Практичний семінар «Досвід стійкості міста Черкаси в умовах пошкодження газової інфраструктури» відбувся 7 травня 2025 року у межах навчального модуля програми «Академія стійкості», яку впроваджує Асоціація міст України.
До роботи Семінару долучилися представники органів місцевого самоврядування, підприємств критичної інфраструктури, а також фахівці Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури, Державної служби спеціального зв'язку і захисту інформації України, Асоціації учасників газового ринку, операторів газорозподільних мереж.
Семінар забезпечив обговорення проблемних питань та досвіду з експлуатації газової інфраструктури:
- підходи й алгоритми реагування у випадку ураження або пошкодження газової інфраструктури;
- превентивні заходи, які можуть бути вжиті громадами для посилення стійкості до надзвичайних ситуацій, пов’язаних з відключенням газопостачання;
- практичний досвід та місцеві ініціативи у забезпеченні життєдіяльності в умовах пошкодження газової інфраструктури та у сфері енергетичної стійкості громад.
Учасники Семінару озвучили наступні ключові рекомендації:
- необхідність альтернативних джерел газопостачання.
Розробити чіткі технічні й нормативні вимоги щодо наявності альтернативних джерел газопостачання, особливо для критичної інфраструктури в обласних центрах та великих містах;
- диспетчеризація газорозподільчих мереж.
Питання не потребує надвеликих інвестицій, однак ці кошти необхідно передбачити в тарифах та включити до інвестиційних програм;
- актуалізація категорійності та протоколіввідключення споживачів.
Черкаський досвід показав, що чинні протоколи потребують актуалізації залежно від особливостей того чи іншого міста, принцип відключення населення, які зазвичай є найбільшою категорією споживачів, останнім часом спрацьовує не завжди: у разі зниження тиску виникає необхідність підтримки цілісності магістральних мереж середнього та високого тиску, що іноді потребує пріоритетного збереження саме промислових об’єктів;
- оперативне адресне інформування споживачів.
Інформування має бути максимально цільовим і детальним, споживачі повинні отримувати чіткі інструкції, роз’яснення та прогнози розвитку ситуації в режимі реального часу та з різних каналів зв’язку, в тому числі й через мобільних операторів.
Учасники Семінару також обговорили ризики, пов’язані із якістю газу та впливом цього фактору на стабільність роботи обладнання, зокрема, когенераційних установок.
Павло Карась, директор КПТМ «Черкаситеплокомуненерго», поінформував про алгоритми реагування у разі пошкодження газової інфраструктури, а також озвучив технічні та організаційні рішення, що дозволили місту зберегти стабільність систем життєзабезпечення в умовах пошкодження газового обладнання.
Спікер зазначив, що під час одного із останніх ворожих обстрілів міста, зазнав пошкоджень об’єкт газової інфраструктури, внаслідок чого газопостачання було частково припинено.
«Ми почали втілювати перші рішення протягом 40 хвилин після події. Вже через 4 години отримали задокументовані рішення на рівні обласної та міської влади. Оперативно поінформували споживачів та попросили негайно припинити використання газу,вимкнути котли і газові плити. Після проведенняневідкладних заходів з усунення першочергових аварійних наслідків вдалося частково відновити подачу газу в обмеженому режимі. Це дало можливість поступово повертатися до використання газових приладів. Для тих, у кого газу не було, почалася поетапна процедура підключення, яка тривала близько п’яти днів», — розповів Павло Карась.
Оксана Юрків, в.о. директора Рівненської філії Оператора ГРМ, погодилася з необхідністю прискорення часу реагування в надзвичайних ситуаціях, коли «рахунок іде на хвилини», бо газова система має свою специфіку і потребує особливої злагодженості. Вона зазначила, що у Рівному провели наради та навчання, спрямовані на аналіз потенційних ризиків і підготовку до кризових ситуацій, розробили плани дій на випадок критичних ситуацій, а також визначили чітку послідовність можливих відключень. Крім того, було посилено взаємодію між усіма службами, керівниками підрозділів та особами, відповідальними за об'єкти критичної інфраструктури.
Олег Гарник, експерт Аналітичного центру Асоціації міст України, акцентував увагу на важливості заходів навчального модулю «Академії стійкості», адже руйнування об'єктів критичної інфраструктури, які є наслідками агресії російської федерації, можуть призвести до тривалих перебоїв у забезпеченні споживачів базовими комунальним послугами. Наразі важливо об'єднувати представників органів місцевого самоврядування та підприємств сфери ЖКГ, центральних органів державної влади, інших підприємств критичної інфраструктури для вивчення набутого досвіду та напрацювання рекомендацій для якнайшвидшого та оптимального реагування на такі виклики. Він нагадав про те, яким важливим для забезпечення надання послуг тепло-та водопостачання протягом опалювального сезону 2022/2023 року був досвід набутий учасниками проєкту «Консалтингова група із започаткування міжмуніципального діалогу з питань відновлення інфраструктури та інтеграції ВПО», що реалізувався Асоціацією міст України спільно з Німецьким товариством міжнародного співробітництва (GIZ). Завдяки напрацьованим під час цього проєкту рекомендаціям та пропозиціям, протягом наступних років в багатьох громадах були реалізовані заходи, що дали можливість забезпечувати надання послуг тепло- та водопостачання навіть за умови нестабільної роботи енергосистеми.
«Академія стійкості» реалізується Асоціацією міст України за підтримки проєкту «Посилення стійкості міст у сфері життєзабезпечення міських територіальних громад в Україні (SUR)», який є частиною німецької допомоги перехідного періоду, що надається на замовлення Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ) та виконується Deutsche Gesellschaft für InternationaleZusammenarbeit (GIZ) GmbH.
