- Перед Революцією Гідності у селах занепад був такий, що хоч кидай працювати, – розповідає голова Веселівської ОТГ Запорізької області Петро Кіяшко. – Очільники довколишніх сіл геть опустили руки. Нас катастрофічно обмежили у правах. Очільник органів місцевого самоврядування лише номінально був головним у своїй громаді, та реальної влади він не мав. А зараз, після об’єднання громади, я – справжній голова. Я почуваюся господарем у своїй громаді і бачу, що маю реальний вплив – і на її освіту, і на медицину, і на розвиток у ній бізнесу.
«Облавтодор» досі працює дуже погано. У деяких селах дороги розбиті гірше, ніж на війні. Веселівська ОТГ знайшла, як вирішити цю проблему: у квітні цього року придбали міні-завод для вироблення асфальту за 400 тисяч гривень. З цього часу випустили понад 200 тонн асфальту, яким закрили 2,5 тисячі квадратних метрів ям. Тепер планують братися і за довколишні села. Зараз вийшли на потужність 4-5 тонн на день. За місяць якраз і виходить 80-100 тонн. Тобто дороги Веселого до холодів будуть відремонтовані. Усе обладнання – енергоефективне, і це дозволяє веселівцям укладати асфальт щонайбільше по 200 грн за кв. м. Це рекордно низька ціна не тільки для району, але й для цілої України.
Звісно, капітальний ремонт доріг з такою технікою робити не можна, але для ямкового це якраз те, що треба.
Поруч з асфальтовим заводом – плитковий. Його теж придбала громада вже після об’єднання. Вартість цієї лінії – близько 400 тис грн, хоча тепер такий плитковий цех коштує удвічі дорожче. Загалом на плитковому та асфальтовому заводах працюють 20 працівників. Переважно це укладальники бруківки та асфальту. Зарплати у них – по 8-10 тис грн – шалені гроші для невеличкого селища, отже викладаються робітники на повну. Влітку у зв’язку зі спекою хлопці працювали у дві зміни: перша – зі світанку до обіду, а друга – з обіду до заходу. Плиточники побудували у громаді вже близько 10 км тротуарів шириною 1,8 та 1,2 метри. Тротуар шириною 2,5 м тут гордо називають велодоріжкою. Щоб велосипедистам було не складно розминутися на ньому з пішоходами, посередині тротуару бруківкою викладають червону лінію.
- Громада – це глиба! – каже Микола Овраменко, директор комунального підприємства, – Уявіть собі: є села, де працівників «Райавтодору» взагалі не бачили, а ми у цих селах вже плиточку кладемо. Це і Мала Михайлівка, і Олександрівка, і Широке. Причому працюємо ми згідно плану, гроші на матеріали та наші зарплати закладені у бюджеті громади.
- «Облавтодор» хоче, щоб ми ремонтували дороги між населеними пунктами за власні гроші, – ділиться своїми клопотами Петро Кіяшко. – Та це, як на мене, не по-господарськи. Якщо держава передасть нам усі дороги на території нашої громади, нехай передасть і гроші на їхнє утримання. Адже відповідні податки на ремонт доріг держава збирає. На співфінансування капітальних ремонтів, я, можливо, ще погоджуся, а сам ці ремонти оплачувати точно не буду.
За словами селищного голови, обладнання обох заводів окупиться протягом року, а згодом даватиме економії близько 500 тис грн на рік.
Наступним великим комунальним проектом Веселівської громади стане створення невеличкого сміттєпереробного підприємства на базі закинутих корпусів заводу «Світлофор», які стоять порожні понад 15 років. Сміття сортуватимуть і відразу ж формуватимуть з нього пелети. Причому виготовляти ці пелети можна буде практично з будь-якої сировини, навіть з харчових відходів. Така лінія коштуватиме близько 300 тис грн. Вона дасть громаді 15 додаткових робочих місць.
У Веселівській ОТГ стверджують: якщо реформу децентралізації влади буде продовжено, років через п’ять життя в громаді буде набагато заможнішим.
