ПРО ГАЛУЗЬ
Місцевий економічний розвиток (МЕР) найчастіше трактується, як процес стратегічного партнерства місцевої влади, бізнесу та громади, спрямований на заохочення інвестицій в нові та існуючі підприємства з високим потенціалом зростання та створення робочих місць з високою продуктивністю праці. МЕР стосується спільної роботи місцевих громад, задля формування конкурентних переваг території, що приведуть до сталого зростання економіки і підвищення якості життя всіх членів громади, незалежно від віку, статі, соціальної приналежності. Діяльність у сфері МЕР охоплює створення та реалізацію стратегій, програм та проектів, які забезпечують формування такого бізнес-клімату та місцевих умов (тверда та м’яка інфраструктура), що сприяють економічному зростанню.
В умовах глобальної ринкової економіки міста та регіони виступають як окремі ринки. Тому територіальні громади на базі існуючих та створюваних місцевих факторів виробництва – природних, фізичних, людських, інтелектуальних, інституційних, інфраструктурних – будують власну самоокупну конкурентну економічну систему. Вони використовують різноманітні інструменти МЕР і позиціонують себе по відношенню до інших громад, щоб отримати конкурентні переваги у залученні зовнішніх ресурсів та високопродуктивних інвестицій, створити умови для розвитку підприємств та малого бізнесу, забезпечити зростання доданої вартості в містах, розвивати експортне спрямування, поліпшити інфраструктуру, інтегруватися у світову економіку, підвищити доходи та добробут громади.
НОРМАТИВНА БАЗА
Закони України
- Конституція України, прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року.
- Європейська хартія місцевого самоврядування від 15.10.1985, ратифікована Законом України від 15.07.1997 №452/97-ВР.
- Бюджетний кодекс України від 08.07.2010 №2456-VI.
- Податковий кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ.
- Цивільний кодекс України від 16.01.2003 №435-ІV.
- Земельний кодекс України від 25.10.2001 №2768-ІІІ.
- Господарський кодекс України від 16.01.2003 №436-ІV.
- Кодекс України про надра від 27.07.1994 №132/94-вР.
- Водний кодекс України від 06.06.1995 №213/95-вР.
- Лісовий кодекс України від 21.01.1994 № 3852-XII.
- Кодекс України з процедур банкрутства від 18.10.2018 № 2597-VIII.
- Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 №280/97-ВР.
- Закон України «Про місцеві державні адміністрації» від 09.04.1999 №586-XIV.
- Закон України «Про органи самоорганізації населення» від 11.07.2001 №2625-III.
- Закон України «Про столицю України – місто-герой Київ» вiд 15.01.1999 №401-XIV.
- Закон України «Про асоціації органів місцевого самоврядування» вiд 16.04.2009 №1275-VI.
- Закон України «Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України». від 23.03.2000 № 1602-III.
- Закон України «Про стимулювання розвитку регіонів» № 2856-ІV від 08.09.2005;
- Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» № 3038-VI від 17.02.2011.
- Закон України «Про державно-приватне партнерство» від 01.07.2010 N 2404-VI.
- Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 №922-VІІІ.
- Закон України «Про ціни і ціноутворення» від 21.06.2012 №5007-VI.
- Закон України «Про оплату праці» від 24.03.1995 №108/95-ВР.
- Закон України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» від 11.09.2003 № 1160-IV.
- Закон України «Про адміністративні послуги» від 06.09.2012 № 5203-VI.
- Закон України «Про джерела фінансування дорожнього господарства України» від 18.09.1991 №1562-XII.
- Закон України «Про оренду землі» від 06.10.1998 №161-XIV.
- Закон України «Про оренду державного та комунального майна» від 10.04.1992 №2269-XII.
- Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15.05.2003 № 755-IV.
- Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.1991 №1264-XII.
- Закон України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» від 06. 09. 2005 N 2806-IV.
- Закон України «Про перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» від 19.05.2011 № 3392-VI.
- Закон України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 №2017-ІІІ.
- Закон України «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики» від 01.07. 2010 № 2411-VI.
- Закон України «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні» від 09.09. 2011 № 3715-VI.
- Закон України «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього бізнесу в Україні» від 22.03. 2012. № 4618-VI.
- Закон України «Про інноваційну діяльність» від 04.07.2002 № 40-IV.
- Закон України «Про інвестиційну діяльність» від 18.09.1991 № 1560-XII.
- Закон України «Про індустріальні парки» від 21.06. 2012 № 5018-VI.
- Закон України «Про стимулювання інвестиційної діяльності у пріоритетних галузях економіки з метою створення нових робочих місць» від 06.09.2012 № 5205-VI.
- Закон України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07.06.2001 № 2493-III.
- Закон України «Про державні цільові програми» від 18.03.2004 № 1621-IV.
- Закон України "Про державну допомогу суб'єктам господарювання" від 01.07.2017 № 1555-VII.
- Закон України "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо запровадження середньострокового планування розвитку і утримання автомобільних доріг загального користування" від 12.11.2019 №283-IX.
- Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про будівельні норми" щодо удосконалення нормування у будівництві від 03.10.2019 №156-IX.
Акти Кабінету Міністрів України:
Постанови:
- Постанова Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 №256 «Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету».
- Постанова Кабінету Міністрів України від 22.04.2005 №318 «Про удосконалення механізму виплати заробітної плати працівникам бюджетних установ та державної соціальної допомоги».
- Постанова Кабінету Міністрів України від 14.12.2010 №1132 «Про затвердження Порядку перерахування міжбюджетних трансфертів».
- Постанова Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1204 «Про затвердження Порядку покриття тимчасових касових розривів місцевих бюджетів».
- Постанова Кабінету Міністрів України від 24.12.2003 №1994 «Про затвердження Методики розподілу обсягу міжбюджетних трансфертів між районним бюджетом та бюджетами міст районного значення, сіл, селищ».
- Постанова Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 №110 «Про затвердження Порядку здійснення місцевих запозичень».
- Постанова Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 №106 «Деякі питання ведення обліку податків і зборів (обов’язкових платежів) та інших доходів бюджету».
- Постанова Кабінету Міністрів України від 20.06.2011 №719 «Про затвердження Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на придбання медичного обладнання та автомобілів швидкої медичної допомоги для закладів охорони здоров’я».
- Постанова Кабінету Міністрів України від 20.06.2011 №730 «Про затвердження Порядку та умов надання у 2011 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію пріоритетів розвитку регіонів».
- Постанова Кабінету Міністрів України від 18.05.2011 №520 «Про затвердження Порядку та умов надання субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на виконання інвестиційних програм (проектів)».
- Постанова Кабінету Міністрів України від 10.08.2011 №860 «Про затвердження Порядку перерахування до загального фонду місцевих бюджетів 50 відсотків надходжень податку на прибуток підприємств та акцизного податку понад річні розрахункові обсяги».
- Постанова Кабінету Міністрів України від 19.01.2011 №42 «Про затвердження Порядку та умов надання у 2011 році субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на соціально-економічний розвиток регіонів».
- Постанова Кабінету Міністрів України від 28.02.2011 №165 «Про затвердження Порядку та умов надання у 2011 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансування програм - переможців всеукраїнського конкурсу проектів та програм розвитку місцевого самоврядування».
- Постанова Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 р. N 556 «Про Порядок обміну інформацією між містобудівним та державним земельним кадастрами».
- Постанова Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009р. №476 «Про запровадження оцінки міжрегіональної та внутрішньорегіональної диференціації соціально-економічного розвитку регіонів».
- Постанова Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 №18 «Про затвердження Порядку передачі бюджетних призначень та перерозподілу видатків бюджету».
- Постанова Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 №6 «Про затвердження Порядку розміщення тимчасово вільних коштів місцевих бюджетів на вкладних (депозитних) рахунках у банках».
- Постанова Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 р. № 751 «Про затвердження Порядку підготовки, укладення та виконання угоди щодо регіонального розвитку і відповідної типової угоди».
- Постанова Кабінету Міністрів України від 16.01.2013 № 216 «Про затвердження Порядку прийняття рішення про включення індустріального (промислового) парку до Реєстру індустріальних (промислових) парків».
- Постанова Кабінету Міністрів України №64 від 18.01.2003 «Про затвердження Положення про Всеукраїнський конкурс проектів та програм розвитку місцевого самоврядування».
- Постанова Кабінету Міністрів України від 11.05.2005 № 339 «Про затвердження Положення про порядок проведення конкурсного відбору проектів (програм) транскордонного співробітництва, які можуть бути включені до державної програми розвитку транскордонного співробітництва».
- Постанова Кабінету Міністрів України від 27.02.2013 № 187 «Про затвердження Державної програми активізації розвитку економіки на 2013-2014 роки».
- Постанова Кабінету Міністрів України від 03.06.2013 № 404 «Деякі питання здійснення головними розпорядниками бюджетних коштів капітальних видатків понад обсяги встановлених бюджетних призначень».
- Постанова Кабінету Міністрів України від 01.08.2013 № 588 «Про затвердження Примірного регламенту центру надання адміністративних послуг».
- Постанова Кабінету Міністрів України від 11.09.2013 №679 «Про здійснення протягом бюджетного періоду видатків на утримання деяких бюджетних установ одночасно з різних бюджетів».
- Постанова Кабінету Міністрів України від 13.11.2013 № 835 «Про затвердження Порядку відбору проектних (інвестиційних) пропозицій та інвестиційних проектів, для розроблення або реалізації яких надається державна підтримка».
- Постанова Кабінету Міністрів України від 21.11.2013 № 1002-р «Про схвалення Концепції Державної цільової регіональної програми розвитку Українського Придунав’я на 2014—2017 роки».
- Постанова Кабінету Міністрів України від 06,08,2014 № 385 «Про затвердження Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року».
- Постанова КМУ від 07.02.2018 № 57 «Про затвердження критеріїв оцінки допустимості державної допомоги суб’єктам господарювання для забезпечення розвитку регіонів та підтримки середнього та малого підприємництва»
- Постанова ВРУ від 02.10.2019 р. № 146-IX «Про прийняття за основу проекту Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо запровадження середньострокового планування розвитку і утримання автомобільних доріг загального користування»
- Постанова КМУ від 06.03.2019 р. №216 «Про внесення змін до Порядку спрямування коштів державного дорожнього фонду»
- Постанова КМУ від 03.04.2019 р. № 457 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 18 березня 2015 р. № 196»
- Постанова КМУ від 24.04.2019 р. № 352 «Про внесення змін до Порядку розроблення, погодження, затвердження, внесення змін до будівельних норм та визнання їх такими, що втратили чинність»
- Постанова ВРУ від 04.10.2019 р № № 188-IX «Про Програму діяльності Кабінету Міністрів України»
- Постанова КМУ від 22.05.2019 р. № 452 «Про затвердження Порядку визначення категорій пам’яток»
- Постанова КМУ від 05.06.2019 року № 472 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для відновлення об’єктів транспортної інфраструктури зони відчуження»
- Постанова КМУ від 24.06.2019 р. № 345 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2015 р. № 1068»
- Постанова КМУ від 26.06.2019 року № 541 «Про внесення зміни до пункту 7 Порядку підготовки, оцінки та відбору інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку та проектів — переможців “Всеукраїнського громадського бюджету”, що можуть реалізовуватися за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку»
- Постанова ВРУ від 13.09.2019 р. № 93- ІХ «Про прийняття за основу проекту Закону України про оренду державного та комунального майна»
- Постанова КМУ від 20.10.2019 р. № 880 "Про затвердження Державної програми розвитку регіону українських Карпат на 2020—2022 роки"
- Постанова КМУ від 13.03.2020 р. № 219 «Про оптимізацію органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду»
- Постанова КМУ від 13.03.2020 р. № 218 «Про ліквідацію Державної архітектурно-будівельної інспекції та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України»
Розпорядження:
- Розпорядження Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 №308-р «Про схвалення концепції реформування місцевих бюджетів».
- Розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.04.2011 №292-р «Питання оптимізації кількості бюджетних програм».
- Розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.09.2002 №598-р «Про схвалення концепції застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі».
- Розпорядження Кабінету Міністрів України від 19.01.2011 №29-р «Про схвалення концепції удосконалення оплати праці працівників бюджетної сфери».
- Розпорядження Кабінету Міністрів України від 03.09.2008 № 1163-р «Про затвердження плану заходів на 2009 рік щодо реалізації Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2015 року».
- Розпорядження Кабінету Міністрів України від 04.10.2006 № 504-р. «Про схвалення Концепції вдосконалення системи прогнозних і програмних документів з питань соціально-економічного розвитку України».
- Розпорядження Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2006 р. N 447-р. «Про схвалення Концепції створення індустріальних (промислових) парків».
- Розпорядження Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2012 р. № 627-р. «Про затвердження плану заходів на 2013 рік щодо реалізації Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2015 року».
- Розпорядження Кабінету Міністрів України від 11.09.2013 р. № 697-р «Про схвалення Стратегії залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги і співробітництва з міжнародними фінансовими організаціями на 2013—2016 роки».
- Розпорядження КМУ від 05.06.2019 р. №365-р «Деякі питання розподілу у 2019 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій»
- Розпорядження КМУ від 15.05.2019 р. №361-р «Про інвестиційні програми і проекти регіонального розвитку, що можуть реалізовуватися у 2019 році за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку»
- Розпорядження КМУ від 08.05.2019 р. № 307-р «Про внесення змін у додаток до розпорядження Кабінету Міністрів України від 11 вересня 2007 р. № 735»
- Розпорядження КМУ від 24.04.2019 р. № 280-р «Про затвердження розподілу обсягу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на формування інфраструктури об’єднаних територіальних громад у 2019 році»
- Розпорядження КМУ від 03.04.2019 р. № 232-р «Про схвалення Концепції розвитку гірських територій українських Карпат»
- Розпорядження КМУ від 23.01.2019 № 39-р «Деякі питання розподілу у 2019 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій»
- Розпорядження КМУ від 25 вересня 2019 р. № 846-р «Про визначення державної установи «Професійні закупівлі» централізованою закупівельною організацією»
Накази:
- Наказ Міністерства фінансів України від 14.01.2011 №11 «Про бюджетну класифікацію».
- Наказ Міністерства фінансів України від 29.12.2002 №1098 «Про паспорти бюджетних програм».
- Наказ Міністерства фінансів України від 10.12.2010 №1536 «Про результативні показники бюджетної програми».
- Наказ Міністерства фінансів України від 17.05.2011 №608 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо здійснення оцінки ефективності бюджетних програм».
- Наказ Міністерства фінансів України від 14.12.2001 №574 «Про затвердження Інструкції про статус відповідальних виконавців бюджетних програм та особливості їх участі у бюджетному процесі».
- Наказ Міністерства економіки та з питань Європейської інтеграції від 29.07.2002 №224 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо формування регіональних стратегій розвитку».
- Наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13.06.2012 № 697 Зареєстровано: Мін’юст України від 25.07.2012 № 1254/21566 «Про затвердження Положення про оцінку та конкурсний відбір запропонованих міністерствами, іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади інвестиційних проектів, що передбачають залучення коштів державного бюджету, і утворення комісії Міністерства економічного розвитку і торгівлі України з оцінки та конкурсного відбору інвестиційних проектів».
- Наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від від 19.06.2012 № 724 Зареєстровано: Мін’юст України від 02.08.2012 № 1308/21620 «Про затвердження форми проектної (інвестиційної) пропозиції, на основі якої готується інвестиційний проект, для розроблення якого може надаватися державна підтримка, Порядку розроблення та форми інвестиційного проекту, для реалізації якого може надаватися державна підтримка».
- Наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 03.09.2012 № 965 Зареєстровано: Мін’юст України від 19.09.2012 № 1602/21914 «Про затвердження форми заяви про розгляд інвестиційного проекту або проектної (інвестиційної) пропозиції».
- Наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 29.12.2012 № 1532 Зареєстровано: Мін’юст України від 15.01.2013 № 124/22656 «Деякі питання проведення оцінки економічної ефективності проектних (інвестиційних) пропозицій та інвестиційних проектів».
- Наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13.03.2013 № 243 Зареєстровано: Мін’юст України від 18.03.2013 № 437/22969 «Про затвердження Методики проведення державної експертизи інвестиційних проектів та форми висновку за її результатами».
- Наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 20.06.2013 № 699 «Про деякі питання підготовки документів для реалізації проектів соціально-економічного розвитку».
- Наказ Мінрегіону від 01.08.2019 р. № 171 «Про внесення змін до Порядку розроблення містобудівної документації»
- Наказ Мінрегіону від 17.07.2019 р. №163 «Про затвердження Змін до Положення про конкурсну комісію з відбору проектів регіонального розвитку, які можуть реалізовуватися за рахунок коштів державного бюджету, отриманих від Європейського Союзу»
- Наказ Мінрегіону від 17.07.2019 р. №163 «Про затвердження Змін до Положення про конкурсну комісію з відбору проектів регіонального розвитку, які можуть реалізовуватися за рахунок коштів державного бюджету, отриманих від Європейського Союзу»
Укази Президента:
- Указ Президента України від 20.09.2019 р. №713/2019 «Про невідкладні заходи щодо забезпечення економічного зростання, стимулювання розвитку регіонів та запобігання корупції»
- Указ Президента України від 30.09.2019 р. № 722/2019 «Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року»
Стратегічний напрям сфери
«Місцевий економічний розвиток»
Вступ
У 2020 році завершено формування нового адміністративно-територіального устрою. 25 жовтня 2020 року на новій територіальній основі відбулися перші вибори сільських, селищних, міських голів та відповідних місцевих рад. Враховуючи загальний вектор розвитку держави, що спрямований на децентралізацію, базові умови для потенційного розвитку регіонів та країни загалом ґрунтуються на успіху кожної із 1469 новоутворених адміністративним шляхом територіальних громад.
Всебічний розвиток територіальних громад можливий за умов сталого економічного розвитку. Залучення інвестицій, розвитку інфраструктури, створення нових робочих місць, сприяння розвитку підприємництва, надання якісних публічних послуг у сфері освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, житлово-комунального господарства забезпечує належний рівень життя людей, може призупинити трудову міграцію, формує сприятливий інвестиційний клімат.
Основними перевагами територіальних громад є кадровий потенціал та природні, фінансові й інфраструктурні ресурси. Практичний досвід вказує, що залучення інвестицій відбувається саме завдяки персональній роботі відповідальних виконавців - посадових осіб ОМС різного рівня. Саме від компетенції кадрів та їх інституційної спроможності залежить місцевий економічний розвиток та розвиток громади в цілому.
Комплексним системним інструментом місцевого економічного розвитку є стратегічне планування, яке повинно базуватися на просторовому плануванні, що і є основою для місцевого економічного розвитку. Без містобудівної документації, яка є графічним вираженням стратегічного бачення розвитку громади неможливо здійснити залучення інвесторів на greenfield brownfield, видати містобудівні умови та обмеження для початку будівництва виробничих потужностей тощо.
Створення умов, в яких органи місцевого самоврядування матимуть фінансову та інституційну спроможність ефективно використовувати власні ресурси (людські, інфраструктурні, природні та ін.) для залучення інвестицій та формування сприятливого бізнес середовища, стимулювання започаткування бізнесу, створення нових робочих місць та місцевого економічного розвитку територіальної громади в цілому і є завданням цього стратегічного напрямку.
Цей стратегічний напрям є планом дій (адвокації) Асоціації міст України у сфері сталого місцевого економічного розвитку.
Опис проблем
Процес децентралізації потребує від органів місцевого самоврядування інституційної та фінансової спроможності. До основних проблем сфери місцевого економічного розвитку можна віднести:
- Відсутність у більшості органів місцевого самоврядування інституційної спроможності розробляти якісні стратегії розвитку громад, інвестиційні паспорти, проекти розвитку, здійснювати супровід інвестора тощо.
- Недостатній фінансовий ресурс, що перерозподіляється на місцевому рівні та обмежений доступ до додаткових фінансових ресурсів призводять до фактичної відсутності бюджету розвитку територіальних громад і неможливості реалізації інфраструктурних проектів.
- Застаріла містобудівна документація, що не враховує динаміки розвитку територій територіальних громад
Стратегічні цілі
- Розвиток інституційної спроможності ОМС із формування сприятливого інвестиційного клімату територіальних громад.
- Залучення інвестицій та розвиток малого та середнього підприємництва.
- Розвиток муніципальної інфраструктури та містобудування
Оперативні цілі та план їх досягнення
|
№ |
Ціль |
Основний зміст |
Терміни досягнення |
Індикатори |
|
Стратегічна ціль 1: |
||||
|
Розвиток інституційної спроможності ОМС із формування сприятливого інвестиційного клімату територіальних громад |
||||
|
1.1 |
Підвищення інституційної спроможності представників ОМС із стратегічного планування розвитку територіальних громад |
Надання консультацій та методичної підтримки органам місцевого самоврядування, які планують розробляти стратегії розвитку територіальної громади |
2021-2023 |
Кількість територіальних громад, які розробили та затвердили стратегії розвитку |
|
Налагодження співпраці між територіальними громадами із інституціями, що надають консультаційну та методичну підтримку щодо розробки стратегій розвитку територіальних громад |
||||
|
Проведення тематичних навчань щодо стратегічного планування розвитку територіальних громад |
||||
|
Представлення позитивного досвіду розробки та реалізації стратегій розвитку територіальних громад |
||||
|
1.1.1 |
Визначення правового статусу стратегії розвитку територіальної громади |
Внесення змін до Закону України "Про засади державної регіональної політки" щодо визначення правового статусу стратегії територіальної громади |
2021 |
Внесено зміни до законодавства та визначено чіткий правовий статус стратегії розвитку територіальної громади, визначено єдині критерії до написання та звітності із стратегій розвитку територіальних громад |
|
Напрацювання підзаконних актів - методичних рекомендацій із написання та моніторингу виконання стратегій розвитку територіальних громад, що б визначали формальні показники – строки, зміст стратегій розвитку територіальних громад, інші кількісні та якісні показники тощо |
2021-2022 |
|||
|
1.1.2 |
Спрощення стратегічної екологічної оцінки для окремих видів документів стратегічного планування |
Внесення змін до Закону України "Про стратегічну екологічну оцінку" щодо відміни проведення СЕО проектів програм соціального і економічного розвитку територіальних громад, які приймаються на короткостроковий період від одного до трьох років. |
2022 |
Внесено зміни до законодавства щодо спрощення СЕО |
|
1.2 |
Підвищення інституційної спроможності представників ОМС із розроблення інвестиційних паспортів територіальних громад |
Надання методичної підтримки, щодо розробки та оновлення інвестиційного паспорту громади |
2021-2023 |
Кількість територіальних громад, які розробили інвестиційні паспорти |
|
Співпраця із інституціями, що надають консультаційну та методичну підтримку щодо розробки інвестиційних паспортів територіальних громад |
||||
|
Стратегічна ціль 2: |
||||
|
2. Залучення інвестицій та розвиток малого та середнього підприємництва |
||||
|
2.1. |
Залучення інвестицій та супровід потенційних інвесторів |
Розвиток профільних муніципальних інституцій у сфері залучення інвестицій та розвитку територій – агенцій місцевого розвитку, центрів муніципальних інновацій тощо. Взаємодія з обласними Агенціями регіонального розвитку |
2022-2024 |
Кількість створених муніципальних інституцій у сфері залучення інвестицій та розвитку територій |
|
2.2 |
Консультативне та методичне супроводження бізнесу з боку ОМС
|
Створення ОМС інституцій з підтримки та розвитку підприємництва |
2022-2024 |
Кількість створених центрів підтримки бізнесу |
|
2.3 |
Розвиток підприємництва у територіальних громадах |
Спрощення надання прямої допомоги шляхом внесення змін до Закону України "Про державну допомогу" шляхом виключення місцевих ресурсів з під його дії |
2021 |
Внесено зміни до Закону України "Про державну допомогу" |
|
Розробка ОМС цільових програм із підтримки мікропідприємництва, малого та середнього бізнесу |
2022-2024 |
Кількість муніципальних програм з підтримки мікропідприємництва МСБ |
||
|
Розробка ОМС цільових програм із підтримки соціального підприємництва |
2022-2024 |
Кількість муніципальних програм з підтримки соціального підприємництва |
||
|
2.4 |
Підвищення інвестиційної привабливості індустріальних парків |
Внесення змін до Податкового кодексу України у частині розширення пільг та преференцій для учасників індустріального парку |
2021-2022 |
Внесено зміни до Податкового кодексу України, кількість зареєстрованих індустріальних парків |
|
2.5 |
Розвиток мережі індустріальних парків |
Надання ОМС субвенції із державного бюджету на розбудову мережі індустріальних парків |
2022-2024 |
Кількість зареєстрованих індустріальних парків |
|
2.6 |
Створення ОМС центрів креативних високорентабельних індустрій |
Внесення змін до законодавства щодо визначення правового статусу центрів креативної економіки та технопарків |
2022 |
|
|
Надання ОМС субвенції із державного бюджету на розбудову мережі технопарків та центрів креативної економіки |
2022-2023 |
Кількість створених технопарків та центрів креативної економіки |
||
|
Стратегічна ціль 3: |
||||
|
Розвиток муніципальної інфраструктури та містобудування |
||||
|
3.1 |
Забезпечення повноважень ОМС у сфері містобудування із дотриманням принципу повсюдності місцевого самоврядування |
Надання контрольних функцій щодо об’єктів класу наслідків СС1, СС2 та СС3 на всій території територіальної громади (за винятком вказаної компетенції ДІАМ) на всіх етапах будівництва із правом реагувати на порушення з боку юридичних осіб. |
2021-2022 |
Визначення у законі "Про регулювання містобудівної діяльності"широких повноважень ОМС у сфері містобудування |
|
3.2 |
Розроблення нової та оновлення застарілої містобудівної документації |
Передбачення у Державному бюджеті субвенції на оновлення містобудівної документації (комплексних планів просторового розвитку територій територіальних громад, генеральних планів). |
2023-2024 |
Кількість територіальних громад, що оновили містобудівну документацію |
|
3.3 |
Збільшення обсягів фінансових ресурсів, що перерозподіляються на місцевому рівні для капітальних видатків |
Внесення змін до Податкового та Бюджетного кодексів щодо збільшення відсотку зарахування ПДФО до загального фонду місцевих бюджетів до 80% |
2022-2024 |
Внесено зміни до Бюджетного кодексу України |
|
3.4. |
Полегшення доступу малих та середніх громад до коштів Державного фонду регіонального розвитку |
Спрямування 30% коштів ДФРР бюджетам територіальних громад у вигляді субвенції пропорційно їх площі та кількості сільського населення |
2022-2024 |
Внесено зміни до Бюджетного кодексу України та відповідних постанов КМУ |
|
3.5. |
Надання можливості сільським та селищним радам здійснювати муніципальні запозичення для реалізації інфраструктурних проектів |
Внесення змін до Порядку здійснення місцевих запозичень
|
2022 |
Внесено зміни до Порядку здійсненнямісцевих запозичень |
|
3.6. |
Відновлення та створення нової муніципальної інфраструктури за рахунок коштів міжнародних фінансових організацій (Світовий банк, ЄБРР, ЄІБ, НЕФКО) |
Забезпечення сталої взаємодії територіальних громад із МФО тощо |
2022-2024 |
Кількість територіальних громад, що використали кошти МФО для реалізації інфраструктурних проектів |
ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ
Підвищення інституційної спроможності ОМС у частині планування стратегічного розвитку – розробки стратегій розвитку громад та інвестиційних паспортів.
Підвищення інвестиційної привабливості територій шляхом створення сприятливого бізнес клімату.
Розвиток мікропідприємництва, соціального підприємництва, малого та середнього бізнесу. Підвищення можливостей прямого впливу ОМС на розвиток малого та середнього бізнесу.
Створення мережі індустріальних парків, технопарків та центрів креативної економіки у територіальних громадах та відповідно створення нових робочих місць.
Чітке визначення компетенції ОМС у сфері містобудування із дотриманням принципу повсюдності місцевого самоврядування. Оновлення містобудівної документації територіальних громад.
СПРИЯТЛИВІ ФАКТОРИ
Підтримка в реалізації Стратегії зі сторони парламенту центральних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.
Наявність зацікавленості бізнесу у зазначених змінах до законодавства.
Грантова політика донорів та міжнародних фінансових організацій, спрямована на фінансування окремих оперативних цілей.
ЗАГРОЗИ ТА ПЕРЕШКОДИ
Відсутність політичної волі влади до прийняття окремих змін до нормативно-правової бази.
Нерозуміння необхідності та як наслідок не бажання органів місцевого самоврядування фінансувати розробку документів стратегічного планування та оновлення містобудівної документації.
Слабка кадрова спроможність окремих органів місцевого самоврядування, зумовлена перебуванням на етапі становлення інституцій.
Ця стратегія була підготовлена за підтримки Європейського Союзу і його держав-членів Німеччини, Швеції, Польщі, Данії, Естонії та Словенії. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю її авторів та не може жодним чином сприйматися як такий, що відображає погляди Програми «U-LEAD з Європою», уряду України, Європейського Союзу і його держав-членів Німеччини, Швеції, Польщі, Данії, Естонії та Словенії.
|
№ п/п
|
Головні проблеми
|
Можливі шляхи вирішення
|
Примітки та коментарі
|
|
А. Організаційно-правові та політичні
|
|||
|
1.
|
А.1. Адміністративно-територіальні
|
|
|
|
2
|
А.2. Фінансово-бюджетні
|
Ресурси та повноваження органів місцевого самоврядування у сфері МЕР є вкрай обмежені.
Вирішення проблеми можливе тільки шляхом докорінної реформи системи управління на регіональному та місцевому рівні одночасно з проведенням реформи місцевого самоврядування з метою уникнення дублювання функцій та повноважень між органами влади різних рівнів, запровадженням принципів субсидіарності, адмінтерреформою та глибинними змінами Бюджетного, Податкового, Земельного кодексів.
Ці зміни повинні передбачати розширення частки місцевої бази оподаткування, при якій більшість надходжень від податків та зборів повинна залишатися «на місцях». При цьому у міських бюджетах має суттєво зменшитись частка субвенцій та дотацій.
Крім того, на перспективу, необхідно закріпити повноваження з адміністрування місцевих податків та зборів за органами місцевого самоврядування, що сприятиме більш ефективному збору місцевих податків і зборів
|
Основні проблеми:
1. Незначний перелік визначених чинним законодавством надходжень до спеціального фонду бюджетів міст. Особливо актуалізується у зв‘язку із скасуванням пайових внесків з 2021 року, в результаті чого місцеві бюджети втратять значний ресурс до бюджету розвитку.
2. Декларативність та незначна роль місцевих податків та зборів у формуванні доходної бази місцевих бюджетів.
3. Незначна частка доходів місцевих бюджетів, обсяг надходжень за якими може регулюватись рішеннями органів місцевого самоврядування.
4. Обмежений доступ органів місцевого самоврядування до кредитних ресурсів (запозичень).
5. Обмежені можливості органів місцевого самоврядування із залучення неподаткових ресурсів для фінансування розвитку міст.
6. Перекладення відповідальності за надання гарантованих державою послуг на органи місцевого самоврядування без забезпечення належного фінансування.
7. Недостатня фінансова база для реалізації органами місцевого самоврядування інвестиційних проєктів та програм на рівні міст.
8. Утримання неефективної мережі бюджетних установ, яка переважно не відповідає потребам територіальних громад, замість безпосереднього фінансування послуг населенню.
9. Значна залежність місцевих бюджетів від офіційних трансфертів з державного бюджету.
10. Домінування у структурі трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам так званих “соціальних субвенцій” та дотацій на покриття соціальних видатків.
11. Недосконалість Формули розподілу цільових субвенцій, що передаються з державного бюджету до місцевих бюджетів.
12. Непрозорість та неефективність механізму надання з державного бюджету місцевим бюджетам субвенцій на соціально-економічний розвиток, розвиток інфраструктури.
|
|
В. Управлінські
|
|||
|
3
|
В.1. Інформаційні та ментально-психологічні
|
Досягнення цієї цілі вимагає тривалого періоду часу і системних впливів, оскільки подолання стереотипів відбувається досить повільно. Процес вимагає потужної промоційної та інформаційної підтримки.
АМУ та члени-АМУ повинні здійснювати промоцію ідей самоврядування та самоорганізації населення, залучати громади до спільної активності.
Значну допомогу може надати «третій сектор»
Розвитку самоврядування та самоорганізації населення
|
Значною перешкодою є відсутність традицій на навичок в ОМС щодо стратегічного управління. Більшість управлінців орієнтується лише на термін каденції ради та наступні вибори, практично не розглядаючи триваліші перспективи, оскільки зміна складу ради та особи міського голови, як правило, призводить до зміни навіть середньої ланки управлінців. Призначення на посади часто здійснюється за політичною, а не фаховою ознаками.
|
|
4
|
В.2. Планувальні
|
Прийняття Закону України «Про державне стратегічне планування» дозволить територіальним громадам розробляти власні середньо та довгострокові плани розвитку.
У даний час громади можуть прогнозувати та планувати доходи бюджетів розвитку тільки на трирічний період (при цьому, що стратегічні плани розраховані, як правило на 5-10 років).
Щодо просторового планування міст, то тут існує проблема взаємного поєднання інтересів регіону (регіональних та районних) схем планування територій з генпланами міст. При розробці Генпланів міст не враховуються перспективи розвитку міст та міських агломерацій. Вирішення проблеми можливе після проведення адмінтерреформи та внесення змін до Земельного кодексу. Доцільною є розробка містобудівельного кодексу, який мав би врахувати цю проблематику.
|
Стратегії розвитку –короткострокові та не забезпечені ресурсно. Практика просторового планування міст - проблемна, оскільки розвиток міст відповідно до Генпланів обмежується чинними межами, хоч діючі ДБН-360-92** вимагають планувати територію в межах зон містобудівельного впливу, тобто фактично, в межах міських агломерацій.
|
|
5
|
В. 3. Контрольні та моніторингові
|
|
На базі АМУ вже створено Муніципальну статистику, до якої ОМС вносять інформацію про бюджетні показники.Відсутність контролю та моніторингу за рядом важливих для місцевого розвитку сфер суттєво зменшує можливості ОМС управляти процесами розвитку на своїх територіях.
На жаль, через обмеженість ресурсів та повноважень більшість малих міст (у першу чергу міст районного значення) не мають можливості створювати такі підрозділи через відсутність таких позицій в «типових штатах». Доцільно лобіювати перед Мінфіном та МЕРіТ необхідність створення таких підрозділів або хоча б «резервування» окремих штатних одиниць спеціалістів з економічного розвитку
|
|
6
|
В.4. Кадрові
|
|
|
|
7
|
В.5. Менеджмент бізнесу недооцінює «корпоративну соціальну відповідальність» (КСВ)
|
Доцільно ініціювати розробку законопроєкту «Про корпоративну соціальну відповідальність»
|
Позитивна практика КСВ не набула поширення через причини ментального характеру значної частини бізнесу, відсутність законодавчих процедур та стимулів (хоча б моральних) щодо таких підприємств
|
|
С. Соціальні
|
|||
|
8
|
С. 1. Високий рівень міграції населення
|
Вирішення проблеми міграції населення можливе за умови проведення глибоких реформ перш за все на державному рівні, зокрема прийняттям ряду законів у сферах регіонального розвитку, направлених на вирівнювання рівня диспропорцій розвитку територій та, зокрема створення ТПР інноваційного напряму в регіонах і містах з ознаками депресивності, загальним покращенням бізнес-клімату та інвестиційного середовища, реформою освіти, антимонопольного законодавства. Позитивним змінам також сприятиме децентралізація повноважень та збільшення компетенцій і дохідної бази органів місцевого самоврядування, а також доступ бізнесу до доступних кредитних ресурсів
|
|
|
D. Інфраструктурні
|
|||
|
9
|
D. 1. Залежність МЕР від розвитку інфраструктур (дорожньої, інженерної, комунікаційної)
|
Вирішення проблеми можливе лише за умови наявності ефективної державної регіональної політики. Міста не можуть впливати на розвиток інфраструктур, що знаходяться за їх межами, але суттєво впливають на МЕР. Вплив міст на розвиток інфраструктури приватних операторів (навіть в межах цих міст) є дуже обмеженим.
Розвитку комунальної інфраструктури перешкоджає чинна тарифна політика, проблеми з отриманням субвенційних платежів з Держбюджету та загальний занепад сфери ЖКГ. Вирішення проблеми можливе за умови глобальної реформи системи ЖКГ.
|
|
|
10
|
D 2. Відсутність на законодавчому рівні механізму участі портів у фінансуванні розвитку інфраструктури припортових міст
|
Необхідно запровадити механізм фінансової підтримки припортових територій за рахунок спрямування до місцевих бюджетів частини чистого прибутку, що відраховується адміністрацією морських портів України та портовими операторами (стивідорними компаніями) державної форми власності у вигляді субвенції з державного бюджету на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання об’єктів припортової інфраструктури.
Вирішення цієї проблеми сприятиме розвитку інфраструктури припортових територій, покращенню транспортної доступності до морських портів
|
На сьогодні органи місцевого самоврядування припортових територій самостійно займаються питаннями будівництва, ремонту доріг, мостів; ремонту очисних споруд; утримання інфраструктурних об‘єктів без участі в цьому морських портів. Хоча саме їх наявність в місті відіграє неабиякий вплив на всю інфраструктуру та стан навколишнього природного середовища.
Відповідно необхідно розробити і прийняти чіткий механізм фінансової підтримки припортових територій та чіткий механізм використання таких коштів.
|
|
11
|
D 3. Низька якість доріг та вулиць населених пунктів
|
Необхідно:
|
З 1 січня 2018 року в Україні почав функціонувати Державний дорожній фонд.
З цього Фонду кошти на будівництво, ремонт вулиць і доріг комунальної власності в населених пунктах здійснюються у розмірі не більше 20% обсягу такої субвенції.
За результатами 2018 року стало чітко зрозуміло, що розподіл субвенції здійснювався на упередженій, суб‘єктивній та несправедливій для ОМС основі. Ці кошти фактично «осіли» на рівні обласних бюджетів і лише в мізерному обсязі були спрямовані до бюджетів громад.
У 8 областях взагалі не виділено коштів на вулиці та дороги населених пунктів, а у 6 такий обсяг не перевищує 10% від загального обсягу, передбаченого на область. В цілому загальний обсяг розподілених коштів субвенції на вулиці та дороги населених пунктів склав 1 млрд гри або 9,6 %. При цьому розпорядниками таких коштів були визначені переважно органи виконавчої влади. Лише у 7 областях розпорядниками такої субвенції були безпосередньо бюджети ОМС
|
| 12 | D 4. Ризики збереження культурної спадщини |
|
Наразі розвиток міст України дуже часто здійснюється без врахування його історичного вигляду та об'ємно-просторової структури. Із 401 історичного населеного пункту лише у 25% є містобудівна документація, у складі якої є затверджені історико-архітектурні опорні плани. А це не відповідає вимогам статті 17 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". |
| 13 | D 5. Низький рівень соціально економічного розвитку гірських територій |
|
На сьогодні вже затверджено Концепцію розвитку гірських територій українських Карпат (розпорядження Кабінету Міністрів України від 3 квітня 2019 р. № 232-р) та Державну програму розвитку регіону українських Карпат на 2020—2022 роки (постанова Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2019 р. № 880). Норми Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні» на практиці не створюють умови до соціально-економічного розвитку гірських та високогірних населених пунктів. Свідченням того є:
|
|
Е. Економічні
|
|||
|
14
|
Е.1. Тіньова економіка та корупція
|
Це комплексна, системна проблема, що не вирішується прийняттям кількох законів чи постанов. Її можливо вирішувати у першу чергу на державному рівні та тільки системно.
Міста, які зацікавлені у динамічному МЕР повинні прийняти місцеві програми, направлені на мінімізацію корупції та місцеві кодекси етики та доброчесності, поширивши їх не лише на службовців органів місцевого самоврядування
|
Можливості місцевої влади щодо подолання проблеми – незначні, але негативний вплив цих факторів на місцеву економіку є вагомим.
Суттєві зміни ситуації можливі за умов наявності сильної політичної волі на центральному рівні
|
|
15
|
Е.2. Нерівномірність розвитку територій та розміщення продуктивних сил
|
Проблема не може бути вирішена на локальному рівні.
Слід розробити на затвердити ефективну державну програму регіонального розвитку.
Прийняти Закони:
«Про депресивні території та розвиток малих (у першу чергу моно профільних) міст»
Необхідно активізувати кластерні підходи до регіонального розвитку.
Слід внести зміни до Бюджетного і Податкового кодексів, які б створити систему пільг та стимулів для територій з ознаками депресивності.
Всі субвенції на розвиток громад повинні розподілятися між місцевими бюджетами на прозорій та справедливій формулі.
|
Система державних субвенцій на виконання інвестиційних програм має ряд недоліків, які стосуються, в першу чергу, неповного покриття видатків (освітня, медична субвенції) через недоліки формули розподілу, що відволікає кошти місцевих бюджетів, які могли б спрямовуватися на розвиток громад. Друга проблема, це осідання коштів субвенцій розвитку на обласному рівні, які розподіляються не за формулою, а за суб‘єктивним підходом. А це призводить на практиці до непрозорого розподілу таких коштів, що зменшує рівень якості у використанні таких субвенцій.
|
|
16
|
Е. 3. Низька інвестиційна привабливість та проблеми впровадження інновацій
|
Проблема не може бути вирішена тільки на місцевому рівні. Міста через політику системної промоції територій можуть впливати на власну інвестиційну привабливість, але їх вплив на інноваційну політику - практично дуже обмежений (крім комунальних підприємств), однак відсутність необхідних обігових коштів у КП, переважно через існуючу тарифну політику фактично, різко обмежує такі можливості. Для інноваційних підприємств проблемою є доступні кредитні ресурси.
|
|
|
17
|
Е. 4. Недооцінка ролі маркетингу
|
Містам доцільно розробити і впровадити окремі Програми розвитку маркетингу міст та підтримки локальних брендів. Причиною відсутності таких програм є переважно брак коштів та невміння залучати зовнішні ресурси для цих цілей
|
Місцевий менеджмент ОМС якщо і готовий працювати в цій сфері, то лише на рівні «зовнішнього маркетингу», тобто промоції міста в зовнішньому середовищі (переважно використовується містами, які розвивають туризм). Маркетингова і брендингова політика як інструмент МЕР використовується менш ніж 10-ма містами України (більшість проєктів виконано за підтримки проєктів міжнародної технічної допомоги). Маркетинг же локальних торгових марок є несистемним і розвивається обмежено, переважно лише самими підприємствами
|
|
18
|
E. 5. Тривала процедура погодження органами місцевого самоврядування значного обсягу фінансування з місцевих бюджетів із Антимонопольним комітетом України
|
Необхідно внести зміни до Закону України «Про державну допомогу суб'єктам господарювання», які стосуються:
виключення зі сфери дії Закону України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання» діяльність органів місцевого самоврядування, пов’язаної з наданням послуг через комунальні підприємства та установи.
|
Реалізація норм Закону України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання» вкрай негативно впливає на діяльність органів місцевого самоврядування у частині виконання власних повноважень. Немає чіткого бачення, яку державну допомогу, надану через місцеві бюджети, слід погоджувати з Антимонопольним комітетом України (АМКУ). Крім того, з моменту прийняття рішення органом місцевого самоврядування надати державну допомогу до моменту надання позитивного рішення АМКУ може пройти більше 8 місяців.
Хоча, відповідно до постанови Кабміну № 1141 від 27.12.2018 р. «Про внесення зміни до переліку послуг, що становлять загальний економічний інтерес», послуги у сфері централізованого теплопостачання, опалення, водовідведення та поводження з побутовими відходами не потребують погодження з Антимонопольним комітетом у частині компенсації обґрунтованих витрат на надання таких послуг (рівень обґрунтованості визначає АМКУ), проте інша частина житлово-комунальних послуг, які надають комунальні підприємства, повинні проходити таке погодження.
Окрім цього, до форм державної допомоги включаються також надання пільг зі сплати місцевих податків та зборів, місцевих гарантій, збільшення фінансування програм більш ніж на 20% та ін. За інформацією, отриманою АМУ від міських голів, приблизно третина повноважень, які виконують органи місцевого самоврядування міст, слід погоджувати із Антимонопольним комітетом України, що порушує базові принципи місцевого самоврядування та призупиняє реалізацію важливих місцевих програм розвитку.
|
|
19
|
E.6. Ризик збереження об’єктів культурної спадщини
|
З метою вирішення проблемних питань у сфері збереження та охорони об’єктів культурної спадщини пропонується: спростити процедури отримання дозвільної документації для проведення першочергових ремонтно-реставраційних робіт; спростити процедури накладання штрафних санкцій як на фізичних, так і на юридичних осіб; збільшити суми штрафів для фізичних осіб в залежності від нанесеної шкоди для пам’ятки; розробити процедури позбавлення прав власності осіб, які вчинили правопорушення щодо пам’ятки, яке призвело до її пошкодження або знищення.
|
Відсутнє законодавче регулювання у сфері збереження та охорони об’єктів культурної спадщини, як наслідок, існують ризики, що такі об‘єкти можуть бути пошкоджені чи знищені. Збереження на території громади об‘єктів культурної спадщини є важливим як в контексті розвитку культурних цінностей у громадян, так і в питанні розвитку туризму
|
| 20 |
E. 7. Відсутня дієва координація між органами державної влади та малими і середніми підприємствами
|
Необхідно підготувати та подати Кабміну змін до Положення про Раду підприємців при Кабінеті Міністрів України (пост.№ 54 від 13.02.2008) в частині взаємодії з регіональними та місцевими МСП, їх об’єднаннями консультативно-дорадчими органами з питань підприємництва місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.
Вирішення цієї проблеми сприятиме розвитку малого та середнього бізнесу, створенню додаткових робочих місць, збільшенню надходжень податків до державного та місцевих бюджетів
|
Відсутність дієвої координації між органами державної влади, до повноважень яких відноситься розвиток малого і середнього підприємництва, та малими і середніми підприємствами з метою вирішення проблемних питань та задоволення потреб малого і середнього бізнесу
|
| 21 |
E. 8. Відсутність підтримки соціального підприємництва
|
Необхідно розробити зміни до законів України щодо визначення соціального підприємництва в Україні; розробити нормативно-правові акти, що визначають механізм та розміри державної підтримки розвитку соціального підприємництва. Вирішення цієї проблеми сприятиме розвитку підприємницького сектору, створення додаткових робочих місць, збільшення надходжень податків до державного та місцевих бюджетів
|
На сьогодні відсутнє законодавче визначення «соціальне підприємництво» в Україні та державної підтримка його розвитку, що призводить до труднощів розвитку даного напрямку
|
|
22
|
E. 9. Відсутній реальний розвиток індустріальних парків
|
Необхідно вирішити наступні проблеми для того, щоб забезпечити належний розвиток індустріальних парків в Україні:
|
В Україні функціонує 42 індустріальних парків, проте лише одиниці з них функціонують. В умовах України на територіях індустріального парку зареєстровано одне підприємство, а не їх група, як це притаманно для зарубіжних кран. Через це індустріальні парки поки-що не створюють свій потужній сектор. Однією із важливих проблем розвитку промислових парків в Україні є відсутність реальних інвесторів. Тому, фактично, вони ледь виживають. Основне джерело фінансування індустріальних парків — це кошти Державного фонду регіонального розвитку та кошти місцевих бюджетів
|
|
23
|
E. 10. Нерозвинутість сфери стартапів
|
Для розвитку стартап руху в Україні необхідне: прийняття законопроєктів, які сприятимуть розвитку інноваційного підприємництва, державна підтримка, створення якісних механізмів техніко-економічного обґрунтування проєктів; повне інформаційне забезпечення потенційних підприємців та інвесторів; надання інвесторам гарантій, що мотивуватимуть їх інвестувати в стартапи; спрощення процедур реєстрації тощо.
До важливих факторів, які гальмують розвиток ринку стартапів в Україні, слід віднести:
|
Довідково: За даними світового рейтингу стартапів сервісу Startup Ranking, Україна посідає 33 місце серед 150 країн. В Україні у 2016 р. зареєстровано щонайменше 141 стартап-компаній
|
КОНТАКТИ
Рябцева Наталія Геннадіївна
екперт
Аналітичного центру Асоціації міст України
Електронна пошта: n.riabtseva@auc.org.ua
Тел. (044) 486-30-82
вул. Січових Стрільців, 73, 12 поверх, м. Київ, 04053
