Консультації

Для рад об’єднаних громад окремого порядку проведення першої сесії законом «Про місцеве самоврядування в Україні» або іншим законом не визначено. Тому при цьому належить керуватися нормами статті 46 закону «Про місцеве самоврядування в Україні».

Зокрема, перша сесія новообраної ради сільської, селищної, міської об’єднаної громади має бути скликана відповідною територіальною виборчою комісією не пізніш як через два тижні після реєстрації новообраних депутатів ради в кількості не менше двох третин загального складу депутатів. Перше пленарне засідання першої сесії відкриває голова зазначеної територіальної виборчої комісії, який інформує раду про підсумки виборів депутатів, а також про підсумки виборів відповідно сільського, селищного, міського голови. З моменту визнання повноважень депутатів ради нового скликання та новообраного сільського, селищного, міського голови відповідно до статті 42 цього Закону головує на пленарних засіданнях ради першої сесії новообраний голова.

У разі якщо на час проведення першої сесії відповідний сільський, селищний, міський голова не обраний, про що на сесії ради інформує голова територіальної виборчої комісії, рада обирає тимчасову президію з числа депутатів ради в кількості трьох - п'яти осіб. Члени тимчасової президії почергово головують на пленарних засіданнях ради до обрання секретаря ради. З часу обрання секретаря ради він головує на пленарних засіданнях ради.

Рішення про скликання сесії ради відповідно до частин четвертої, шостої та восьмої цієї статті доводиться до відома депутатів і населення не пізніш як за 10 днів до сесії, а у виняткових випадках - не пізніш як за день до сесії із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається внести на розгляд ради.

Сесія ради є повноважною, якщо в її пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів від загального складу ради.

Законом також передбачено, що регламент ради затверджується не пізніш, як на другій сесії. До того часу рада може керуватися регламентом ради попереднього скликання.

Оскільки у ради об’єднаної громади ради попереднього скликання не було, вона може, на нашу думку, прийняти рішення тимчасово, до ухвалення свого регламенту, керуватися регламентом колишньої ради адміністративного центру об’єднаної громади.

Законодавча вимога щодо ухвалення на першій чи на будь-якій сесії статуту громади відсутня. Він має бути ухвалений тоді, коли буде належним чином підготовлений.

Відсутня вимога також щодо затвердження на першій сесії складу виконавчого комітету ради. Відповідно до частини 2 статті 8 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад», після завершення повноважень сільських, селищних, міських рад, обраних територіальними громадами, що об’єдналися, їхні виконавчі комітети продовжують здійснювати свої повноваження до затвердження сільською, селищною, міською радою, обраною об’єднаною територіальною громадою, персонального складу її виконавчого комітету. Протягом зазначеного строку сільський, селищний, міський голова, обраний об’єднаною територіальною громадою, очолює такі виконавчі комітети та входить до їх персонального складу.

Після завершення повноважень сільського голови, який одноособово виконував функції виконавчого органу сільської ради у територіальній громаді, що увійшла до об’єднаної територіальної громади, відповідні функції одноособово виконує сільський, селищний, міський голова, обраний об’єднаною територіальною громадою, з дня набуття ним повноважень до затвердження відповідною сільською, селищною, міською радою персонального складу її виконавчого комітету.

наразі можливість передачі земельних ділянок у приватну власність гаражним  кооперативам регулюється статтею 41 Земельного кодексу України (Далі ЗКУ)

Стаття 41. Земельні ділянки житлово-будівельних (житлових) і гаражно-будівельних кооперативів

1. Житлово-будівельним (житловим) та гаражно-будівельним кооперативам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування земельні ділянки для житлового і гаражного будівництва передаються безоплатно у власність або надаються в оренду у розмірі, який встановлюється відповідно до затвердженої містобудівної документації.

В той же час сам порядок безоплатної передачі таких земельних ділянок у приватну власність юридичним особам Земельним кодексом не встановлено. Стаття 118 ЗКУ регулює порядок безоплатної передачі земельних ділянок громадянам (фізичним особам), а стаття 123 ЗКУ надання юридичним особам у користування.

На нашу думку, на доцільність передачі земельних ділянок юридичним особам  у приватну власність впливає декілька факторів.

Варто звернути увагу на норми статті 83 ЗКУ, якими встановлюються заборона на передачу земель комунальної власності у приватну.

До земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать:

а) землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо);

б) землі під залізницями, автомобільними дорогами, об'єктами повітряного і трубопровідного транспорту;

в) землі під об'єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, якщо інше не передбачено законом;

г) землі лісогосподарського призначення, крім випадків, визначених цим Кодексом;

ґ) землі водного фонду, крім випадків, визначених цим Кодексом;

д) земельні ділянки, які використовуються для забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування;

е) земельні ділянки, штучно створені в межах прибережної захисної смуги чи смуги відведення, на землях лісогосподарського призначення та природно-заповідного фонду, що перебувають у прибережній захисній смузі водних об'єктів, або на земельних ділянках дна водних об'єктів;

є) землі під об’єктами інженерної інфраструктури міжгосподарських меліоративних систем, які перебувають у комунальній власності.

 

Крім цього питання розпорядження земельними ділянками тісно пов’язано із стратегічними  документами територіальної громади: генеральний план населеного пункту та Стратегічний план розвитку територіальної громади.

 Таким чином рішення про передачу у приватну власність юридичними особам (в даному випадку гаражному кооперативу) безоплатно земельної ділянки комунальної власності варто примати з врахуванням:

• Стратегічного плану розвитку територіальної громади;
• Генерального плану населеного пункту та іншої містобудівної документації (план зонування, детальний план території);
• заборон встановлених законодавством на передачу у приватну власність земельних ділянок комунальної власності.

Відповідно до пункту 11 частини третьої статті 3 чинного Закону України «Про державну службу», дія цього закону не поширюється на посадових осіб місцевого самоврядування. Органи місцевого самоврядування мають далі керуватися у відповідній діяльності чинним Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування».

Відповідно до абзацу четвертого статті 10 чинного Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», прийняття на службу в органи місцевого самоврядування «на посади   керівника   секретаріату   (керуючого   справами) районної,  обласної ради,  керуючого справами виконавчого  апарату обласних і районних рад,  керівників відділів,  управлінь та інших працівників органів місцевого  самоврядування  шляхом  призначення відповідно сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті,  обласної ради на конкурсній основі чи за  іншою процедурою, передбаченою законодавством України».

Таким чином, поки ця норма залишається чинною, працівників, у тому числі державних службовців, можна приймати на службу в органи місцевого самоврядування і за процедурами, які застосовувалися досі.