем надбавки за вислугу років є лише наявність стажу роботу в державних органах, що підтверджується даними трудової книжки.  (Положення про порядок і умови виплати щомісячної надбавки за вислугу років працівникам органів виконавчої влади та інших державних органів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1993 р. N 1049 "Про надбавки за вислугу років для працівників органів виконавчої влади та інших державних органів").
Аналітичний центр АМУ
 
Доброго дня підкажіть будь ласка. Чи можна шляхом переведення або будь яким шляхом перевести спеціаліста другої категорії на провідного спеціаліста? Без конкурсу?
Так, такий варіант існує. Слід відзначити, що право на просування по службі в органах місцевого самоврядування закріплено статтею 9 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07.06.2001 № 2493-III. Поряд з цим статтею 19 Закону № 2493-III встановлено, що питання просування по службі посадових осіб забезпечується у порядку, передбаченому законом. На даний час будь-якого спеціального закону, яким би було врегульовано зазначене питання, в законодавстві України не має. Таким чином, у питанні просування по службі посадових осіб органів місцевого самоврядування слід керуватися нормами Закону № 2493-III (статті 9, 16, 19), що, насамперед, передбачає реалізацію такого права в залежності від професійної освіти, результатів роботи та атестації.
З урахуванням вимог п. 3.3 Розділу 1 ДОВІДНИКА кваліфікаційних характеристик професій працівників для окремих категорій керівних посад органів місцевого самоврядування можуть бути встановлені зменшені кваліфікаційні вимоги залежно від рівня та функцій управління і керівництва, які відрізняються за своєю складністю та відповідальністю. Таким чином, головні спеціалісти, спеціалісти тощо зможуть реалізувати своє право на просування по службі в залежності від професійної освіти і результатів роботи та без залежності від стажу роботи на керівних посадах.
Поряд з цим реалізація права на просування по службі в органах місцевого самоврядування можлива через кадровий резерв після проходження стажування за рекомендацією атестаційної комісії. Зазначене у повній мірі відповідає статям 16, 17 Закону № 2493-III та п. 11 Загальних положень ДОВІДНИКА кваліфікаційних характеристик професій працівників, відповідно до якого «Особи, які не мають відповідної освіти або стажу роботи, встановлених кваліфікаційним вимогами, але мають достатній практичний досвід та успішно виконують у повному обсязі покладені на них завдання та обов'язки, можуть бути, як виняток, залишені на займаній посаді або призначені на відповідні посади за рекомендацією атестаційної комісії».

Аналітичний центр АМУ

При нарахуванні заробітної плати старостам громади, населення якої перевищує 15 тис жителів, відповідно до постанови 268 додатку 50 враховувати оклад 9000 грн. чи 8500? І яке саме населення слід враховувати, всієї громади чи тільки старостинського округу де обраний староста?

Виходячи з формулювання, яке зазначене в додатку 50 до  Постанов № 268 «у містах, населених пунктах об'єднаних територіальних громад із чисельністю (загальною чисельністю) населення, тис. осіб», вважаємо, що посадовий оклад старости має встановлюватися виходячи із загальної чисельності населення усієї об’єднаної територіальної громади. У вашому випадку посадовий оклад старости має встановлюватися на рівні 9000 грн. 

Аналітичний центр АМУ
 

Чи не заборонено Законом України «Про запобігання корупції» посадовим особам органів місцевого самоврядування додатково займатися викладацькою діяльністю окрім основної роботи?
У відповідності до статті 25 Закону України «Про запобігання корупції», особам, зазначеним у п.1 ч.1 ст.3 цього Закону, забороняється, зокрема, займатися іншою оплачуваною (крім, зокрема,  викладацької) або підприємницькою діяльністю, якщо інше не передбачено Конституцією або Законами України.
Згідно Наказу Міністерства праці, Міністерства юстиції, Міністерства фінансів України  від 28.06.1993 №43 «Про затвердження Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій», сумісництвом вважається виконання працівником, крім  своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому  ж  або  іншому підприємстві,  в  установі,  організації або у громадянина (підприємця, приватної особи) за наймом.
Не є сумісництвом робота, яка визначена Переліком  робіт,  що додається до цього положення.
Згідно зазначеного Переліку, усі працівники,  крім  основної  роботи   та роботи за  сумісництвом, мають право виконувати, зокрема, такі роботи,  які відповідно до чинного законодавства не є сумісництвом як педагогічна робота з погодинною оплатою праці в обсязі  не більш як 240 годин на рік.
 
1. Чи поширюються положення Наказу Міністерства праці, Міністерства юстиції, Міністерства фінансів України  від 28.06.1993 №43 на посадових осіб органу місцевого самоврядування?
Чи має право посадова особа органу місцевого самоврядування займатися викладацькою діяльністю у закладі освіти (школі) на умовах контракту, якщо час такої діяльності становить чотири години на тиждень?
Формально положення Наказу Міністерства праці, Міністерства юстиції, Міністерства фінансів України  від 28.06.1993 №43 на посадових осіб органу місцевого самоврядування не поширюються на посадових осіб органів місцевого самоврядування. Так, п. 1 Наказу визначає коло осіб, до яких застосовуються його положення, а саме працівників державних підприємств, установ і організацій. До набрання чинності Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII у питаннях проходження служби в органах місцевого самоврядування поряд з Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування» застосовувалося законодавство, яке регулювало проходження державної служби. Це прямо було передбачено пунктом 2 Розділу VII. Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування». З огляду на викладене, підзаконні нормативно-правові акти з питань проходження державної служби можуть застосовуватись до посадових осіб органів місцевого самоврядування як певний орієнтир у вирішенні тих чи інших питань, які не врегульовано профільним законодавством. 
2. Чи не буде зазначена викладацька діяльність порушенням Закону України «Про запобігання корупції»?
 Слід враховувати, що у сфері запобігання корупції, фундаментальним є Закон України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII. Правовідносини, в яких не застосовується Закон № 1700-VII, мають бути прямо передбачені в цьому або в іншому законі, а не в підзаконних нормативно-правових актах. Положення частини третьої статті 25 Закону № 1700-VII дозволяють посадовим особам органів місцевого самоврядування додатково займатися викладацькою діяльністю окрім основної роботи, однак не регламентують обсягів часу такої діяльності.
Питання організації та дотримання правил внутрішнього трудового розпорядку працівником, який працює за сумісництвом, врегульовуються внутрішніми документами, якими, зокрема можна врегулювати індивідуальний графік роботи конкретного працівника.
Чи відноситься член виконавчого комітету міської ради, який не є посадовою особою місцевого самоврядування, до осіб які для цілей Закону України "Про запобігання корупції" прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування? Чи потрібно їм подавати декларації?
На нашу думку, зазначені у запитанні особи, не відносяться до переліку осіб, на яких поширюються вимоги Закону України «Про запобігання корупції». Відтак, зазначені особи не є суб’єктами декларування відповідно до вимог  Закону України «Про запобігання корупції».
Разом з тим, звертаємо Вашу увагу, що офіційними роз’яснення з питань застосування Закону України «Про запобігання корупції» вважаються виключно роз’яснення, надані Національним агентством з питань запобігання корупції.
 
Щодо нової редакції Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна
У зв’язку прийняттям нової редакції Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації  об’єктів нерухомого майна (далі - Інструкція), затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України 24.05.2001р. №127  (у редакції 2018 року), виникла необхідність міській раді у визначенні зберігача для забезпечення  виконання його функцій відповідно до вимог Інструкції. Міська рада просить надати роз’яснення з таких питань:
1. Який порядок прийому-передачі архівних матеріалів від районної ради (якій підпорядковано БТІ) до міської ради, з метою створення зберігача?
Спеціального Порядку передачі матеріалів від районної ради до міської ради не приймалося.
В даному випадку слід керуватися загальними правилами діловодства, що містяться в  Правилах організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 червня 2015 року № 1000/5, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 22 червня 2015 року за № 736/27181 або ж в Порядку приймання-передавання документів Національного архівного фонду та інших архівних документів від однієї архівної установи до іншої, затверджених Наказом  Міністерства юстиції України від 19 липня 2017 № 2301/5.
2. З якого часу архівні матеріали повинен зберігати зберігач (відповідно до нової редакції Інструкції)?
Інструкція не визначає час, з якого матеріали справ повинні зберігатися у Зберігача. Вирішення даного питання віднесено до компетенції відного органу місцевого самоврядування, який і організовує процес зберігання інвентаризаційних  справ.
3. У разі передачі архівних матеріалів (інвентаризаційні матеріали та реєстрові книги) від БТІ до міської ради (зберігач), хто буде надавати відповіді на запити, що наразі надходять до БТІ, як до органу реєстрації, який здійснював державну реєстрацію до 01.01.2013 року? Чи зможе міська рада, після передачі, надавати такі відповіді, як зберігач?
Варто визначитися з тим суб’єктом, який буде визначений як Зберігач. У рішенні органу місцевого самоврядування має бути чітко вказано яка юридична особа визнається Зберігачем з усіма тими правами та обов’язками, які визначені Інструкцією. Лише після рішення органу місцевого самоврядування про визнання особи Зберігачем та передачі їй інвентаризаційних справ, така особа фактично зможе виконувати відповідні функції.
Чи можна вважати посаду заступника голови ради (структура апарату районної у місті ради) тотожною посаді заступника голови районної у місті ради з питань діяльності виконавчих органів (структура апарату виконавчого комітету) щодо визначення окладу оплати праці?
Запитання:
Постановою Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 №525 «Про внесення змін у додатки до постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 р. №268» внесено зміни, зокрема до Схем посадових окладів керівників і спеціалістів апарату районних у містах (крім мм. Києва та Севастополя) рад та їх виконавчих комітетів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 №268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів».
Посаду заступника голови районної у місті ради з питань діяльності виконавчих органів віднесено до структури не апарату районної у місті ради, а до її виконавчого комітету, так само як і посади керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету, завідувача відділу, головного бухгалтера тощо.
То чи можна вважати посаду заступника голови ради (структура апарату районної у місті ради) тотожною посаді заступника голови районної у місті ради з питань діяльності виконавчих органів (структура апарату виконавчого комітету) щодо визначення окладу оплати праці?
Відповідь:
Зазначені у запитання посади не можуть вважатися ні тотожними ні аналогічними як за обсягом повноважень та процедурою обрання, так і відносно визначення посадових окладів.
Це прямо випливає з положень Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування». Обидві посади є виборними, але заступник голови районної у місті ради обирається відповідною радою з числа її депутатів, а заступник голови районної у місті ради з питань діяльності виконавчих органів  затверджується радою і не може мати інший представницький мандат. Так само обидва закони наділяють різними повноваженнями зазначені посади та різною процедурою припинення повноважень.
 
Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні»
Стаття 53. Організація роботи виконавчого комітету сільської,
селищної, міської, районної у місті ради
 
Основною формою роботи виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради є його засідання. Засідання виконавчого комітету скликаються відповідно сільським, селищним, міським головою (головою районної у місті ради), а в разі його відсутності чи неможливості здійснення ним цієї функції - заступником сільського, селищного, міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради (районної у місті ради - заступником голови ради) в міру необхідності, але не рідше одного разу на місяць і є правомочними, якщо в них беруть участь більше половини від загального складу виконавчого комітету.
Стаття 56. Заступник голови районної, районної у місті ради та  перший заступник, заступник голови обласної ради
 
1. Районна, районна у місті рада обирає заступника голови ради.
2. Заступник голови районної, районної у місті (у разі її створення) ради,  перший заступник, заступник голови обласної ради обираються відповідною радою в межах строку її повноважень з числа депутатів цієї ради шляхом таємного голосування і здійснюють свої повноваження до припинення ними повноважень депутата ради відповідного скликання, крім випадків дострокового припинення їх повноважень у порядку, встановленому частинами третьою та четвертою цієї статті.
 
Закон України «Про службу в органах місцевого самоврядування»
Стаття 10. Прийняття на службу в органи місцевого самоврядування
Прийняття на службу в органи місцевого самоврядування здійснюється:
на посаду голови та заступників голови районної, районної у місті, обласної ради, заступника міського голови - секретаря Київської міської ради, секретаря сільської, селищної, міської ради, голови постійної комісії з питань бюджету обласної, Київської та Севастопольської міських рад шляхом обрання відповідною радою;
на посади заступників сільського, селищного, міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради шляхом затвердження відповідною радою.
 
Чи може бути присвоєно черговий ранг посадовій особі місцевого самоврядування в межах п’ятої категорії посад, проти якої в серпні 2018 року було відкрито кримінальне провадження?

Визначаючи правові підстави присвоєння чергового рангу посадовій особі органу місцевого самоврядування, насамперед, необхідно керуватися загальними принципами служби, зазначеними в статті 4 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» (далі Закон № 2493-III). Серед основоположних принципів – це верховенства права, демократизму і законності; гуманізму і соціальної справедливості; пріоритету прав та свобод людини і громадянина;  правової і соціальної захищеності посадових осіб місцевого самоврядування; самостійності кадрової політики в територіальній громаді.

            Частиною 7 статті 15 Закону № 2493-III встановлений виключний перелік умов, невідповідність яким може бути підставою для затримки присвоєння чергового рангу – це успішне відпрацювання на займаній посаді протягом періоду, який не менший за 2 роки.

            Отже, якщо протягом  2 років і більше обіймання посади особа не мала дисциплінарних стягнень за невиконання посадових обов’язків, пройшла успішну атестацію, має заохочення за сумлінне виконання обов’язків, то законні підстави не присвоювати черговий ранг відсутні.

            Щодо наявного кримінального провадження, то відповідно до тієї ж частини 7 статті 15 Закону  № 2493-III та статті 62 Конституції України, відповідно до якої «Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду», наявність такого провадження не означає винуватість особи у вчиненні злочину.

            Оскільки інші додаткові умови для присвоєння чергового рангу аніж ті, які зазначені в частині 7 статті 15 Закону  № 2493-III законодавством не передбачені, їх дотримання є підставою для призначення чергового рангу посадовій особі місцевого самоврядування.

Щодо правомірності ведення відеозйомки та оприлюднення відеоматеріалів. Щодо правомірності відмови в прийомі у неприйомні дні.

Запитання: Останнім часом до посадових осіб селищної ради почав звертатися голова громадської організації (з 5 членів) щоразу з іншими питаннями (виділення коштів обласній лікарні на придбання апаратури, здійснення розмітки доріг та іх негайного ремонту протягом двох тижнів, забезпечення побудови пандусів у барах та магазинах селища, ремонту ванної кімнати особи з особливими потребами та забезпечення особи інвалідним візком та іншими) вимагаючи негайного, протягом тижня або двох їх вирішення, відволікаючи посадових осіб від виконання обов'язків  у прийомні, а в основному і не в прийомні дні. Розмови ведуться не в конструктивному руслі, а з постійним перебиванням відповіді і з висловлюванням суб'єктивної думки голови ГО. Під час цього постійно ведеться відеозйомка моб. тел. супроводжуючою особою, а відзняті матеріали оприлюднюються у блозі голови ГО у форматі, який вибирає голова ГО (відрізки відеоматеріалу). Наскільки правомірне здійснення та оприлюднення такої зйомки? Чи правомірна відмова в прийомі у неприйомні дні?
Аналітичний центр АМУ роз'яснює.
Щодо правомірності ведення відеозйомки та оприлюднення відеоматеріалів.
 
Статтею 34 Конституції України передбачено:
Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.
 
Закон України «Про інформацію»
Стаття 5. Право на інформацію
1. Кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.
Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
 
Цивільний кодекс України
Стаття 302. Право на інформацію
1. Фізична особа має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію.
Збирання, зберігання, використання і поширення інформації про особисте життя фізичної особи без її згоди не допускаються, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
2. Фізична особа, яка поширює інформацію, зобов'язана переконатися в її достовірності.
Фізична особа, яка поширює інформацію, отриману з офіційних джерел (інформація органів державної влади, органів місцевого самоврядування, звіти, стенограми тощо), не зобов'язана перевіряти її достовірність та не несе відповідальності в разі її спростування.
Фізична особа, яка поширює інформацію, отриману з офіційних джерел, зобов'язана робити посилання на таке джерело.
 
Під час виконання службових обов'язків посадова особа органу місцевого самоврядування є не фізичною особою, а суб'єктом владних повноважень, визначення якого надано в статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України.
У цьому аспекті особливе значення має рішення Конституційного Суду України від 20.01.2012 р. № 2-рп/2012, в п.3.3 якого зазначено, що, вирішуючи питання щодо конфіденційності інформації про особу, яка займає посаду, пов’язану зі здійсненням функцій держави або органів місцевого самоврядування, та членів її сім’ї, Конституційний Суд України виходить з того, що належність інформації про фізичну особу до конфіденційної визначається у кожному конкретному випадку. Перебування особи на посаді, пов’язаній зі здійсненням функцій держави або органів місцевого самоврядування, передбачає не лише гарантії захисту прав цієї особи, а й додаткові правові обтяження. 
Таким чином, здійснення відеозйомки посадових осіб місцевого самоврядування під час виконання ними службових обов’язків, є правомірною дією, якщо при цьому не порушуються права таких осіб як приватних осіб та не здійснюються перешкоди у діяльності органу місцевого самоврядування.
Отже, оприлюднення відеоматеріалів, які були отримані правомірно, не буде вважатися протиправними діями, якщо інформація в них достовірна, не спотворена та не містить протиправних закликів. В іншому випадку орган місцевого самоврядування чи посадова особа може звернутися до суду за захистом про спростування недостовірної інформації.
 
Щодо правомірності відмова в прийомі у неприйомні дні.
Обов’язок проводити особистий прийом громадян покладено на керівників та інших посадових осіб органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян Законом України «Про звернення громадян» (ст. 22).
Виходячи зі змісту статті 22 Закону до обов’язків посадових осіб віднесено здійснення прийому громадян у порядку, визначеному селищним головою. Оскільки посадові особи органів місцевого самоврядування виконують і інші обов’язки, покладені на них законодавством та посадовими інструкціями, не здійснення особистого прийому громадян поза затвердженим порядком та графіком такого прийому не може вважатися неправомірними діями.
 

Вертикальні вкладки

 

 

  

Сторінку розроблено в рамках проекту
«Розробка курсу на зміцнення місцевого самоврядування в Україні» (ПУЛЬС)