06 / Листопад, 2019
31 жовтня - 1 листопада 2019 року у м. Кременчук проведено засідання Секції АМУ з питань охорони здоров’я. Захід організовано в рамках проекту «Розробка курсу на зміцнення місцевого самоврядування в Україні» (ПУЛЬС), який реалізує Асоціація міст України за підтримки USAID.
У роботі Секції взяли участь 27 представників міст-членів Асоціації міст України - керівники структурних підрозділів міських рад з питань охорони здоров’я, керівники закладів охорони здоров’я, які з 2020 року працюватимуть у складі мережі госпітального округу. До засіданні Секції долучилася заступник Директора Північного міжрегіонального департаменту Національної служби здоров’я Вікторія Мілютіна.
Кременчуцький міський голова Віталій Малецький ознайомив членів Секції зі змінами в рамках проведення пілотного проекту з реалізації державних гарантій медичного обслуговування населення за програмою медичних гарантій для вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги у Полтавській області, зокрема у м.Кременчук та надав рекомендації стосовно подальшого впровадження змін під час надання вторинної медичної допомоги. Директор Департаменту охорони здоров’я Полтавської обласної державної адміністрації Віктор Лисак розповів присутнім про ключові аспекти підготовки, проведення пілотного проекту, основні його переваги та слабкі сторони.
Аналітик проекту ПУЛЬС Світлана Осташко ознайомила учасників з новинками законодавства в охороні здоров’я. Особливу увагу було привернуто до змін, які очікують у бюджетному законодавстві стосовно охорони здоров’я, розширення можливостей медичних закладів, а саме надання платних медичних послуг. Обговорили повноваження органів місцевого самоврядування в охороні здоров’я, стан впровадження пілотного проекту з реалізації державних гарантій медичного обслуговування населення за програмою медичних гарантій для вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги у Полтавській області та необхідність вжиття заходів щодо розробки та затвердження необхідних нормативно-правових актів. Засідання проведено в форматі панельних дискусій та «круглого столу», учасники мали змогу обговорити найбільш актуальні та проблемні питання в охороні здоров’я. Крім того, була можливість поділитися передовим досвідом, кращими практиками та досягненнями. Під час обговорення особливу увагу привернули питання: розбудова мережі закладів охорони здоров’я, що надають вторинну медичну допомогу; необхідність затвердження Програми медичних гарантій; перегляд положення про Госпітальну раду; розмежування повноважень органів виконавчої влади та посилення ролі виконавчих органів міських рад щодо встановлення тарифів на платні послуги, які надаються закладами охорони здоров’я тощо.
1 листопада учасники Секції відвідали різні медичні заклади, що беруть у часть у пілотному проекті та ознайомилися зі змінами, які відбулися з початку пілотного проетку.

Зокрема, на засіданні порушувалась низка актуальних проблемних питань щодо охорони здоров’я, з яких:

  • дефіцит коштів на реалізацію програми державних гарантій медичного обслуговування населення та медичної субвенції на здійснення переданих державою повноважень, з державного бюджету видатків на лікування хворих на цукровий діабет, ниркову недостатність і на заробітну плату та утримання закладів охорони здоров’я на поточний та наступні роки;
  •  недостатнє фінансування за програмою медичних гарантії для спеціалізованої медичної допомоги у порівнянні з первинною медичною допомогою, що не дозволяє забезпечити медичних працівників на вторинній ланці забезпечити належною заробітною платою;
  • відсутність правонаступництва між медичними закладами за укладеними договорами між лікарем та пацієнтом (деклараціями) при реорганізації закладів охорони здоров’я в об’єднаних територіальних громадах (необхідно заново перепідписувати всі декларації);
  • відсутність затверджених індикаторів якості надання первинної медичної допомоги;
  • відсутність нормативно-правової бази щодо затвердження державних гарантій медичного обслуговування населення за програмою медичних гарантій для вторинної медичної допомоги у зв’язку із запровадженням їх з 2020 року по всій країні;
  • недієвість госпітальних рад (прийняті пропозиції та рішення не приймаються до виконання); недосконалість формули визначення складу госпітальної ради госпітальних округів, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я від 20.02.2017 року №165, а саме більшість сформована таким чином, що навіть нечисельні громади (3000-5000 мешканців) мають свого представника, а центри госпітальних округів, які представляють більше половини мешканців округу, опиняються в меншості представництва в госпітальній раді (від невеликих ОТГ більше ніж від міст зі значно більшою кількістю населення), що призводить до дисбалансу у складі Госпітальної ради, неможливості прийняття нею ефективних рішень щодо оптимізації та перепрофілюванню малопотужних лікарень;
  • відсутність рекомендацій стосовно створення мережі закладів охорони здоров’я у рамках госпітальних округів (окрім багатопрофільних лікарень інтенсивного лікування І та ІІ рівнів та перинатальних центрів), у першу чергу, з урахуванням потреб громад;
  • відсутність висновків про попередні результати пілотного проекту у Полтавській області, який триватиме до 1 квітня 2020 року, та відповідних рекомендацій Уряду для впровадження результатів проекту і поетапного масштабування в систему охорони здоров’я по всій країні;
  • відсутність тренінгів і рекомендацій стосовно проведення оцінки спроможності медичних закладів, що надають вторинну медичну допомогу та належних комунікацій щодо впровадження трансформації охорони здоров’я;
  • відсутність належної інформаційної політики та якісних комунікацій стосовно впроваджуваних змін в охороні здоров’я.

Після обговорення зазначених питань вирішили, що необхідним є:

  • забезпечення коштами медичної субвенції на здійснення переданих державою повноважень з державного бюджету видатків, у першу чергу, на лікування хворих на цукровий діабет, хронічну ниркову недостатність та для безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення та за певними категоріями захворювань і з 1 квітня 2020 року відповідно розширити програму «Доступні ліки»;
  • збільшити фінансування за програмою медичних гарантії для спеціалізованої медичної допомоги у 2020 році пропорційно збільшеному фінансуванню первинної медичної допомоги;
  • унесення змін до наказу МОЗ України від 19.03.2018 № 503, передбачивши, що декларації лишаються чинними у випадку реорганізації закладу, як юридичної особи, додавши можливість збереження відповідних правовідносин пацієнта з лікарем (з відповідним сповіщенням пацієнта СМС) при передачі всього амбулаторного підрозділу від одного закладу до іншого при проведенні заходів децентралізації та об’єднання громад;
  • розробити та затвердити індикатори якості надання первинної медичної допомоги;
  • прискорення розроблення нормативно-правових актів щодо порядку реалізації державних гарантій медичного обслуговування населення за програмою медичних гарантій для вторинної (амбулаторної та спеціалізованої) медичної допомоги, (відсутність затвердженого гарантованого обсягу надання безоплатних медичних послуг на вторинному рівні та тарифів на них);
  • поетапне впровадження реформування вторинної медичної допомоги починаючи з амбулаторно-поліклінічної у 2020 році та спеціалізованої медичної допомоги у 2021 році з проведенням заходів з покращання матеріально-технічної бази (вимагатиме значних коштів з місцевих бюджету), оптимізації кадрових ресурсів та створення спроможної мережі закладів охорони здоров’я або
  • відтермінування реалізації державних гарантій медичного обслуговування населення за програмою медичних гарантій для вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги в інших регіонах країни через неготовність як законодавчої бази так і закладів охорони здоров’я (оцінка майна, слабка матеріально-технічна база);
  • проведення виваженої інформаційної політики та забезпечення якісних комунікацій з органами місцевого самоврядування щодо подальших кроків реформування вторинної медичної допомоги;
  • розроблення рекомендацій стосовно створення мережі закладів охорони здоров’я у рамках госпітальних округів обов’язково у першу чергу, з урахуванням потреб громад;
  •  унесення змін до формули визначення складу госпітальної ради госпітальних округів (наказом Міністерства охорони здоров’я від 20.02.2017 року №165: переглянути коефіцієнт для невеликих ОТГ + 1;
  • з 2021 року щорічно збільшувати фінансування на 0,5% від ВВП;
  • розширення спектру платних послуг, що надаються закладами охорони здоров’я, згідно з постановою Кабінету Міністрів України №1138.
Кременчук є учасником пілотного проекту, який передбачає трансформацію медичної галузі за напрямом амбулаторної та стаціонарної допомоги вторинної ланки. Головною метою реформування вторинної медичної ланки є те, що кошти на фінансування закладу спрямовуються не територіально, як це було раніше, а за конкретно пролікованим пацієнтом. Завдяки такій схемі медустанова отримує кошти за надані медичні послуги після підписання акту виконаних робіт із пацієнтом. Пацієнт може на власний розсуд обирати відділення, в якому він має бажання лікуватися. Окрім того, такі зміни в бюджетному фінансуванні позитивно впливають і на якість надання медичних послуг, оскільки між закладами охорони здоров’я міста виникає певна конкуренція. Разом із позитивними тенденціями, які спостерігаються в медицині в цілому під час реформування, існують і слабкі місця. Оплата праці лікарів вторинної ланки  значно різниться від зарплати їх колег з первинної ланки. Щоб не допустити відтік кваліфікованих кадрів із лікарень необхідно вирішити цього питання.
Учасники Секції з користю використали два дні проведені у Кременчуці: ознайомилися з діяльністю Асоціації міст України; обмінялися досвідом і поділилися власними напрацюваннями та досягненнями стосовно фінансування охорони здоров’я, діяльності закладів охорони здоров’я, що надають первинну, вторинну та третинну медичну допомогу.
   
   
 
 
 
 
Аналітичний центр АМУ

 

 

  

Сторінку розроблено в рамках проекту
«Розробка курсу на зміцнення місцевого самоврядування в Україні» (ПУЛЬС)