15 / Квітень, 2020
В лютому 2020 року у Парламенті зареєстровано проєкт Закону «Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій» №3012 та альтернативний проєкт Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення права працівників державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ, організацій на одержання земельної частки (паю)» №3012-1. Головна проблема земель, які до цього часу залишились не приватизованими та належали державним і комунальним підприємствам, полягає у відсутності зрозумілого правового механізму. Наразі щодо цього питання норми Земельного кодексу України прописані недосконало.
Асоціація міст України проаналізувала законопроєкти №3012 та №3012-1 і направила пропозиції до Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики:
Законопроєктами пропонується врегулювати питання використання земель, які залишаються у державній або комунальній власності, а також забезпечити вироблення єдиної процедури отримання громадянами – працівниками державного або комунального с/г підприємства, установи, організації, працівниками державних та комунальних закладів освіти, культури, охорони здоров'я, розташованих на території відповідної ради, а також пенсіонерами з їх числа земельних ділянок, які перебувають у постійному користуванні таких підприємств, установ та організацій.
Чинний механізм приватизації земель державних та комунальних с/г підприємств позбавляє вказані юридичні особи практично усього земельного банку, що робить їх приватизацію абсолютно нецікавою для інвесторів. Внаслідок цього перспективи збереження відповідної виробничої бази фактично знищуються.
Законопроєктами пропонується вирішити проблему забезпечення земельними ділянками учасників бойових дій. АМУ підтримує таку пропозицію, адже на сьогодні вільних земель державної і комунальної власності, які можна було б використати для безоплатної передачі у власність цим особам, залишилось дуже мало.
Втім, існують проблеми з приватизацією земель тих державних підприємств, установ, організацій, які бути в процесі приватизації перетворені у колективні с/г підприємства відповідно до Закону України «Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі» після набрання чинності Земельним кодексом України. Кодекс не передбачав існування такої форми власності на землю, як колективна. Внаслідок цього, ділянки землі, які належали державним с/г підприємствам, установам, організаціям на праві постійного користування, так і не були передані у колективну власність. Цим була створена неможливість паювання цих земель між працівниками вказаних юридичних осіб відповідно до Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)». Тобто, через проблеми у правовому регулюванні земельних відносин, вказані громадяни фактично були позбавлені права на одержання земельних часток (паїв).
Законопроєкт №3012 не враховує ряд нових прийнятих норм чинного законодавства. АМУ не згодна щодо:
  • створення Комісії, яка буде здійснювати розрахунки розміру земельної частки (паю), формувати переліки учасників приватизації. Наразі здійснення таких дій доцільніше надати суб’єктам, які здійснюють роботи із землеустрою відповідно до Закону України «Про землеустрій»;
  • відсутності участі у процесі розподілу працівників державних та комунальних закладів освіти, культури та охорони здоров’я, розташованих на території відповідної ради, та пенсіонерів з їх числа. Не визначається, чи має бути окрема процедура для таких громадян . Участь працівників соціальної сфери у такому порядку дій у законопроєкті також не визначена;
  • відсутності земель запасу, тобто частини земель, які повинні забезпечити у майбутньому громадян, що з певних причин не встигли подати клопотання або звернуться пізніше (наприклад, за рішенням суду чи заповітом) та ін.
За результатом розгляду, АМУ не підтримує законопроєкт №3012, оскільки він містить суперечливі та застарілі норми, які не враховують сучасні потреби громад.
 
Законопроєкт 3012-1:
  • встановлює правило, за яким приватизація земель державних та комунальних с/г підприємств може здійснюватися як в процесі приватизації самих підприємств, так і без прийняття рішення про їх приватизацію, на підставі рішення органу, до сфери управління якого належить підприємство, а також при ліквідації підприємств;
  • визначає, що при приватизації земель підприємств здійснюється у такому розподілі с/г угідь, які їм належать:
- до 40% земель розподіляється між працівниками підприємства та пенсіонерами з їх числа, працівниками державних і комунальних закладів соціальної сфери села .При цьому площа земель, що передається у власність одного працівника підприємства або пенсіонера з числа колишніх працівників підприємств визначається у розмірі середнього розміру земельної частки (паю) по району, а для працівників закладів соціальної сфери не може перевищувати 2 га;
- до 20 % земель передаються у власність учасникам бойових дій для ведення особистого селянського господарства. При цьому площа земель, що передається у власність однієї особи, не може перевищувати 2 га;
- не менше 40% продаються на земельних торгах, а на період дії мораторію на відчуження земель с/г призначення, - проводяться аукціони з набуття права оренди на ці землі (крім випадків приватизації земель підприємств у зв’язку з приватизацією самих підприємств).
У випадку приватизації земель підприємств у зв’язку з приватизацією самих підприємств, землі, які залишились після розподілу між працівниками підприємства, працівниками державних і комунальних закладів соціальної сфери населеного пункту та учасниками бойових дій, вносяться до статутного (складеного) капіталу господарського товариства, у яке перетворюється підприємство  - передаються йому в оренду на 50 років без аукціону. Така норма дозволить переглянути плату за землю в сторону збільшення.
Несільськогосподарські угіддя та землі несільськогосподарського призначення, які перебувають у постійному користуванні підприємства при його ліквідації передаються до комунальної власності територіальних громад за місцем їх розташування.
 Як висновок, АМУ підтримує законопроєкт №3012-1, але з пропозиціями щодо доопрацювання деяких норм документу. 
 
АМУ підкреслює: органам місцевого самоврядування слід звернути увагу, що у разі прийняття таких змін муніципалітети додатково отримають ресурс, який при правильному використанні допоможе збільшувати надходження до місцевих бюджетів.
 

 

 

  

Сторінку розроблено в рамках проекту
«Розробка курсу на зміцнення місцевого самоврядування в Україні» (ПУЛЬС)