Консультації

Консультації органам місцевого самоврядування надають регіональні консультанти Офісів реформ в РВ АМУ перейти до контактів.

 

Виконавчий Комітет Курахівської міської ради просить надати роз’яснення щодо: 1. Відповідно до якого порядку та методики органам місцевого самоврядування визначається розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу та інших збитків, передбачених Постановою від 19.04.1993 року №284. 2. Чи можливе прийняття органами місцевого самоврядування власних нормативно-правових актів, якими встановлюються додаткові підстави відшкодування збитків, які не врегульовані чинним законодавством? 3. Необхідність проведення виконавчим комітетом міської ради процедури визначеної Законом України від 11.09.2003 р. №1160-IV (далі – Закон №1160) «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» в процесі підготовки та прийнятті рішення «Про затвердження Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам на території Курахівської міської ради.

1. Відповідно до якого порядку та методики органам місцевого самоврядування визначається розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу та інших збитків, передбачених Постановою від 19.04.1993 року №284.

Зазначаємо, що Методика визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 р. № 963.
Постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 року №284 затверджено (із змінами №522 від 19.06.2019р.) «Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам» (далі – Порядок). Пунктом 2 Порядку встановлено, що розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими,  районними державними адміністраціями, виконавчими органами сільських, селищних, міських рад. 
Комісії створюються за рішенням виконавчих комітетів у складі міських, районних державних адміністрацій, виконавчих органів сільських, селищних, міських  рад  (голови комісій),  власників  землі  або  землекористувачі (орендарі), яким заподіяні збитки, представників підприємств, установ, організацій та громадян, які будуть їх відшкодовувати, представників територіальних органів Держгеокадастру, Держекоінспекції, фінансових органів, органів у справах містобудування і архітектури.
Відповідно до статті 4 Порядку, розміри збитків визначаються в повному обсязі відповідно до реальної вартості майна в момент заподіяння збитків, проведених або необхідних витрат на поліпшення якості земель (з урахуванням ринкової або відновної вартості).
 
2. Чи можливе прийняття органами місцевого самоврядування власних нормативно-правових актів, якими встановлюються додаткові підстави відшкодування збитків, які не врегульовані чинним законодавством?
Органи місцевого самоврядування та їх виконавчі комітети в своїй діяльності повинні не тільки керуватись Порядком, а можуть приймати свої локальні нормативні акти, які унормують процедуру створення таких комісій, їх склад та порядок роботи. Такі акти затверджуються органами, що створили таку комісію.
Нагадаємо, що статтею 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 року № 280/97-ВР (далі – Закон №280) визначено повноваження виконавчих органів, в тому числі делеговані повноваження:
«… здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів;..».
Статтею 73 Закону №280 встановлено обов'язковість актів і законних вимог органів та посадових осіб місцевого самоврядування, а саме:
рішення виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
 
3. Необхідність проведення виконавчим комітетом міської ради процедури визначеної Законом України від 11.09.2003 р. №1160-IV (далі – Закон №1160) «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» в процесі підготовки та прийнятті рішення «Про затвердження Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам на території Курахівської міської ради.
Регуляторний акт – це прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб’єктами господарювання – відповідно до ст. 1 Закону №1160.
В даному випадку, Порядком, затвердженим постановою КМУ №284 зазначено шляхи застосування Порядку, але не конкретизовано визначення заподіяних збитків (стаття 4 Порядку). Тому рішення «Про затвердження Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачем на території Курахівської міської ради» потребує проведення регуляторної процедури.
Чи можна надавати громадянам у приватну власність землі пасовищ для ведення особистого селянського господарства?
Статтею 22 Земельного кодексу України передбачено, що до земель сільськогосподарського призначення належать сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги).
Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам – для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Тобто, земельні ділянки сільськогосподарського призначення із видом угідь «багаторічні насадження та пасовища» можуть бути передані у власність громадянам для ведення особистого селянського та фермерського господарства.
У свою чергу, порядок безоплатної передачі земельних ділянок у власність громадян, визначений статтею 118 Земельного кодексу України.
Чи обов’язково потрібно мати в селищній раді затверджений порядок продажу комунального майна на аукціоні, якщо продаж комунальної власності, нерухомого майна відбувається через аукціон (електронні торги), рішення про перелік об’єктів існує?
Відповідно пункту 5 статті 7 до Закону України від 18.01.2018 року № 2269-VIII «Про приватизацію державного і комунального майна» повноваження органів місцевого самоврядування у сфері приватизації визначаються законами України і правовими актами органів місцевого самоврядування.
Пунктом 7 статті 11 того ж Закону зазначено, що заяви про включення об’єктів права комунальної власності до переліків об’єктів, що підлягають приватизації, подаються покупцями до органів приватизації територіальних громад і розглядаються ними в порядку, встановленому відповідними місцевими радами.
 
Додатково нагадаємо, що пунктом 30 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 року № 280/97-ВР зазначено, що до компетенції місцевої ради належить:
«…прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна;
затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об'єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації;
визначення доцільності, порядку та умов приватизації об'єктів права комунальної власності;
вирішення питань про придбання в установленому законом порядку приватизованого майна, про включення до об'єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі приватизації, ….».
 
Ураховуючи вище викладене, селищна рада може здійснювати свої повноваження керуючись діючим Законом, якщо такі випадки проведення процедури приватизації поодинокі. А у разі необхідності (велика кількість звернень, інших умов, які не уточняються в Законі, чи інше) - має право приймати свої правові акти, які будуть діяти на території ради та не будуть суперечити діючому законодавству.
Звертаємо увагу, що локальний нормативний акт унормовує процедуру приватизації, визначає однакові умови для всіх учасників відносин і убезпечує орган місцевого самоврядування від судових оскаржень.
Як створити централізовану бухгалтерію в міській раді об’єднаної територіальної громади?
Централізовані бухгалтерії є самостійними бюджетними установами, які ведуть бухгалтерський облік декількох бюджетних організацій і установ на відповідній території (закладів освіти, охорони здоров’я, культури тощо). Це випливає з положень статті 2 Бюджетного кодексу України та постанови Кабінету Міністрів України від 26.01.2011 N 59, якою затверджено Типове положення про бухгалтерську службу бюджетної установи (далі - Типове положення).
Відповідно до пункту 2 Типового положення бухгалтерська служба утворюється як самостійний структурний підрозділ бюджетної установи, вид якого залежить від обсягу, характеру та складності бухгалтерської роботи, - департамент, управління, відділ, сектор або в бюджетній установі вводиться посада спеціаліста, на якого покладається виконання обов'язків бухгалтерської служби. Обов'язки бухгалтерської служби може виконувати централізована бухгалтерія бюджетної установи, якій підпорядковані інші бюджетні установи.
Оскільки така установа буде фінансуватися з місцевого бюджету, рішення про її створення має прийматися міською радою. Також міською радою затверджується Положення про централізовану бухгалтерію та штатний розпис.  
Доброго дня! У зв’язку з перейменуванням міста Переяслава-Хмельницького на Переяслав, міська рада приймає рішення про внесення змін в установчі документи міської ради та її виконавчих органів, а також всіх установ, закладів та підприємств комунальної власності міста. У зв’язку з цим виникає питання чи обов’язково в назві органу місцевого самоврядування вказувати область ? Наприклад: "Переяславська міська рада Київської області" або "Виконавчий комітет Переяславської міської ради Київської області". В Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осі - підприємців органи місцевого самоврядування зареєстровані по різному, як із зазначенням області, так і без області.
Законодавством не встановлено єдиної вимоги до написання назви представницького органу місцевого самоврядування – місцевої ради. Слід виходити з того, що назва представницького та виконавчих органі місцевого самоврядування, є похідними від назви адміністративно-територіальної одиниці або ж від назви адміністративного центру громади.
У даному випадку, на наш погляд,  доречною назвою представницького та виконавчих органів буде назва без найменування області "Переяславська міська рада" та "Виконавчий комітет Переяславської міської ради". Така назва буде відповідати тексту Постанови Верховної Ради України від 30 жовтня 2019 року № 251-IХ та у випадку зміни (гіпотетично) меж області не потребуватиме внесення змін до назви. Поряд з цим, зазначення в назві органу місцевого самоврядування приналежність до певної області, не буде вважатися невідповідною назвою.
Чи можна призначити в.о. заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів міської ради розпорядженням міського голови, без затвердження кандидатури відповідною радою?
Посада заступника міського голови відноситься до виборних посад, на яку особа призначається шляхом затвердження відповідною радою. Такий порядок прийняття на роботу є спеціальним у порівнянні із загальним порядком працевлаштування, що передбачений законодавством про працю.
Відповідні норми Законів України «Про службу в органах місцевого самоврядування» та «Про місцеве самоврядування в Україні» не передбачають надання/делегування повноважень міському голові по призначенню заступника.
У тому разі, якщо посада заступника міського голови не є вакантною (тобто особа тимчасово відсутня), повноваження заступника може виконувати особа, яка обиралася на іншу посаду у такий самий спосіб як і заступник міського голови. Розподіл функціональних обов’язків та порядок заміщення заступників міського голови та керуючого справами на час їх  тимчасової відсутності слід затвердити окремим документом.

 

Чи переноситься на наступний рік додаткова відпустка за ненормований робочий день (до 7 к. д.), у разі невикористання працівником упродовж робочого року?
Відповідно до частини третьої статті 7 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» на посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія законодавства України про працю з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом. Таким чином, положення пункту 2 частини першої статті 8 Закону України «Про відпустки» поширюються на посадових осіб місцевого самоврядування у повному обсязі.
Оскільки відпустка працівникам з ненормованим робочим днем належить до щорічних відпусток, правила надання таких відпусток є аналогічними правилам надання щорічної основної відпустки.
Як правило, додаткова щорічна відпустка має бути використана до закінчення робочого року. Однак, як зазначалося, правила перенесення додаткової щорічної відпустки аналогічні правилам перенесення основної щорічної відпустки, відтак її використання можливе і у наступному робочому році.
Стала вакантною посада начальника відділу _головного бухгалтера. Чи можемо до проведення конкурсу покласти виконання обов’язків за цією посадою на провідного спеціаліста?
Відповідно до частини третьої статті 7 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» на посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія законодавства України про працю з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.
Формулювання «покладання обов’язків» застосовується виключно у випадках, коли один працівник виконує обов’язки тимчасового відсутнього працівника, тобто посада не є вакантною, а працівник перебуває на лікарняному, у відпустці тощо.
У випадку, коли посада є вакантною, інший працівник може виконувати обов’язки за такою посадою поряд з виконанням обов’язків за своєю посадою. У трудовому законодавстві зазначені правовідносини визначені як суміщення професій (посад) (стаття 105 КЗпП України).
Суміщення посад повинно бути оформлено розпорядженням (наказом) із зазначенням, що таке суміщення відбувається на період саме до призначення особи на вакантну посаду, а не до проведення конкурсу.
Селищна рада створила Відділ освіти, окрему юридичну особу, на сесії затвердила положення про конкурс на посаду керівника закладу загальної середньої освіти відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 28.03.2018 року № 291. На усні зауваження начальника відділу освіти, що текст повинен відповідати частині першій статті 25 Закону України «Про освіту» не тільки цим Законом та іншим законами України не взято до уваги. Має право селищна рада в порушення затвердженого положення, виносити рішення, не прийнявши зміни до положення. Після оголошення переможця конкурсу пройшло 60 днів. Усупереч затвердженому положенню зрозумів, що згідно з п. 4.18. Положення про відділ освіти призначає своїм наказом начальник відділу освіти, а не як в положенні, призначає переможця селищний голова керуючись п.20 ч.4 ст.42 Закону «Про місцеве самоврядування». (Терміни, як зазначено в п.12 типового положення, пропущені 60 діб), але видав рішення сесії начальнику відділу освіти призначити, знову таки не змінивши положення. Чи потрібно з початку внести зміни, що призначає начальник відділу освіти? Пропущенні терміни призначення на 60 діб? Чи потрібно проводити новий конкурс та ввести зміни до положення?

Про повноваження органів місцевого самоврядування у частині призначення керівника закладу загальної середньої освіти

Відповідно до пункту десятого частини четвертої статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільський, селищний, міський голова призначає на посади та звільняє з посад керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, крім керівників дошкільних, загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів. У той же час відповідно до частини другої статті 26 Закону України «Про освіту» керівник закладу освіти призначається засновником у порядку, визначеному законами та установчими документами, з числа претендентів, які вільно володіють державною мовою і мають вищу освіту. Згідно з частиною другою статті 26 Закону України «Про загальну середню освіту» керівник закладу загальної середньої освіти призначається на посаду та звільняється з посади рішенням засновника (засновників) закладу або уповноваженого ним (ними) органу. Таким чином, на посаду керівник закладу загальної середньої освіти за результатами конкурсного відбору може бути призначений або рішенням ради, або уповноваженого радою органу. Відповідно до п. 4.18 Положення про Відділ освіти Олександрівської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області селищна рада уповноважила саме цей Відділ освіти призначати керівників закладів освіти, а отже, це належить до компетенції відділу освіти.

Щодо Положення про конкурс на посаду керівника закладу освіти Олександрівської селищної ради

Згідно з пунктом 3 Положення про конкурс на посаду керівника закладу освіти Олександрівської селищної ради, затвердженого рішенням селищної ради від 26 липня 2019 року № 9, призначення керівників закладів освіти здійснюється селищним головою за результатами конкурсу. Оскільки селищна рада є засновником закладу загальної середньої освіти, вона згідно з частиною другою статті 26 Закону України «Про загальну середню освіту» може уповноважити відповідний орган, у тому числі й селищного голову, укласти строковий трудовий договір із переможцем конкурсу. У той же час селищна рада уповноважила раніше призначати керівників закладів освіти Відділ освіти Олександрівської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області. Зважаючи на це, необхідно внести відповідні зміни в акти (або в Положення про відділ освіти, або в Положення про конкурс на посаду керівника закладу освіти), затверджені рішенням селищної ради, та привести їх до відповідності законодавству.

Щодо пропущених термінів після проведення конкурсу та необхідності проводити новий конкурс

Відповідно до пункту 11 Типового положення про конкурс на посаду керівника державного, комунального закладу загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 28.03.2018 року № 291, повторний конкурс проводиться у випадку, якщо конкурсна комісія визнає конкурс таки, що не відбувся. Отже, повторний конкурс проводиться у випадках:

відсутності заяв про участь у конкурсі;

до участі у конкурсі не допущено жодного кандидата;

жодного з кандидатів не визначено переможцем конкурсу.

Таким чином, повторно конкурс проводити не потрібно, адже комісія, створена при Олександрівській селищній раді, вже визначила переможця конкурсу.

Рекомендуємо на найближчому засіданні селищної ради внести зміни у Положення, прийняти рішення про визнання результатів конкурсу дійсними та уповноважити, наприклад Відділ освіти (якщо буде внесено зміни до Положення про проведення конкурсу), призначити на посаду переможця конкурсу, що вже відбувся.

Аналітичний центр АМУ

До ради звернувся голова фермерського господарства із клопотання про передачу земельної ділянки в оренду для ведення ФГ. Дана земельна ділянка була в користуванні ФГ на підставі ДА на право постійного користування, але державний акт був виданий на іншу особу ( це колишній голова ФГ, батько нинішнього голови вже померлий). Земельна ділянка передана ОТГ (комунальна форма власності, цільове - для ведення ФГ). 1. Питання: передача в оренду тільки через аукціон? І чи є який інший спосіб надати цю ділянку цьому ФГ? 2. Аналогічна ситуація : заяви надійшли від членів ФГ на розпаювання. Дякую.
  • Щодо передачі в оренду земельної ділянки, яка перебувала у постійному користуванні Фермерського господарства згідно Державного акту на землю
Згідно з частиною 1 статті 92 Земельним кодексом України (у редакції чинній на час виникнення спірних відносин) право постійного користування земельною ділянкою – це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановленого строку. Зі змісту частини другої статті 92 Земельним кодексом України вбачається, що передача земельної ділянки у постійне користування громадянам не передбачена.
Відповідно до п. 6 розд. X «Перехідні положення» Земельного кодексу України 2001 року визначено, що громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні були до 1 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них.
Дані положення втратили чинність, як такі, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) в частині зобов’язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення, на підставі рішення Конституційного Суду № 5-рп/2005 від 22.09.2005 — справа про постійне користування земельними ділянками.
Довідково. Вказаним рішенням КСУ визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення:
1) п. 6 розд. Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України  щодо зобов’язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення;
2) п. 6 постанови Верховної Ради України від 18.12.1990 № 563-ХII «Про земельну реформу» з наступними змінами в частині щодо втрати громадянами, підприємствами, установами і організаціями після закінчення строку оформлення права власності або права користування землею раніше наданого їм права користування земельною ділянкою.
Ураховуючи той факт, що голова ФГ звернувся до ради особисто для укладання договору оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства, то потрібно врахувати ст.134 Земельного кодексу України, якою передбачено обов'язковість продажу земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них на конкурентних засадах (земельних торгах).
Що в даному випадку потрібно здійснити раді?
Необхідно перевірити факт успадкування прав на все нерухоме майно.
Відповідно до частини першої статті 125 Земельного кодексу України право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації (внесено в державний реєстр речових прав інформацію про право постійного користування?).
Згідно статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Статтею 23 цього Закону України «Про фермерське господарство» передбачено, що успадкування фермерського господарства (цілісного майнового комплексу або його частини) здійснюється відповідно до закону.
До складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) можуть входити: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством в результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу (стаття 19 Закону України «Про фермерське господарство»).
За змістом положень статті 182 Цивільного кодексу України до складу спадщини входить лише те нерухоме майно, право на яке зареєстровано в органах, що здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна.
Якщо інформація про таку реєстрацію відсутня, то права на такі земельні ділянки, що були надані юридичним особам у постійне користування, ОТГ реалізує відповідно до п.4 ст.135 Земельного кодексу України – через земельні торги.
 
У разі наявності будівель, споруд чи іншого нерухомого майна у власності, клопотання голови ФГ реалізується за п.2 ст. 134 Земельного кодексу України, де передбачено, що не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.
В такому випадку керуємось п. 3 ст.124 Земельного кодексу України - передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 Кодексу.
 
Звертаємо увагу, що при затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, необхідно окремим пунктом припинити дію
.Державного акту на право постійного користування ФГ і лише тоді передавати в оренду з визначенням умов її використання.
 
  • Щодо розпаювання земель між членами Фермерського господарства
Нагадаємо, що відповідно до ст. 12 Закону України «Про фермерське господарство» землі фермерського господарства можуть складатися із:
  • земельних ділянок, що належать на праві власності фермерському господарству як юридичній особі;
  • земельних ділянок, що належать  громадянам-членам фермерського господарства на праві приватної власності;
  • земельних ділянок, що використовують фермерські господарства на умовах оренди.
Статтею 32 Земельного кодексу України передбачено, що громадянам України - членам фермерських господарств передають безоплатно у приватну власність надані їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради.
Звертаємо увагу! Дія частини першої цієї статті не поширюється на громадян, котрі раніше набули права на земельну частку (пай).
Отже, передати безоплатно кожному члену фермерського господарства у приватну власність земельну ділянку, яка знаходиться у користуванні фермерського господарства, можна тільки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради. Голова фермерського господарства, який уже має у власності земельну ділянку такого розміру, надану для ведення фермерського господарства або для товарного сільськогосподарського виробництва як пай колишньому члену КСП, вже не може приватизувати землю фермерського господарства.
Який порядок приватизації земельних ділянок членами ФГ?
Приватизацію земель фермерського господарства його члени здійснюватимуть у порядку, передбаченому для приватизації земель працівниками державних та комунальних підприємств, установ та організацій (ст. 25, ч. 3-6 ст. 118 Земельного кодексу України).
Фермерське господарство на підставі рішення загальних зборів своїх членів звертається до ОТГ з клопотанням про приватизацію земель господарства. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.
Об’єднана територіальна громада в особі ради у місячний термін розглядає клопотання і надає дозвіл фермерському господарству на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. При цьому, передача земельних ділянок із земель фермерського господарства у власність громадянам-членам цього господарства здійснюється після погодження проекту землеустрою за їх заявами.
Перелік необхідних документів для розгляду цього питання  має містити:
  • заяву члена фермерського господарства;
  • копію документа, що посвідчує особу (паспорт громадянина України);
  • графічні  матеріали,  на яких зазначено  місце  розташування  земельної ділянки, визначене за проектом приватизації;
  • довідку про відсутність раніше набутого права на земельну частку (пай).
Довідково. Згідно із частиною першою статті 20 Закону України «Про фермерське господарство» майно фермерського господарства належить йому на праві власності. Член фермерського господарства має право на отримання частки майна фермерського господарства при його ліквідації або у разі припинення членства у фермерському господарстві. Розмір майнової частки та порядок її отримання визначаються статутом фермерського господарства.

Вертикальні вкладки

 

 

  

Сторінку розроблено в рамках проекту
«Розробка курсу на зміцнення місцевого самоврядування в Україні» (ПУЛЬС)