ПРО ГАЛУЗЬ
Місцевий економічний розвиток (МЕР) найчастіше трактується, як процес стратегічного партнерства місцевої влади, бізнесу та громади, спрямований на заохочення інвестицій в нові та існуючі підприємства з високим потенціалом зростання та створення робочих місць з високою продуктивністю праці. МЕР стосується спільної роботи місцевих громад, задля формування конкурентних переваг території, що приведуть до сталого зростання економіки і підвищення якості життя всіх членів громади, незалежно від віку, статі, соціальної приналежності. Діяльність у сфері МЕР охоплює створення та реалізацію стратегій, програм та проектів, які забезпечують формування такого бізнес-клімату та місцевих умов (тверда та м’яка інфраструктура), що сприяють економічному зростанню.
В умовах глобальної ринкової економіки міста та регіони виступають як окремі ринки. Тому територіальні громади на базі існуючих та створюваних місцевих факторів виробництва – природних, фізичних, людських, інтелектуальних, інституційних, інфраструктурних – будують власну самоокупну конкурентну економічну систему. Вони використовують різноманітні інструменти МЕР і позиціонують себе по відношенню до інших громад, щоб отримати конкурентні переваги у залученні зовнішніх ресурсів та високопродуктивних інвестицій, створити умови для розвитку підприємств та малого бізнесу, забезпечити зростання доданої вартості в містах, розвивати експортне спрямування, поліпшити інфраструктуру, інтегруватися у світову економіку, підвищити доходи та добробут громади.
НОРМАТИВНА БАЗА
Закони України
- Конституція України, прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року.
- Європейська хартія місцевого самоврядування від 15.10.1985, ратифікована Законом України від 15.07.1997 №452/97-ВР.
- Бюджетний кодекс України від 08.07.2010 №2456-VI.
- Податковий кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ.
- Цивільний кодекс України від 16.01.2003 №435-ІV.
- Земельний кодекс України від 25.10.2001 №2768-ІІІ.
- Господарський кодекс України від 16.01.2003 №436-ІV.
- Кодекс України про надра від 27.07.1994 №132/94-вР.
- Водний кодекс України від 06.06.1995 №213/95-вР.
- Лісовий кодекс України від 21.01.1994 № 3852-XII.
- Кодекс України з процедур банкрутства від 18.10.2018 № 2597-VIII.
- Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 №280/97-ВР.
- Закон України «Про місцеві державні адміністрації» від 09.04.1999 №586-XIV.
- Закон України «Про органи самоорганізації населення» від 11.07.2001 №2625-III.
- Закон України «Про столицю України – місто-герой Київ» вiд 15.01.1999 №401-XIV.
- Закон України «Про асоціації органів місцевого самоврядування» вiд 16.04.2009 №1275-VI.
- Закон України «Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України». від 23.03.2000 № 1602-III.
- Закон України «Про стимулювання розвитку регіонів» № 2856-ІV від 08.09.2005;
- Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» № 3038-VI від 17.02.2011.
- Закон України «Про державно-приватне партнерство» від 01.07.2010 N 2404-VI.
- Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 №922-VІІІ.
- Закон України «Про ціни і ціноутворення» від 21.06.2012 №5007-VI.
- Закон України «Про оплату праці» від 24.03.1995 №108/95-ВР.
- Закон України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» від 11.09.2003 № 1160-IV.
- Закон України «Про адміністративні послуги» від 06.09.2012 № 5203-VI.
- Закон України «Про джерела фінансування дорожнього господарства України» від 18.09.1991 №1562-XII.
- Закон України «Про оренду землі» від 06.10.1998 №161-XIV.
- Закон України «Про оренду державного та комунального майна» від 10.04.1992 №2269-XII.
- Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15.05.2003 № 755-IV.
- Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.1991 №1264-XII.
- Закон України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» від 06. 09. 2005 N 2806-IV.
- Закон України «Про перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» від 19.05.2011 № 3392-VI.
- Закон України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 №2017-ІІІ.
- Закон України «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики» від 01.07. 2010 № 2411-VI.
- Закон України «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні» від 09.09. 2011 № 3715-VI.
- Закон України «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього бізнесу в Україні» від 22.03. 2012. № 4618-VI.
- Закон України «Про інноваційну діяльність» від 04.07.2002 № 40-IV.
- Закон України «Про інвестиційну діяльність» від 18.09.1991 № 1560-XII.
- Закон України «Про індустріальні парки» від 21.06. 2012 № 5018-VI.
- Закон України «Про стимулювання інвестиційної діяльності у пріоритетних галузях економіки з метою створення нових робочих місць» від 06.09.2012 № 5205-VI.
- Закон України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07.06.2001 № 2493-III.
- Закон України «Про державні цільові програми» від 18.03.2004 № 1621-IV.
- Закон України "Про державну допомогу суб'єктам господарювання" від 01.07.2017 № 1555-VII.
- Закон України "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо запровадження середньострокового планування розвитку і утримання автомобільних доріг загального користування" від 12.11.2019 №283-IX.
- Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про будівельні норми" щодо удосконалення нормування у будівництві від 03.10.2019 №156-IX.
Акти Кабінету Міністрів України:
Постанови:
- Постанова Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 №256 «Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету».
- Постанова Кабінету Міністрів України від 22.04.2005 №318 «Про удосконалення механізму виплати заробітної плати працівникам бюджетних установ та державної соціальної допомоги».
- Постанова Кабінету Міністрів України від 14.12.2010 №1132 «Про затвердження Порядку перерахування міжбюджетних трансфертів».
- Постанова Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1204 «Про затвердження Порядку покриття тимчасових касових розривів місцевих бюджетів».
- Постанова Кабінету Міністрів України від 24.12.2003 №1994 «Про затвердження Методики розподілу обсягу міжбюджетних трансфертів між районним бюджетом та бюджетами міст районного значення, сіл, селищ».
- Постанова Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 №110 «Про затвердження Порядку здійснення місцевих запозичень».
- Постанова Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 №106 «Деякі питання ведення обліку податків і зборів (обов’язкових платежів) та інших доходів бюджету».
- Постанова Кабінету Міністрів України від 20.06.2011 №719 «Про затвердження Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на придбання медичного обладнання та автомобілів швидкої медичної допомоги для закладів охорони здоров’я».
- Постанова Кабінету Міністрів України від 20.06.2011 №730 «Про затвердження Порядку та умов надання у 2011 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію пріоритетів розвитку регіонів».
- Постанова Кабінету Міністрів України від 18.05.2011 №520 «Про затвердження Порядку та умов надання субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на виконання інвестиційних програм (проектів)».
- Постанова Кабінету Міністрів України від 10.08.2011 №860 «Про затвердження Порядку перерахування до загального фонду місцевих бюджетів 50 відсотків надходжень податку на прибуток підприємств та акцизного податку понад річні розрахункові обсяги».
- Постанова Кабінету Міністрів України від 19.01.2011 №42 «Про затвердження Порядку та умов надання у 2011 році субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на соціально-економічний розвиток регіонів».
- Постанова Кабінету Міністрів України від 28.02.2011 №165 «Про затвердження Порядку та умов надання у 2011 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансування програм - переможців всеукраїнського конкурсу проектів та програм розвитку місцевого самоврядування».
- Постанова Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 р. N 556 «Про Порядок обміну інформацією між містобудівним та державним земельним кадастрами».
- Постанова Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009р. №476 «Про запровадження оцінки міжрегіональної та внутрішньорегіональної диференціації соціально-економічного розвитку регіонів».
- Постанова Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 №18 «Про затвердження Порядку передачі бюджетних призначень та перерозподілу видатків бюджету».
- Постанова Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 №6 «Про затвердження Порядку розміщення тимчасово вільних коштів місцевих бюджетів на вкладних (депозитних) рахунках у банках».
- Постанова Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 р. № 751 «Про затвердження Порядку підготовки, укладення та виконання угоди щодо регіонального розвитку і відповідної типової угоди».
- Постанова Кабінету Міністрів України від 16.01.2013 № 216 «Про затвердження Порядку прийняття рішення про включення індустріального (промислового) парку до Реєстру індустріальних (промислових) парків».
- Постанова Кабінету Міністрів України №64 від 18.01.2003 «Про затвердження Положення про Всеукраїнський конкурс проектів та програм розвитку місцевого самоврядування».
- Постанова Кабінету Міністрів України від 11.05.2005 № 339 «Про затвердження Положення про порядок проведення конкурсного відбору проектів (програм) транскордонного співробітництва, які можуть бути включені до державної програми розвитку транскордонного співробітництва».
- Постанова Кабінету Міністрів України від 27.02.2013 № 187 «Про затвердження Державної програми активізації розвитку економіки на 2013-2014 роки».
- Постанова Кабінету Міністрів України від 03.06.2013 № 404 «Деякі питання здійснення головними розпорядниками бюджетних коштів капітальних видатків понад обсяги встановлених бюджетних призначень».
- Постанова Кабінету Міністрів України від 01.08.2013 № 588 «Про затвердження Примірного регламенту центру надання адміністративних послуг».
- Постанова Кабінету Міністрів України від 11.09.2013 №679 «Про здійснення протягом бюджетного періоду видатків на утримання деяких бюджетних установ одночасно з різних бюджетів».
- Постанова Кабінету Міністрів України від 13.11.2013 № 835 «Про затвердження Порядку відбору проектних (інвестиційних) пропозицій та інвестиційних проектів, для розроблення або реалізації яких надається державна підтримка».
- Постанова Кабінету Міністрів України від 21.11.2013 № 1002-р «Про схвалення Концепції Державної цільової регіональної програми розвитку Українського Придунав’я на 2014—2017 роки».
- Постанова Кабінету Міністрів України від 06,08,2014 № 385 «Про затвердження Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року».
- Постанова КМУ від 07.02.2018 № 57 «Про затвердження критеріїв оцінки допустимості державної допомоги суб’єктам господарювання для забезпечення розвитку регіонів та підтримки середнього та малого підприємництва»
- Постанова ВРУ від 02.10.2019 р. № 146-IX «Про прийняття за основу проекту Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо запровадження середньострокового планування розвитку і утримання автомобільних доріг загального користування»
- Постанова КМУ від 06.03.2019 р. №216 «Про внесення змін до Порядку спрямування коштів державного дорожнього фонду»
- Постанова КМУ від 03.04.2019 р. № 457 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 18 березня 2015 р. № 196»
- Постанова КМУ від 24.04.2019 р. № 352 «Про внесення змін до Порядку розроблення, погодження, затвердження, внесення змін до будівельних норм та визнання їх такими, що втратили чинність»
- Постанова ВРУ від 04.10.2019 р № № 188-IX «Про Програму діяльності Кабінету Міністрів України»
- Постанова КМУ від 22.05.2019 р. № 452 «Про затвердження Порядку визначення категорій пам’яток»
- Постанова КМУ від 05.06.2019 року № 472 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для відновлення об’єктів транспортної інфраструктури зони відчуження»
- Постанова КМУ від 24.06.2019 р. № 345 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2015 р. № 1068»
- Постанова КМУ від 26.06.2019 року № 541 «Про внесення зміни до пункту 7 Порядку підготовки, оцінки та відбору інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку та проектів — переможців “Всеукраїнського громадського бюджету”, що можуть реалізовуватися за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку»
- Постанова ВРУ від 13.09.2019 р. № 93- ІХ «Про прийняття за основу проекту Закону України про оренду державного та комунального майна»
- Постанова КМУ від 20.10.2019 р. № 880 "Про затвердження Державної програми розвитку регіону українських Карпат на 2020—2022 роки"
- Постанова КМУ від 13.03.2020 р. № 219 «Про оптимізацію органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду»
- Постанова КМУ від 13.03.2020 р. № 218 «Про ліквідацію Державної архітектурно-будівельної інспекції та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України»
Розпорядження:
- Розпорядження Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 №308-р «Про схвалення концепції реформування місцевих бюджетів».
- Розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.04.2011 №292-р «Питання оптимізації кількості бюджетних програм».
- Розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.09.2002 №598-р «Про схвалення концепції застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі».
- Розпорядження Кабінету Міністрів України від 19.01.2011 №29-р «Про схвалення концепції удосконалення оплати праці працівників бюджетної сфери».
- Розпорядження Кабінету Міністрів України від 03.09.2008 № 1163-р «Про затвердження плану заходів на 2009 рік щодо реалізації Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2015 року».
- Розпорядження Кабінету Міністрів України від 04.10.2006 № 504-р. «Про схвалення Концепції вдосконалення системи прогнозних і програмних документів з питань соціально-економічного розвитку України».
- Розпорядження Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2006 р. N 447-р. «Про схвалення Концепції створення індустріальних (промислових) парків».
- Розпорядження Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2012 р. № 627-р. «Про затвердження плану заходів на 2013 рік щодо реалізації Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2015 року».
- Розпорядження Кабінету Міністрів України від 11.09.2013 р. № 697-р «Про схвалення Стратегії залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги і співробітництва з міжнародними фінансовими організаціями на 2013—2016 роки».
- Розпорядження КМУ від 05.06.2019 р. №365-р «Деякі питання розподілу у 2019 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій»
- Розпорядження КМУ від 15.05.2019 р. №361-р «Про інвестиційні програми і проекти регіонального розвитку, що можуть реалізовуватися у 2019 році за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку»
- Розпорядження КМУ від 08.05.2019 р. № 307-р «Про внесення змін у додаток до розпорядження Кабінету Міністрів України від 11 вересня 2007 р. № 735»
- Розпорядження КМУ від 24.04.2019 р. № 280-р «Про затвердження розподілу обсягу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на формування інфраструктури об’єднаних територіальних громад у 2019 році»
- Розпорядження КМУ від 03.04.2019 р. № 232-р «Про схвалення Концепції розвитку гірських територій українських Карпат»
- Розпорядження КМУ від 23.01.2019 № 39-р «Деякі питання розподілу у 2019 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій»
- Розпорядження КМУ від 25 вересня 2019 р. № 846-р «Про визначення державної установи «Професійні закупівлі» централізованою закупівельною організацією»
Накази:
- Наказ Міністерства фінансів України від 14.01.2011 №11 «Про бюджетну класифікацію».
- Наказ Міністерства фінансів України від 29.12.2002 №1098 «Про паспорти бюджетних програм».
- Наказ Міністерства фінансів України від 10.12.2010 №1536 «Про результативні показники бюджетної програми».
- Наказ Міністерства фінансів України від 17.05.2011 №608 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо здійснення оцінки ефективності бюджетних програм».
- Наказ Міністерства фінансів України від 14.12.2001 №574 «Про затвердження Інструкції про статус відповідальних виконавців бюджетних програм та особливості їх участі у бюджетному процесі».
- Наказ Міністерства економіки та з питань Європейської інтеграції від 29.07.2002 №224 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо формування регіональних стратегій розвитку».
- Наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13.06.2012 № 697 Зареєстровано: Мін’юст України від 25.07.2012 № 1254/21566 «Про затвердження Положення про оцінку та конкурсний відбір запропонованих міністерствами, іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади інвестиційних проектів, що передбачають залучення коштів державного бюджету, і утворення комісії Міністерства економічного розвитку і торгівлі України з оцінки та конкурсного відбору інвестиційних проектів».
- Наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від від 19.06.2012 № 724 Зареєстровано: Мін’юст України від 02.08.2012 № 1308/21620 «Про затвердження форми проектної (інвестиційної) пропозиції, на основі якої готується інвестиційний проект, для розроблення якого може надаватися державна підтримка, Порядку розроблення та форми інвестиційного проекту, для реалізації якого може надаватися державна підтримка».
- Наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 03.09.2012 № 965 Зареєстровано: Мін’юст України від 19.09.2012 № 1602/21914 «Про затвердження форми заяви про розгляд інвестиційного проекту або проектної (інвестиційної) пропозиції».
- Наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 29.12.2012 № 1532 Зареєстровано: Мін’юст України від 15.01.2013 № 124/22656 «Деякі питання проведення оцінки економічної ефективності проектних (інвестиційних) пропозицій та інвестиційних проектів».
- Наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13.03.2013 № 243 Зареєстровано: Мін’юст України від 18.03.2013 № 437/22969 «Про затвердження Методики проведення державної експертизи інвестиційних проектів та форми висновку за її результатами».
- Наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 20.06.2013 № 699 «Про деякі питання підготовки документів для реалізації проектів соціально-економічного розвитку».
- Наказ Мінрегіону від 01.08.2019 р. № 171 «Про внесення змін до Порядку розроблення містобудівної документації»
- Наказ Мінрегіону від 17.07.2019 р. №163 «Про затвердження Змін до Положення про конкурсну комісію з відбору проектів регіонального розвитку, які можуть реалізовуватися за рахунок коштів державного бюджету, отриманих від Європейського Союзу»
- Наказ Мінрегіону від 17.07.2019 р. №163 «Про затвердження Змін до Положення про конкурсну комісію з відбору проектів регіонального розвитку, які можуть реалізовуватися за рахунок коштів державного бюджету, отриманих від Європейського Союзу»
Укази Президента:
- Указ Президента України від 20.09.2019 р. №713/2019 «Про невідкладні заходи щодо забезпечення економічного зростання, стимулювання розвитку регіонів та запобігання корупції»
- Указ Президента України від 30.09.2019 р. № 722/2019 «Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року»
Стратегія сектору
«Сталий економічний розвиток»
Вступ
Для забезпечення постійного процвітання і благополуччя наших громад, ми повинні створити умови, щоб економічне зростання було стійким і не завдавало шкоди довкіллю або якості нашого життя. Це є основою сталого майбутнього.
Розвиток і ефективність управління громадами також впливає на національне процвітання і благополуччя всіх Українців, незалежно від того, де вони проживають.
Основна ціль стратегії – зростання кількості робочих місць. Основним пріоритетом місцевого економічного розвитку, з метою досягнення цієї цілі, є підвищення конкурентоспроможності громад, оскільки тільки конкурентоспроможна громада може успішно надавати підтримку підприємствам.
Також такий підхід сприятиме створенню конкурентного середовища між органами місцевого самоврядування в забезпеченні кращих умов для бізнесу, залучення інвестицій, інновацій та кваліфікованої робочої сили.
Створення умов в яких органи місцевого самоврядування матимуть фінансову та інституційну спроможність створювати сприятливе бізнес середовище, розробляти стратегічні розвиткові програми та інвестиційні пропозиції і проекти, ефективно використовувати власні ресурси (майно, землю, природні та трудові ресурси та ін.), активно співпрацювати з підприємцями та надавати їм необхідну підтримку, стимулювати започаткування сталого бізнесу, створення робочих місць є завданням цієї стратегії.
Опис проблем
Процес децентралізації, зростання доходів місцевих бюджетів, активна грантова діяльність донорів потребує від органів місцевого самоврядування нової якості інституційної спроможності. Також, до основних проблем сфери сталого розвитку можна віднести:
- Відсутня у органів місцевого самоврядування спроможність розробляти якісні стратегії розвитку громад та інвестиційні проекти
- Брак кваліфікованих спеціалістів з проектного менеджменту
- Відсутність практики підготовки пулу інвестиційних проекті для його представлення потенційним донорам
- Недосконалість механізму надання державної фінансової підтримки ОМС
- Непрозорий механізм надання в оренду чи продажу комунальних земель та майна
- Відсутність нормативно-правового регулювання міського громадського простору
БАЧЕННЯ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ, ЯКИМИ ВОНИ МАЮТЬ СТАТИ
Органи місцевого самоврядування
мають інституційну спроможність,
розробляти спільно з громадою та бізнесом
стратегію розвитку громади,
інвестиційні проекти
і створювати сприятливі умови
для розвитку підприємництва,
інновацій, створення робочих місць
а державна фінансова підтримка
відповідає європейським принципам.
Стратегічні цілі
- Інституційна спроможність та регуляторна політика
- Інфраструктура та містобудування
- Робоча сила та інновації
- Підтримка підприємництва
Оперативні цілі та план їх досягнення
|
№ |
Ціль |
Основний зміст |
Терміни досягнення |
Індикатори |
|
Стратегічна ціль 1: Інституційна спроможність та регуляторна політика |
||||
|
1.1 |
Поширення практики створення інституцій місцевого економічного розвитку та залучення інвестицій (Інститут розвитку громади) |
Підготовка та постійне наповнення онлайн довідника кращих практиків створення комунальних установ – аналітичних центрів розвитку міста |
Протягом дії проекту |
Збільшення кількості інституцій місцевого економічного розвитку та залучення інвестицій |
|
Надання консультацій та методичної підтримки органам місцевого самоврядування, які планують утворити комунальні установи розвитку громади |
||||
|
Проведення тематичних навчань, як окремо та і в комплексі з іншими навчаннями, щодо створення комунальних установ розвитку громад |
||||
|
Представлення позитивного досвіду утворення комунальних установ розвитку міста на заходах, які будуть проводити за участі аналітиків проекту ПУЛЬС |
||||
|
Створення окремої рубрики щодо комунальних установ розвитку громади на інтернет-сторінці проекту ПУЛЬС у розділі сфери сталий розвиток та містобудування |
||||
|
1.2 |
Підвищення інституційної спроможності представників ОМС та комунальних установ розвитку громад із стратегічного планування розвитку громад |
Проведення заходів з обміну досвідом та навчань для представників ОМС та комунальних установ – аналітичних центрів розвитку громад в сфері місцевого економічного розвитку, сталого розвитку щодо розробки стратегії розвитку громад та планів заходів їх реалізації, управління інвестиційними проектами, співробітництва та підтримка бізнесу, залучення інвестицій в тому числі на умовах ДПП. |
Протягом дії проекту |
Збільшення кількості громад, які затвердили власні стратегії розвитку та мають пули інвестиційних проектів |
|
1.3 |
Створення платформи обміну досвідом в сфері сталого розвитку громад |
Створення онлайн платформи обміну досвідом та кращими практиками на інтернет-сторінці проекту ПУЛЬС у розділі сфери сталий розвиток |
2017 |
Створено онлайн платформу |
|
1.4 |
Поширення практики запровадження ресурсних паспортів громад |
Надання методичної підтримки, щодо запровадження та постійного оновлення ресурсного паспорту громади |
Протягом дії проекту |
Збільшення кількості громад, які ведуть ресурсний паспорт громади |
|
1.5 |
Підвищення спроможності ОМС залучати інвестиції на умовах ДПП |
Проведення навчань та методична підтримка представників ОМС та комунальних установ розвитку громади щодо розробки та оцінки проектів ДПП і процедур відбору приватного партнера та заключення угоди з ним |
Протягом дії проекту |
Збільшення кількості укладених угод про ДПП |
|
1.6 |
Підвищення спроможності ОМС розробляти та реалізовувати проекти в рамках транскордонного співробітництва |
Проведення навчань та надання підтримки представникам ОМС та комунальних установ розвитку громад, щодо пошуку партнера, розробки та реалізації проектів в рамках транскордонного співробітництва |
Протягом дії проекту |
Збільшення кількості проектів реалізованих ОМС в рамках транскордонного співробітництва |
|
1.7 |
Підвищення якості прийнятих рішень органами місцевого самоврядування |
Популяризації використання методу аналізу затрат та вигоди під час прийняття рішення органами місцевого самоврядування |
Протягом дії проекту |
Кількість громад в яких при прийнятті рішень використовується аналіз затрат та вигоди |
|
1.8 |
Підвищення доступу бізнесу та громадян до адміністративних послуг |
Надання підтримки в створенні центрів надання адміністративних послуг |
Протягом дії проекту |
Підвищення кількості центрів надання адміністративних послуг |
|
1.9 |
Підвищення прозорості роботи органів місцевого самоврядування |
Консультаційна Підтримка в поширенні використання е-врядування в органах місцевого самоврядування |
Протягом дії проекту |
Збільшення кількості ОМС, які використовують е-врядування |
|
1.10 |
Створення спеціальних умов для інвесторів в громадах |
Надання консультаційної підтримки в створенні індустріальних парків в громад |
Протягом дії проекту |
Збільшення кількості діючих індустріальних парків |
|
1.11 |
Запровадження консультацій з бізнесом в питаннях економічного розвитку громад |
Поширення практики проведення консультацій з представниками місцевого бізнесу щодо шляхів вирішення проблем з якими вони стикаються в своїй повсякденній діяльності |
Протягом дії проекту |
Збільшення кількості проведених ОМС консультацій з бізнесом |
|
Стратегічна ціль 2: Інфраструктура та містобудування |
||||
|
2.1 |
Підтримка розвитку транспортної та дорожньої інфраструктури |
Розроблення рекомендації щодо розвитку місцевої інфраструктури, ліквідації вузьких місць в транспортних мережах, запровадження електронних систем управління транспортних мереж |
Протягом дії проекту |
Підвищення кількості громад, що розробили стратегію розвитку транспортної інфраструктури |
|
2.2 |
Спрощення доступу підприємцям до оренди чи придбання комунального майно |
Поширення практики та методичних рекомендацій створення публічного реєстру комунального майно, що може надаватись в оренду чи продається та прозорих конкурсних процедур. Перевага при продажі або наданні в оренду майна має надаватись для реалізацію інвестиційних проектів, започаткування бізнесу |
Протягом дії проекту |
Кількість громад в яких створено публічні реєстри майна та справедливі процедур його продажу чи надання в оренду |
|
2.3 |
Стимулювання створення сприятливого міського громадського простору |
Внесення змін до Законів України «Про регулювання містобудівної діяльності» та «Про благоустрій населених пунктів» що врегулювання питань розміщення тимчасових споруд, рекламних та інформаційних вивісок, розробки та відбору проектів благоустрою міського громадського простору |
2017 |
Прийняття відповідно нормативно-правового акту |
|
2.4 |
Ідентифікація центрів ділової активності в громаді |
Встановити, де і в якій мірі здійснюється ділова активність, утворюється споживчий попит та їх роль і функції |
Протягом дії проекту |
Кількість громад в яких ідентифіковано центри активності |
|
Чітке визначення меже таких центрів ділової активності (в межах певних вулиць або їх частин, площ та прилеглих вулиць) та їх відображення на планах міста (генеральному плані, зонінгу) |
||||
|
2.5 |
Планування розвитку ділових центрів |
Включення заходів з розвитку ділових центрів в стратегії розвитку громад (відображення картографічних матеріалів з відображенням ділових центрів) |
Протягом дії проекту |
Кількість громад в яких в стратегіях розвитку громад визначені ділові центри |
Розробка або оновлення детальних планів територій, які включають території ділових центрів |
Протягом дії проекту |
Кількість громад в яких розроблено детальні плани територій ділових центрів |
||
Розробка пасторів вулиць та проектів оновлення громадського простору, які знаходяться в межах ділового центру, з урахуванням потреб громади та підприємців |
Протягом дії проекту |
Кількість громад в яких розроблено паспорти вулиць та проекти оновлення громадського простору в межах територій ділових центрів |
||
|
2.6 |
Концентрація ресурсів на розвитку ділових центрів, як «точок зростання громади» |
Розробка та реалізації проектів як за рахунок власних ресурсів так і залучених, щодо комплексної реконструкції вулиць та площ, в межах ділового центру |
Протягом дії проекту |
Кількість громад в яких реалізовано проекти реконструкції в межах ділових центрів |
|
Залучення підприємців та мешканців ділового центру до фінансування реалізації проектів з його розвитку, оскільки вони отримають безпосередню вигоду від цього |
|
Кількість громад в яких представники громади та бізнесу співфінансували проекти розвитку ділових центрів |
||
|
Визначення відповідальних особі - службовців органів місцевого самоврядування громади, які відповідатимуть за розвиток кожного ділового центру |
|
Кількість громад в яких визначено відповідальну особу з розвитку ділового центру громади |
||
|
Стратегічна ціль 3: Робоча сила та інновації |
||||
|
3.1 |
Вдосконалення системи освіти |
Надання рекомендації щодо підвищення якості навчання та виховання молоді, як елемент довгострокової стратегії розвитку громади |
Протягом дії проекту |
Кількість громад в яких проведено системні заходи щодо підвищення якості освіти |
|
3.2 |
Збереження та залучення кваліфікованих робітників |
Популяризація підвищення якості життя в громаді через забезпечення безпечного проживання, чистоти та благоустрою вулиць, невисоку вартість проживання та розумного розселення, зменшення заторів на дорогах та завантаженості громадського транспорту |
Протягом дії проекту |
Кількість громад в яких проведено заходи, що підвищують якість життя мешканців |
|
Сприяння створенню сприятливих умов та залучення навчальних закладів до утворення своїх відділень для проведення навчань по підвищенню кваліфікації для місцевих студентів |
Кількість громад в яких відкрито відділення навчальних закладів. |
|||
|
3.3 |
Запровадження програм підвищення кваліфікації робітників |
Популяризація співпраці з вечірніми освітніми закладами для підвищення якості та доцільності їх навчальних програм |
Протягом дії проекту |
Кількість громад в яких започатковано співпрацю ОМС з вечірніми освітніми закладами |
|
Формування та запровадження програм підвищення кваліфікації робітників відповідно до потрем місцевої економіки |
Кількість громад в яких на основі потреб місцевої економіки сформовано програми підвищення кваліфікації |
|||
|
Сприяння партнерству між бізнесом та навчальними закладами щодо підвищення якості навчальних програм |
Кількість громад в яких запроваджено співпрацю між бізнесом та навчальними закладами |
|||
|
Стратегічна ціль 4: Підтримка підприємництва |
||||
|
4.1 |
Спрощення умов інвестування |
Сприяння запровадження в громадах практики супроводу потенційного інвестора зокрема, зокрема щодо надання послуг по вибору місця для розміщення підприємства |
Протягом дії проекту |
Кількість громад в яким запроваджено супровід інвестора |
|
Популяризація надання ОМС підтримки інвесторам в розвитку інфраструктури необхідної для їх діяльності |
Протягом дії проекту |
Кількість громад в яких здійснено розвиток інфраструктури для потреб інвесторів |
||
|
Надання підтримки в створенні механізму проведення навчань робітників для потреб інвестора |
Протягом дії проекту |
Кількість громад в яких було надано підтримку інвестору в підготовці робітників |
||
|
4.2 |
Аналіз ринку та інформування бізнесу |
Надання підтримки органам місцевого самоврядування в аналізі конкурентоспроможності, дослідження місцевого ринку, брендинг та маркетинг. |
Протягом дії проекту |
Кількість громад в яких проведено аналіз місцевого ринку |
|
Підтримка в запровадженні тематичних навчань представників бізнесу |
Протягом дії проекту |
Кількість громад в яких запроваджено навчання для підприємців |
||
|
Поширення практики створення публічних реєстрів інвестиційних пропозицій та проектів з метою залучення інвестицій. Проведення інвестиційних ярмарок, форумів, виставок та ін. |
Протягом дії проекту |
Кількість громад в яких створено публічний інвестиційний реєстр та проведених заходи з метою залучення інвестицій |
||
|
4.3 |
Спрямування інвестицій у пріоритетні галузі та сфери |
Надання підтримки ОМС в запровадженні податкових пільг для підприємницької діяльності у певних сферах або галузях |
Протягом дії проекту |
Кількість громад в яких запроваджено галузеві податкові стимули для інвесторів |
|
Надання підтримки ОМС в запровадженні місцевих програм кредитування бізнесу |
Протягом дії проекту |
Кількість громад в яких запроваджено програми кредитування бізнесу |
||
|
Надання підтримки ОМС в запровадженні системи надання консультацій та супроводу підприємців в отримання державної підтримки |
Протягом дії проекту |
Кількість громад в яких запроваджено механізм супроводу підприємців в отриманні державної підтримки |
||
ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ
Створення нових робочих місць
Підвищення інституційної спроможності ОМС розробляти стратегії розвитку громад та інвестиційні проекти
Здатність ОМС залучати інвестиції, в тому числі на умовах державно-приватного партнерства, отримувати гранти
Активне залучення громадянського суспільства до прийняття рішень, щодо розвитку громад
Створення нормативно-правових основ розвитку міського громадського простору
Спрощення започаткування бізнесу
Підвищення ефективності використання комунального майна та земель
Підвищення інвестиційної привабливості територій
Підвищення якості життя громадян
СПРИЯТЛИВІ ФАКТОРИ
Підтримка в реалізації Стратегі зі сторони центральних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування
Грантова політика донорів
Громадські очікування позитивних змін в житті громади
Фінансова підтримки розвитку громад, в тому числі ОТГ, з боку держави
ЗАГРОЗИ ТА ПЕРЕШКОДИ
Відсутність політичної волі влади проводити реформи
Небажання депутатів місцевих рад фінансувати з місцевих бюджетів комунальні установи розвитку громад
Відсутність кваліфікованих менеджерів в комунальних установи розвитку громад «Інститутах розвитку міста» у зв’язку із низьким їх фінансуванням
Небажання органів державної влади запроваджувати європейські підходи до надання фінансової підтримки
Пасивність представників ОМС та установ розвитку громад щодо участі у навчаннях
|
№ п/п
|
Головні проблеми
|
Можливі шляхи вирішення
|
Примітки та коментарі
|
|
А. Організаційно-правові та політичні
|
|||
|
1.
|
А.1. Адміністративно-територіальні
|
|
|
|
2
|
А.2. Фінансово-бюджетні
|
Ресурси та повноваження органів місцевого самоврядування у сфері МЕР є вкрай обмежені.
Вирішення проблеми можливе тільки шляхом докорінної реформи системи управління на регіональному та місцевому рівні одночасно з проведенням реформи місцевого самоврядування з метою уникнення дублювання функцій та повноважень між органами влади різних рівнів, запровадженням принципів субсидіарності, адмінтерреформою та глибинними змінами Бюджетного, Податкового, Земельного кодексів.
Ці зміни повинні передбачати розширення частки місцевої бази оподаткування, при якій більшість надходжень від податків та зборів повинна залишатися «на місцях». При цьому у міських бюджетах має суттєво зменшитись частка субвенцій та дотацій.
Крім того, на перспективу, необхідно закріпити повноваження з адміністрування місцевих податків та зборів за органами місцевого самоврядування, що сприятиме більш ефективному збору місцевих податків і зборів
|
Основні проблеми:
1. Незначний перелік визначених чинним законодавством надходжень до спеціального фонду бюджетів міст. Особливо актуалізується у зв‘язку із скасуванням пайових внесків з 2021 року, в результаті чого місцеві бюджети втратять значний ресурс до бюджету розвитку.
2. Декларативність та незначна роль місцевих податків та зборів у формуванні доходної бази місцевих бюджетів.
3. Незначна частка доходів місцевих бюджетів, обсяг надходжень за якими може регулюватись рішеннями органів місцевого самоврядування.
4. Обмежений доступ органів місцевого самоврядування до кредитних ресурсів (запозичень).
5. Обмежені можливості органів місцевого самоврядування із залучення неподаткових ресурсів для фінансування розвитку міст.
6. Перекладення відповідальності за надання гарантованих державою послуг на органи місцевого самоврядування без забезпечення належного фінансування.
7. Недостатня фінансова база для реалізації органами місцевого самоврядування інвестиційних проєктів та програм на рівні міст.
8. Утримання неефективної мережі бюджетних установ, яка переважно не відповідає потребам територіальних громад, замість безпосереднього фінансування послуг населенню.
9. Значна залежність місцевих бюджетів від офіційних трансфертів з державного бюджету.
10. Домінування у структурі трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам так званих “соціальних субвенцій” та дотацій на покриття соціальних видатків.
11. Недосконалість Формули розподілу цільових субвенцій, що передаються з державного бюджету до місцевих бюджетів.
12. Непрозорість та неефективність механізму надання з державного бюджету місцевим бюджетам субвенцій на соціально-економічний розвиток, розвиток інфраструктури.
|
|
В. Управлінські
|
|||
|
3
|
В.1. Інформаційні та ментально-психологічні
|
Досягнення цієї цілі вимагає тривалого періоду часу і системних впливів, оскільки подолання стереотипів відбувається досить повільно. Процес вимагає потужної промоційної та інформаційної підтримки.
АМУ та члени-АМУ повинні здійснювати промоцію ідей самоврядування та самоорганізації населення, залучати громади до спільної активності.
Значну допомогу може надати «третій сектор»
Розвитку самоврядування та самоорганізації населення
|
Значною перешкодою є відсутність традицій на навичок в ОМС щодо стратегічного управління. Більшість управлінців орієнтується лише на термін каденції ради та наступні вибори, практично не розглядаючи триваліші перспективи, оскільки зміна складу ради та особи міського голови, як правило, призводить до зміни навіть середньої ланки управлінців. Призначення на посади часто здійснюється за політичною, а не фаховою ознаками.
|
|
4
|
В.2. Планувальні
|
Прийняття Закону України «Про державне стратегічне планування» дозволить територіальним громадам розробляти власні середньо та довгострокові плани розвитку.
У даний час громади можуть прогнозувати та планувати доходи бюджетів розвитку тільки на трирічний період (при цьому, що стратегічні плани розраховані, як правило на 5-10 років).
Щодо просторового планування міст, то тут існує проблема взаємного поєднання інтересів регіону (регіональних та районних) схем планування територій з генпланами міст. При розробці Генпланів міст не враховуються перспективи розвитку міст та міських агломерацій. Вирішення проблеми можливе після проведення адмінтерреформи та внесення змін до Земельного кодексу. Доцільною є розробка містобудівельного кодексу, який мав би врахувати цю проблематику.
|
Стратегії розвитку –короткострокові та не забезпечені ресурсно. Практика просторового планування міст - проблемна, оскільки розвиток міст відповідно до Генпланів обмежується чинними межами, хоч діючі ДБН-360-92** вимагають планувати територію в межах зон містобудівельного впливу, тобто фактично, в межах міських агломерацій.
|
|
5
|
В. 3. Контрольні та моніторингові
|
|
На базі АМУ вже створено Муніципальну статистику, до якої ОМС вносять інформацію про бюджетні показники.Відсутність контролю та моніторингу за рядом важливих для місцевого розвитку сфер суттєво зменшує можливості ОМС управляти процесами розвитку на своїх територіях.
На жаль, через обмеженість ресурсів та повноважень більшість малих міст (у першу чергу міст районного значення) не мають можливості створювати такі підрозділи через відсутність таких позицій в «типових штатах». Доцільно лобіювати перед Мінфіном та МЕРіТ необхідність створення таких підрозділів або хоча б «резервування» окремих штатних одиниць спеціалістів з економічного розвитку
|
|
6
|
В.4. Кадрові
|
|
|
|
7
|
В.5. Менеджмент бізнесу недооцінює «корпоративну соціальну відповідальність» (КСВ)
|
Доцільно ініціювати розробку законопроєкту «Про корпоративну соціальну відповідальність»
|
Позитивна практика КСВ не набула поширення через причини ментального характеру значної частини бізнесу, відсутність законодавчих процедур та стимулів (хоча б моральних) щодо таких підприємств
|
|
С. Соціальні
|
|||
|
8
|
С. 1. Високий рівень міграції населення
|
Вирішення проблеми міграції населення можливе за умови проведення глибоких реформ перш за все на державному рівні, зокрема прийняттям ряду законів у сферах регіонального розвитку, направлених на вирівнювання рівня диспропорцій розвитку територій та, зокрема створення ТПР інноваційного напряму в регіонах і містах з ознаками депресивності, загальним покращенням бізнес-клімату та інвестиційного середовища, реформою освіти, антимонопольного законодавства. Позитивним змінам також сприятиме децентралізація повноважень та збільшення компетенцій і дохідної бази органів місцевого самоврядування, а також доступ бізнесу до доступних кредитних ресурсів
|
|
|
D. Інфраструктурні
|
|||
|
9
|
D. 1. Залежність МЕР від розвитку інфраструктур (дорожньої, інженерної, комунікаційної)
|
Вирішення проблеми можливе лише за умови наявності ефективної державної регіональної політики. Міста не можуть впливати на розвиток інфраструктур, що знаходяться за їх межами, але суттєво впливають на МЕР. Вплив міст на розвиток інфраструктури приватних операторів (навіть в межах цих міст) є дуже обмеженим.
Розвитку комунальної інфраструктури перешкоджає чинна тарифна політика, проблеми з отриманням субвенційних платежів з Держбюджету та загальний занепад сфери ЖКГ. Вирішення проблеми можливе за умови глобальної реформи системи ЖКГ.
|
|
|
10
|
D 2. Відсутність на законодавчому рівні механізму участі портів у фінансуванні розвитку інфраструктури припортових міст
|
Необхідно запровадити механізм фінансової підтримки припортових територій за рахунок спрямування до місцевих бюджетів частини чистого прибутку, що відраховується адміністрацією морських портів України та портовими операторами (стивідорними компаніями) державної форми власності у вигляді субвенції з державного бюджету на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання об’єктів припортової інфраструктури.
Вирішення цієї проблеми сприятиме розвитку інфраструктури припортових територій, покращенню транспортної доступності до морських портів
|
На сьогодні органи місцевого самоврядування припортових територій самостійно займаються питаннями будівництва, ремонту доріг, мостів; ремонту очисних споруд; утримання інфраструктурних об‘єктів без участі в цьому морських портів. Хоча саме їх наявність в місті відіграє неабиякий вплив на всю інфраструктуру та стан навколишнього природного середовища.
Відповідно необхідно розробити і прийняти чіткий механізм фінансової підтримки припортових територій та чіткий механізм використання таких коштів.
|
|
11
|
D 3. Низька якість доріг та вулиць населених пунктів
|
Необхідно:
|
З 1 січня 2018 року в Україні почав функціонувати Державний дорожній фонд.
З цього Фонду кошти на будівництво, ремонт вулиць і доріг комунальної власності в населених пунктах здійснюються у розмірі не більше 20% обсягу такої субвенції.
За результатами 2018 року стало чітко зрозуміло, що розподіл субвенції здійснювався на упередженій, суб‘єктивній та несправедливій для ОМС основі. Ці кошти фактично «осіли» на рівні обласних бюджетів і лише в мізерному обсязі були спрямовані до бюджетів громад.
У 8 областях взагалі не виділено коштів на вулиці та дороги населених пунктів, а у 6 такий обсяг не перевищує 10% від загального обсягу, передбаченого на область. В цілому загальний обсяг розподілених коштів субвенції на вулиці та дороги населених пунктів склав 1 млрд гри або 9,6 %. При цьому розпорядниками таких коштів були визначені переважно органи виконавчої влади. Лише у 7 областях розпорядниками такої субвенції були безпосередньо бюджети ОМС
|
| 12 | D 4. Ризики збереження культурної спадщини |
|
Наразі розвиток міст України дуже часто здійснюється без врахування його історичного вигляду та об'ємно-просторової структури. Із 401 історичного населеного пункту лише у 25% є містобудівна документація, у складі якої є затверджені історико-архітектурні опорні плани. А це не відповідає вимогам статті 17 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". |
| 13 | D 5. Низький рівень соціально економічного розвитку гірських територій |
|
На сьогодні вже затверджено Концепцію розвитку гірських територій українських Карпат (розпорядження Кабінету Міністрів України від 3 квітня 2019 р. № 232-р) та Державну програму розвитку регіону українських Карпат на 2020—2022 роки (постанова Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2019 р. № 880). Норми Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні» на практиці не створюють умови до соціально-економічного розвитку гірських та високогірних населених пунктів. Свідченням того є:
|
|
Е. Економічні
|
|||
|
14
|
Е.1. Тіньова економіка та корупція
|
Це комплексна, системна проблема, що не вирішується прийняттям кількох законів чи постанов. Її можливо вирішувати у першу чергу на державному рівні та тільки системно.
Міста, які зацікавлені у динамічному МЕР повинні прийняти місцеві програми, направлені на мінімізацію корупції та місцеві кодекси етики та доброчесності, поширивши їх не лише на службовців органів місцевого самоврядування
|
Можливості місцевої влади щодо подолання проблеми – незначні, але негативний вплив цих факторів на місцеву економіку є вагомим.
Суттєві зміни ситуації можливі за умов наявності сильної політичної волі на центральному рівні
|
|
15
|
Е.2. Нерівномірність розвитку територій та розміщення продуктивних сил
|
Проблема не може бути вирішена на локальному рівні.
Слід розробити на затвердити ефективну державну програму регіонального розвитку.
Прийняти Закони:
«Про депресивні території та розвиток малих (у першу чергу моно профільних) міст»
Необхідно активізувати кластерні підходи до регіонального розвитку.
Слід внести зміни до Бюджетного і Податкового кодексів, які б створити систему пільг та стимулів для територій з ознаками депресивності.
Всі субвенції на розвиток громад повинні розподілятися між місцевими бюджетами на прозорій та справедливій формулі.
|
Система державних субвенцій на виконання інвестиційних програм має ряд недоліків, які стосуються, в першу чергу, неповного покриття видатків (освітня, медична субвенції) через недоліки формули розподілу, що відволікає кошти місцевих бюджетів, які могли б спрямовуватися на розвиток громад. Друга проблема, це осідання коштів субвенцій розвитку на обласному рівні, які розподіляються не за формулою, а за суб‘єктивним підходом. А це призводить на практиці до непрозорого розподілу таких коштів, що зменшує рівень якості у використанні таких субвенцій.
|
|
16
|
Е. 3. Низька інвестиційна привабливість та проблеми впровадження інновацій
|
Проблема не може бути вирішена тільки на місцевому рівні. Міста через політику системної промоції територій можуть впливати на власну інвестиційну привабливість, але їх вплив на інноваційну політику - практично дуже обмежений (крім комунальних підприємств), однак відсутність необхідних обігових коштів у КП, переважно через існуючу тарифну політику фактично, різко обмежує такі можливості. Для інноваційних підприємств проблемою є доступні кредитні ресурси.
|
|
|
17
|
Е. 4. Недооцінка ролі маркетингу
|
Містам доцільно розробити і впровадити окремі Програми розвитку маркетингу міст та підтримки локальних брендів. Причиною відсутності таких програм є переважно брак коштів та невміння залучати зовнішні ресурси для цих цілей
|
Місцевий менеджмент ОМС якщо і готовий працювати в цій сфері, то лише на рівні «зовнішнього маркетингу», тобто промоції міста в зовнішньому середовищі (переважно використовується містами, які розвивають туризм). Маркетингова і брендингова політика як інструмент МЕР використовується менш ніж 10-ма містами України (більшість проєктів виконано за підтримки проєктів міжнародної технічної допомоги). Маркетинг же локальних торгових марок є несистемним і розвивається обмежено, переважно лише самими підприємствами
|
|
18
|
E. 5. Тривала процедура погодження органами місцевого самоврядування значного обсягу фінансування з місцевих бюджетів із Антимонопольним комітетом України
|
Необхідно внести зміни до Закону України «Про державну допомогу суб'єктам господарювання», які стосуються:
виключення зі сфери дії Закону України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання» діяльність органів місцевого самоврядування, пов’язаної з наданням послуг через комунальні підприємства та установи.
|
Реалізація норм Закону України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання» вкрай негативно впливає на діяльність органів місцевого самоврядування у частині виконання власних повноважень. Немає чіткого бачення, яку державну допомогу, надану через місцеві бюджети, слід погоджувати з Антимонопольним комітетом України (АМКУ). Крім того, з моменту прийняття рішення органом місцевого самоврядування надати державну допомогу до моменту надання позитивного рішення АМКУ може пройти більше 8 місяців.
Хоча, відповідно до постанови Кабміну № 1141 від 27.12.2018 р. «Про внесення зміни до переліку послуг, що становлять загальний економічний інтерес», послуги у сфері централізованого теплопостачання, опалення, водовідведення та поводження з побутовими відходами не потребують погодження з Антимонопольним комітетом у частині компенсації обґрунтованих витрат на надання таких послуг (рівень обґрунтованості визначає АМКУ), проте інша частина житлово-комунальних послуг, які надають комунальні підприємства, повинні проходити таке погодження.
Окрім цього, до форм державної допомоги включаються також надання пільг зі сплати місцевих податків та зборів, місцевих гарантій, збільшення фінансування програм більш ніж на 20% та ін. За інформацією, отриманою АМУ від міських голів, приблизно третина повноважень, які виконують органи місцевого самоврядування міст, слід погоджувати із Антимонопольним комітетом України, що порушує базові принципи місцевого самоврядування та призупиняє реалізацію важливих місцевих програм розвитку.
|
|
19
|
E.6. Ризик збереження об’єктів культурної спадщини
|
З метою вирішення проблемних питань у сфері збереження та охорони об’єктів культурної спадщини пропонується: спростити процедури отримання дозвільної документації для проведення першочергових ремонтно-реставраційних робіт; спростити процедури накладання штрафних санкцій як на фізичних, так і на юридичних осіб; збільшити суми штрафів для фізичних осіб в залежності від нанесеної шкоди для пам’ятки; розробити процедури позбавлення прав власності осіб, які вчинили правопорушення щодо пам’ятки, яке призвело до її пошкодження або знищення.
|
Відсутнє законодавче регулювання у сфері збереження та охорони об’єктів культурної спадщини, як наслідок, існують ризики, що такі об‘єкти можуть бути пошкоджені чи знищені. Збереження на території громади об‘єктів культурної спадщини є важливим як в контексті розвитку культурних цінностей у громадян, так і в питанні розвитку туризму
|
| 20 |
E. 7. Відсутня дієва координація між органами державної влади та малими і середніми підприємствами
|
Необхідно підготувати та подати Кабміну змін до Положення про Раду підприємців при Кабінеті Міністрів України (пост.№ 54 від 13.02.2008) в частині взаємодії з регіональними та місцевими МСП, їх об’єднаннями консультативно-дорадчими органами з питань підприємництва місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.
Вирішення цієї проблеми сприятиме розвитку малого та середнього бізнесу, створенню додаткових робочих місць, збільшенню надходжень податків до державного та місцевих бюджетів
|
Відсутність дієвої координації між органами державної влади, до повноважень яких відноситься розвиток малого і середнього підприємництва, та малими і середніми підприємствами з метою вирішення проблемних питань та задоволення потреб малого і середнього бізнесу
|
| 21 |
E. 8. Відсутність підтримки соціального підприємництва
|
Необхідно розробити зміни до законів України щодо визначення соціального підприємництва в Україні; розробити нормативно-правові акти, що визначають механізм та розміри державної підтримки розвитку соціального підприємництва. Вирішення цієї проблеми сприятиме розвитку підприємницького сектору, створення додаткових робочих місць, збільшення надходжень податків до державного та місцевих бюджетів
|
На сьогодні відсутнє законодавче визначення «соціальне підприємництво» в Україні та державної підтримка його розвитку, що призводить до труднощів розвитку даного напрямку
|
|
22
|
E. 9. Відсутній реальний розвиток індустріальних парків
|
Необхідно вирішити наступні проблеми для того, щоб забезпечити належний розвиток індустріальних парків в Україні:
|
В Україні функціонує 42 індустріальних парків, проте лише одиниці з них функціонують. В умовах України на територіях індустріального парку зареєстровано одне підприємство, а не їх група, як це притаманно для зарубіжних кран. Через це індустріальні парки поки-що не створюють свій потужній сектор. Однією із важливих проблем розвитку промислових парків в Україні є відсутність реальних інвесторів. Тому, фактично, вони ледь виживають. Основне джерело фінансування індустріальних парків — це кошти Державного фонду регіонального розвитку та кошти місцевих бюджетів
|
|
23
|
E. 10. Нерозвинутість сфери стартапів
|
Для розвитку стартап руху в Україні необхідне: прийняття законопроєктів, які сприятимуть розвитку інноваційного підприємництва, державна підтримка, створення якісних механізмів техніко-економічного обґрунтування проєктів; повне інформаційне забезпечення потенційних підприємців та інвесторів; надання інвесторам гарантій, що мотивуватимуть їх інвестувати в стартапи; спрощення процедур реєстрації тощо.
До важливих факторів, які гальмують розвиток ринку стартапів в Україні, слід віднести:
|
Довідково: За даними світового рейтингу стартапів сервісу Startup Ranking, Україна посідає 33 місце серед 150 країн. В Україні у 2016 р. зареєстровано щонайменше 141 стартап-компаній
|
КОНТАКТИ
Серебрянська Діна Миколаївна
експерт з місцевого економічного розвитку
Центральний офіс впровадження децентралізаційнї реформи
Електронна адреса:
Тел. (044) 486-28-41
Факс (044) 486-28-78
вул. Січових Стрільців, 73, 12 поверх, м. Київ, 04053
