Консультації

Консультації органам місцевого самоврядування надають регіональні консультанти Офісів реформ в РВ АМУ перейти до контактів.

 

Якщо співробітник (посадова особа місцевого самоврядування) за ухвалою суду відсторонений від справ, чи може він підти у відпустку, або чи можливо перевести його на іншу посаду?

Ні. Частиною 5 статті 72 чинного закону "Про державну службу" прямо передбачено, що " Під час відсторонення від виконання посадових обов’язків державний службовець зобов’язаний перебувати на робочому місці відповідно до правил внутрішнього службового розпорядку та сприяти здійсненню дисциплінарного провадження".

Чи є необхідність особі, яка переведена із одного органу місцевого самоврядування у інший ( шляхом обрання), подавати е-декларацію, якщо останній день роботи на попередньому місці -3 березня, а перший на новому - 6 березня?

Відповідно до пунктів 1б і 1в частини першої статті 3, частини першої статті 45 закону "Про запобігання корупції" ВСІ депутати місцевих рад, посадові особи місцевого самоврядування, сільські, селищні, міські голови "зобов’язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством".  Винятків закон не передбачає.
 

У 2010 році мене було обрано секретарем селищної ради. У 2012 році за станом здоров"я, маючи 10 років вислуги в органах дежавної влади, у зв"язку з ІІ групою інвалідності я склала достроково свої повноваження та пішла на пенсію. Призначено пенсію посадової особи місцевого самоврядування. У кінці 2014 року, мене знову обрали секретарем селищної ради того самого скликання. При виході на роботу, мені було припинено виплату пенсії як особі місцевого самоврядування, а виплата відбувалася на загальних підставах. Чи правильно відбувалось нарахування пенсії? Чи, можливо, це ініціатива нашого управління ПФУ?

Слід взяти до уваги норму статті 21 чинного закону "Про службу в органах місцевого самоврядування":
"Посадовим  особам  органів  місцевого  самоврядування,  які в період перебування на службі в цих органах визнані інвалідами I таII груп, незалежно від причини інвалідності пенсії по інвалідності
призначаються  в розмірах, передбачених законодавством України продержавну  службу, після припинення ними служби в органах місцевогосамоврядування,  за  наявності  стажу  служби  в органах місцевого
самоврядування та/або державної служби не менше 10 років та стажу,встановленого для призначення пенсії по інвалідності відповідно доЗакону   України   "Про   загальнообов'язкове   державне  пенсійне
страхування"  (  1058-15  ).  У разі повернення зазначених осіб на службу  в  органи  місцевого  самоврядування чи на державну службу виплата   пенсії   відповідно   до  цього  Закону  зупиняється  до звільнення   з   роботи  або   досягнення  ними  граничного  віку перебування  на  службі  в  органах місцевого самоврядування чи на державній  службі. У цей час вони мають право на одержання пенсії, призначеної на загальних підставах. "
Зазначене свідчить, що  відділ ПФУ діє відповідно до закону.
 

Якщо посадову особу місцевого самоврядування відсторонено від посади ухвалою суду, , чи має керівник органу місцевого самоврядування видати розпорядження про відсторонення і якщо так, чи зберігається за відстороненою посадовою особою заробітна плата?

Це питання прямо не врегульовано законом про службу в органах місцевого самоврядування. Однак пунктом 2 Прикінцевих і перехідних положень до цього закону передбачено, що «дія Закону України  "Про  державну  службу"
поширюється  на органи і посадових осіб місцевого самоврядування в частині, що   не   суперечить   Закону   України   "Про   місцеве самоврядування в Україні" ,  цьому Закону та іншим законам України, що регулюють діяльність місцевого самоврядування».
Частиною 2 статті 72 чинного закону «Про державну службу» визначено, що «рішення про відсторонення державного службовця від виконання посадових обов’язків приймається відповідно керівником державної служби або суб’єктом призначення». Очевидно, що у вашому випадку керівник повинен видати розпорядження про відсторонення особи на підставі ухвали суду і на термін, визначений в ухвалі.
Частиною 4 статті 72 закону «Про державну службу» передбачено, що «у разі закриття дисциплінарного провадження без притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності йому оплачується у розмірі середньої заробітної плати час відсторонення від виконання посадових обов’язків в установленому порядку».
Відповідно до частини 6 цієї статті «відсторонення державного службовця від виконання посадових обов’язків у разі вчинення ним корупційного правопорушення здійснюється відповідно до Закону України "Про запобігання
корупції"».
За частиною 5 статті 65 закону «Про запобігання корупції»  «особа, якій повідомлено про підозру у вчиненні нею злочину у сфері службової діяльності, підлягає відстороненню від виконання повноважень на посаді в порядку,
визначеному законом». Очевидно, в даному разі мова може йтися про закон «Про державну службу» і, відповідно, розпорядження керівника про відсторонення. Там же вказано, що «у разі закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, у зв’язку з відсутністю події або складу адміністративного правопорушення відстороненій від виконання службових повноважень особі відшкодовується середній заробіток за час вимушеного прогулу, пов’язаного з таким відстороненням».
Таким чином, і за законом «Про державну службу», і за законом «Про запобігання корупції» питання відшкодування особі за час вимушеного прогулу вирішується в залежності від результатів розгляду справи, а розмір
відшкодування дорівнює середній заробітній платі (заробітку) за цей час.
За цією схемою і пропонується діяти.
Спочатку розпорядження про відсторонення. А після завершення відповідними
органами розгляду справи – вирішення питання про відшкодування.
 

Чи треба подавати декларації керівникам комунальних підприємств та місцевих закладів бюджетної сфери?

Відповідно до частини першої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції», декларації повинні подавати особи, зазначені у пункті 1, підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону.

У пункті 1 зазначені, зокрема, сільські, селищні, міські голови, інші посадові особи місцевого самоврядування, депутати місцевих рад.

У пункті 2 зазначені  особи, які для цілей цього Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. У підпункті «а» до пункту 2 вказано, що це, зокрема, посадові особи юридичних осіб публічного права, які не зазначені у пункті 1 частини першої статті 3.

Комунальні підприємства, як такі, що утворюються місцевими радами і належать до комунальної власності, є юридичними особами публічного права.

Частиною третьою статті 65 Господарського кодексу України  до посадових осіб підприємства віднесено керівника підприємства, головного бухгалтера,  членів наглядової ради (у разі її утворення), виконавчого органу та інших органів управління підприємства відповідно до статуту. Передбачено, що статутом підприємства посадовими особами можуть бути визнані й інші особи.

Таким чином, керівник комунального підприємства, його головний бухгалтер, інші посадові особи підприємства, визнані такими законом або статутом підприємства, мають подавати декларації.

Щодо завідувачів комунальних дошкільних навчальних закладів, то,  відповідно до частини п’ятої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції», на посадових осіб закладів, установ та організацій, які здійснюють основну діяльність у сфері освіти (крім керівників вищих навчальних закладів та їх заступників), дія цього закону в частині подання декларацій не поширюється.

Це саме стосується:

посадових осіб сфери охорони здоров’я (крім керівників закладів охорони здоров’я центрального, обласного, районного, міського (міст обласного значення, міст Києва та Севастополя) рівня);

посадових осіб сфер соціального обслуговування населення, культури, фізичної культури та спорту.

Який порядок припинення повноважень депутата міської ради в зв'язку із обранням його депутатом районної, обласної ради

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 5 закону "Про статус депутатів місцевих рад" у разі обрання депутата депутатом іншої ради його повноваження припиняються на підставі офіційних документів (ці слова у множині стосуються всіх наступних пунктів разом) чи офіційного документа, що стосується саме цієї підстави, без прийняття рішення радою.
Обов'язковим офіційним документом тут має бути особиста заява депутата. "Особисто" ми розуміємо так, що депутат пише її від руки, ставить підпис і особисто приносить в раду. До заяви може бути додано копію рішення обласної ТВК про обрання його депутатом обласної ради. Але це, на нашу думку, необов'язково. Адже прямо законом не вимагається.
Заяву слід зареєструвати в заведеному в раді порядку.
Невідкладно, як це вимагається частиною першою статті 49 закону "Про місцеве самоврядування в Україні", про припинення повноважень депутата необхідно надіслати офіційне повідомлення міській ТВК.
Про складення депутатом повноваження доцільно оголосити на найближчому пленарному засіданні міської ради і це зафіксувати в протоколі сесії.
 

Чи можуть працювати у виконавчому комітеті близькі особи - одна на посаді керуючого справами, інша - головним спеціалістом в управлінні, підпорядкованому заступнику міського голови з виконавчої роботи?

За умов чинного  на березень 2017 року законодавства - можуть. Адже сьогодні керуючий справами не є прямим начальником головспеца управління, наприклад, економіки. Він його не наймає на роботу, не звільняє, не преміює, не рухає по службі.
Однак за новим законом "Про службу в органах місцевого самоврядування", набуття яким чинності очікується з 1 травня ц.р., відносини змінюються.
Керуючий справами стає прямим начальником усіх службовців цієї категорії (до якої належить головспец будь-якого підрозділу у виконкомі). Він їх призначає, звільняє, підписує їм премії... І тоді робота головспеца в
підпорядкуванні близької особи - керуючого справами стане суперечити статті 27 закону "Про запобігання корупції". Когось з них треба буде або вивести поза межі цього службового зв'язку, або звільнити.

Чи віднесено посаду міського голови міста районного значення до посад з підвищеним рівнем корупційних ризиків?

У «Переліку посад з високим та підвищеним рівнем корупційних ризиків», затвердженому рішенням № 2 НАЗК від 17.06.2016 р., посади міських голів міст як обласного, так і районного значення відсутні.

Пунктом 1 «Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком», затвердженого постановою КМУ від 25 березня 2015 р. № 171, до посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, віднесено посади, які частиною першою статті 14 Закону України “Про службу в органах місцевого самоврядування” віднесені до першої - третьої категорій. Однак посада міського голови міста районного значення віднесена до четвертої категорії.

Виходячи з цього, посада міського голови міста районного значення чинним законодавством не віднесена ні до посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, ні до посад з підвищеним корупційним ризиком.

 

Який порядок проходження спецперевірки новозатвердженим заступником сільського голови?

За частиною 1 статті 56 закону «Про запобігання корупції» спецперевірка здійснюється стосовно осіб, які претендують на посади, віднесені до посад з підвищеним корупційним ризиком. Посада заступника сільського голови віднесена до таких посад рішенням НАЗК від 17.06.2016 р. № 2.

«Порядок проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком» затверджений постановою КМУ від 25.03.2015 р. № 171.

Відповідно до абзацу 1 пункту 3 зазначеного Порядку, «організація проведення спеціальної перевірки покладається на керівника … органу місцевого самоврядування … на зайняття посади в якому претендує особа…». В даному випадку спецперевірку має організувати сільський голова.

Відповідно до пункту 6 Порядку, спеціальна перевірка проводиться за письмовою згодою претендента на посаду на її проведення за формою згідно з додатком 1 до Порядку, яка подається разом із заявою про призначення.

Відповідно до пункту 21 Порядку, спеціальна перевірка стосовно претендентів на посади в органах місцевого самоврядування, призначення (обрання) чи затвердження на які здійснюється місцевою радою, проводиться відповідно до зазначеного Порядку після їх призначення (обрання) чи затвердження на відповідні посади.

У разі ненадання такою особою у встановлений строк згоди на проведення спеціальної перевірки, її повноваження за відповідною посадою достроково припиняються без припинення повноважень депутата ради. Така особа звільняється з посади без прийняття рішення відповідною радою.

Відповідно до пункту 7 Порядку, спеціальна перевірка проводиться у строк, що не перевищує 25 календарних днів з дати надання згоди на її проведення.

Для проведення спеціальної перевірки такі особи протягом трьох робочих днів з дня призначення (обрання) чи затвердження подають до органу місцевого самоврядування документи, визначені пунктом 8 Порядку:

1) письмову згоду на проведення спеціальної перевірки;

2) автобіографію;

3) копію паспорта громадянина України;

4) копії документів про освіту, вчені звання та наукові ступені;

5) медичну довідку про стан здоров’я за формою, затвердженою МОЗ, щодо перебування на обліку в психоневрологічних або наркологічних закладах охорони здоров’я;

6) копію військового квитка або посвідчення особи військовослужбовця (для військовослужбовців або військовозобов’язаних);

7) довідку про допуск до державної таємниці (у разі його наявності);

8) заяву, передбачену частиною першою статті 6 Закону України “Про очищення влади”.

Претендент на посаду подає також декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в порядку, визначеному частиною першою статті 45 Закону України “Про запобігання корупції”, до Національного агентства.

Як визначено пунктом 9 Порядку, перевірка відомостей щодо претендента на посаду під час проведення спеціальної перевірки проводиться:

1) Д(ержавна)С(удова)А(дміністрація) - щодо наявності в Єдиному державному реєстрі судових рішень відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності;

2) МВС - щодо наявності судимості, її зняття, погашення;

3) Мін’юстом і НКЦПФР - щодо наявності в особи корпоративних прав;

4) Мін’юстом - щодо наявності в Єдиному державному реєстрі осіб, щодо яких застосовано положення Закону України “Про очищення влади”, відомостей про претендента на посаду;

5) Національним агентством - щодо наявності в Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, відомостей про претендента на посаду, а також щодо достовірності відомостей, зазначених особою у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік;

6) МОЗ, відповідним структурним підрозділом обласної держадміністрації - щодо відомостей про стан здоров’я претендента на посаду (в частині перебування на обліку в психоневрологічних або наркологічних закладах охорони здоров’я);

7) МОН, відповідним структурним підрозділом обласної держадміністрації, центральним органом виконавчої влади, якому підпорядкований навчальний заклад, керівником навчального закладу - щодо освіти, наявності у претендента на посаду наукового ступеня, вченого звання;

8) СБУ - щодо наявності в особи допуску до державної таємниці, а також щодо відношення особи до військового обов’язку (в частині персонально-якісного обліку військовозобов’язаних СБУ);

9) Міноборони, військовими комісаріатами областей - щодо відношення особи до військового обов’язку (крім випадків персонально-якісного обліку військовозобов’язаних СБУ).

Як передбачено пунктом 10 Порядку, не пізніше наступного дня після одержання письмової згоди претендента на посаду на проведення спеціальної перевірки сільський голова має надіслати до відповідних державних органів, до компетенції яких належить питання проведення спеціальної перевірки, зазначених у пункті 9 цього Порядку, або до їх територіальних органів (за наявності) запит про перевірку відомостей щодо претендента на посаду за формою згідно з додатком 2 до Порядку.

До запиту додаються копії:

документів, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 8 цього Порядку, - всім органам (підрозділам), які проводитимуть перевірку відомостей щодо особи;

документів, зазначених у підпунктах 4-8 пункту 8 цього Порядку, - органам (підрозділам), які проводитимуть перевірку відомостей, зазначених у пункті 9 цього Порядку.

Відповідно до пункту 11 Порядку, інформація про результати перевірки, підписана керівником органу, який проводив перевірку, подається у семиденний строк з дати надходження запиту до органу, який надіслав відповідний запит.

Відповідно до пункту 13 Порядку, претендент на посаду, щодо якого за результатами спеціальної перевірки встановлено обставини, які є підставою для відмови у призначенні (обранні) на посаду, вважається таким, що не пройшов спеціальної перевірки.

Відповідно до пункту 14 Порядку орган, на посаду в якому претендує особа, на підставі одержаної інформації готує довідку про результати спеціальної перевірки за формою згідно з додатком 3 до Порядку.

Відповідно до пункту 18 Порядку, довідка про результати спеціальної перевірки додається до документів, поданих претендентом на посаду, або особової справи, якщо прийнято рішення про його призначення (обрання) на посаду.

Відповідно до пункту 19 Порядку, документи, що подані претендентом на посаду для проведення спеціальної перевірки, у разі призначення (обрання) його на посаду передаються для зберігання в особовій справі, а в разі відмови у призначенні (обранні) на посаду повертаються претендентові на посаду під розписку.

Відповідно до пункту 21 Порядку, в разі встановлення за результатами перевірки призначеної (обраної) посадової особи органу місцевого самоврядування обставин, які є підставою для відмови у призначенні (обранні) чи затвердженні на посаду, повноваження такої особи за відповідною посадою достроково припиняються без припинення повноважень депутата ради. Така особа звільняється з посади без прийняття рішення відповідною радою.

Чи можна здійснювати оплату громадської приймальні депутата місцевої ради за рахунок коштів місцевого бюджету?

Відповідно до п.5 ч.1 статті 10 закону «Про статус депутатів місцевих рад» депутат повинен визначити місце прийому виборців і вести регулярний прийом.
Таким чином, він сам обирає місце для громадської приймальні. Як із запропонованих йому апаратом, так і інших приміщень.
Відповідно до ч. 4 статті 12, так і з низки інших норм цього закону,  органи місцевого самоврядування зобов’язані сприяти депутату в організації прийому громадян.
Чи можуть вони оплачувати приміщення для цього з місцевого бюджету? Підставою для такої оплати може бути ч. 7 статті 16, згідно з якою витрати, пов’язані з проведенням звітів депутатів чи їхніх зустрічей з
виборцями здійснюються за рахунок місцевих бюджетів у межах затверджених на ці цілі видатків.
Але,  бачимо, є умова: лише якщо видатки на ці цілі передбачені в місцевому бюджеті.
Якщо таких видатків не передбачено, і рада не погоджується їх передбачати в бюджеті, то, очевидно, депутат має погодитися на ведення прийому виборців у запропонованому радою приміщені комунальної власності, за яке
платити не потрібно.
 

Вертикальні вкладки

 

 

  

Сторінку розроблено в рамках проекту
«Розробка курсу на зміцнення місцевого самоврядування в Україні» (ПУЛЬС)