Шлях України до кліматичної та енергетичної трансформації обговорили під час багаторівневого діалогу у межах проєкту SUN4Ukraine, організованого Асоціацією міст України, Радою європейських муніципалітетів і регіонів (CEMR) та Київською школою економіки 16 жовтня 2025 року.

Перша дискусійна панель була присвячена огляду українського контексту у сфері клімату та енергетики, серед спікерів якої:

Олег Бондаренко, Голова Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування, Народний депутат України,

Наталія Козловська, Заступниця міністра розвитку громад та територій України,

Артем Ганущак, Заступник Рівненського міського голови,

Ганна Замазєєва, Голова Державного агентства з енергоефективності та  енергозбереження України,

Євгеній Шаповалов, Радник Голови Державного агентства відновлення та розвитку України.

Олег Бондаренко розповів своє бачення щодо зобов’язань та успіхів України у кліматичній політиці:

«Шлях України до кліматичної нейтральності в 2050 році відповідає положенням Паризької угоди та Європейського зеленого курсу. Досягти цієї цілі можна завдяки зменшенню емісії парникових газів та збільшенню їх поглинання. Тож відновлення має відбуватись відповідно до принципу «Build Back Better and Greener», що означає уникнення надмірного використання матеріалів, виробництво яких спричиняє вироблення вуглецю, а також відповідність стандартам ЄС».

Наталія Козловська зазначила, що просторове планування є основою сталого розвитку та екологічної безпеки громад, а також розповіла про Містобудівний кадастр як цифровий інструмент, що допомагає громадам ефективно планувати розвиток:

«Просторове планування дає змогу організовувати територію країни та міст таким чином, щоб мінімізувати негативний вплив на довкілля та враховувати кліматичні ризики. На місцевому рівні планування має зосереджуватися на створенні зелених каркасів міст, розвитку громадського транспорту, велосипедної інфраструктури, а також обмеження забудови в екологічно чутливих зонах, створення зон низьковуглецевого впливу».

Артем Ганущак проінформував про реалізацію екологічного проєкту NetZeroСities, спрямованого на досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року:

«Рівне є пілотним містом в рамках платформи NetZeroCities та у співпраці з Національним університетом водного господарства та природокористування отримало грант на комплекс заходів для енергетичної трансформації міста. По-перше, розроблено навчальну програму, за якою навчаються керівники ОСББ, енергоменеджери, а також студенти університету в Рівному. По-друге, розроблено концепцію, що передбачає досягнення кліматичної нейтральності Рівненської громади до 2050 року. По-третє, завершується впровадження інтелектуальної системи енергомоніторингу».

Ганна Замазєєва відзначила важливість енергоменеджменту, місцевих енергетичних планів та енергетичних сертифікатів будівель:

«Від наявності МЕП залежатиме державна підтримка територіальних громад. Серед наявних фінансових інструментів: Фонд декарбонізації, який наповнюється за рахунок податку на CO2 та підтримує скорочення енергоспоживання або нову генерацію та когенерацію».

Євгеній Шаповалов презентував приклади комплексного підходу та інноваційних рішень щодо сфери водопостачання та водовідведення для територіальних громад України в контексті зміни клімату:

«Для відновлення за принципом «Краще ніж було» Агентство пропонує рішення для громад насамперед в частині відновлення водної інфраструктури із застосуванням енергоефективних рішень».

Друга дискусійна панель була присвячена обговоренню шляхів просування кліматичної та енергетичної трансформації України, наближення до acquis ЄС, серед спікерів якої:

Сергій Бостан, Директор департаменту соціально-економічного розвитку та стратегічного планування Чернівецької міської ради,

Мустафа Саіт-Аметов, Керівник Програми розвитку регіонів ПРООН в Україні,

Джулія Джессон, Керівниця проєкту Capacities for Climate Action Українського кліматичного офісу,

Моніка Фігай, Експертка з питань клімату та справедливого переходу Секретаріату Енергетичного Співтовариства,

Аліна Приходько, В.о. директора комунального підприємства «Київський міський Будинок природи»,

Жюльєн Жубер, Експерт із місцевого врядування та управління проєктами Energy Cities.

Сергій Бостан звернув увагу на основні аспекти щодо просування кліматичної та енергетичної трансформації на місцевому рівні:

«Для повернення українців з-за кордону не можна зволікати з відновленням та забезпеченням стійкості до завершення війни. За воєнний час громада залучила понад 70 млн євро грантів у критичну інфраструктуру, у тому числі пов'язану з енергоефективністю та відновлюваними джерелами енергії. Ключовими факторами успіху впровадження місцевої кліматичної політики, зокрема, є: політична воля місцевої влади і стратегія, ефективна міжнародна співпраця та комунікації з мешканцями і бізнесом».

Мустафа Саіт-Аметов поділився з учасниками кращими практиками та навчальними програмами, які наразі впроваджуються ПРООН.

Джулія Джессон розповіла про підтримку, яка надається національним і місцевим органам для узгодження діяльності з acquis ЄС у сфері клімату. 

Моніка Фігай висвітлила напрями підтримки територіальних громад, які взяли на себе зобов’язання щодо кліматичного та енергетичного переходу.

Аліна Приходько представила результати першого великого опитування «Київ і зміна клімату», у якому взяли участь понад 60 тис. осіб:

«Більшість містян – майже 46 % – орієнтуються в причинах та наслідках зміни клімату. Найбільше кияни помічають аномальну спеку, пилові бурі, погіршення повітря та нові шкідники/хвороби. Відповідно, місто визначило пріоритетні заходи: збільшення зелених зон, вдосконалення збору дощової води та створення тіньових зон. Також потрібно звернути увагу на економію ресурсів та сортування сміття».

Жюльєн Жубер розповів про те, як через платформу  NetZeroCities надається підтримка Місії кліматично нейтральних та розумних міст ЄС, зміцнюючи національні екосистеми та національні платформи в багатьох країнах ЄС.

Третя дискусійна панель була присвячена багаторівневій співпраці у сфері енергетики та клімату, серед спікерів якої:

Андрій Очеретний, Заступник Вінницького міського голови,

Юрій Павлов, Заступник Конотопського міського голови,

Богдан Білецький, Заступник Калуського міського голови,

Ірина Кашпур, Директорка департаменту охорони довкілля та природних ресурсів Сумської обласної військової адміністрації,

Юлія Сабатюк, Голова Наглядової ради Фонду енергоефективності,

Оксана Кисіль, Координаторка ініціативи «Угода мерів – Схід».

Андрій Очеретний представив Вінницю як приклад успішного впровадження децентралізованої генерації для забезпечення енергетичної безпеки та зменшення вразливості інфраструктури:

«Ключем до кліматичної нейтральності є максимальне залучення бізнесу. Так, місцевий бюджет виділив 20 млн грн на підтримку відновлюваних джерел енергії, а бізнес вклав 500 млн грн».

Юрій Павлов відзначив ефективну співпрацю громади з регіональними органами влади у сфері клімату, а також розкрив основні виклики для прифронтової громади у взаємодії з представниками центральних органів виконавчої влади:

«Потрібно спрощувати механізми співпраці, наприклад, передбачити можливість подання пропозиції через портал «Дія». Ускладнюють ситуацію економічні виклики та релокація значної частки бізнесу у безпечніші регіони. Тому прифронтові громади в таких умовах не можуть реалізувати заходи енергетичної трансформації за рахунок запозичень і розраховують на грантові програми».

Богдан Білецький долучився до дискусії з виступом щодо впливу багаторівневого управління на енергетичний та кліматичний перехід в громадах:

«Бізнес, насамперед, думає про прибуток. Завдання держави, як регулятора, – створити такі правила, за якими бізнесу буде вигідною кліматична та енергетична трансформація. Підтримка держави надзвичайно важлива, особливо для малих громад. Очікуємо від держави створення цифрових інструментів, таких як загальнодержавна платформа для моніторингу зміни споживання енергоресурсів в розрізі громад, рекомендації та типові документи, а також фінансову участь в ініціативах громад та бізнес».

Ірина Кашпур розкрила проблеми багаторівневого управління  задля перетворення національних цілей у сфері клімату та енергетики на ефективні дії на місцевому рівні:

«Багаторівневе врядування у сфері кліматичної політики також стикається з викликами, ключовим з яких є відсутність місцевих лідерів у цій сфері. Обмеженою є і можливість залучити міжнародні фінансові організації через безпекові аспекти і тому надзвичайною є потреба в підтримці прифронтових громад».

Юлія Сабатюк розповіла про ключові новації у програмах Фонду. Так, завдяки програмі «Віднови дім», яка реалізується на грантовій основі і без співфінансування від ОСББ, з’явилась можливість встановлювати індивідуальні теплові пункти. Голова Наглядової ради Фонду поділилась також і планами на майбутнє:

«Ми вбачаємо необхідною синергію ОСББ та територіальних громад, адже якщо є така співпраця, успішною є і практика подання заявок та реалізації програм Фонду».

Оксана Кисіль відзначила необхідність посилення ролі місцевого самоврядування у багаторівневому врядуванні, зокрема й щодо політики енергетичної та кліматичної трансформації, та закликала об’єднуватись, щоб голос місцевого самоврядування був почутий на регіональному та національному рівні.

Під час воркшопу 15-16 жовтня 2025 року представники флагманських громад пройшли навчання, де поглибили та отримали нові знання щодо сутності поняття кліматичної нейтральності, орієнтовної структури її планів, організації групової роботи над розробленням таких планів, а також склали матрицю стейкхолдерів за рівнем впливу та інтересу до кліматичної трансформації.

Наталія Гусаревич, Заступниця виконавчого директора Дніпропетровського регіонального відділення Асоціації міст України, експертка проєкту SUN4Ukraine,

Тетяна Мельник, Експертка з питань відновлення муніципальної інфраструктури Асоціації міст України, експертка проєкту SUN4Ukraine,

долучились до проведення навчальних сесій, під час яких ознайомили учасників з національним законодавством у сфері кліматичної політики, а також проінформували про місце плану кліматичної нейтральності у системі стратегічних планувальних документів територіальних громад.

Проєкт «Стала мережа кліматично нейтральних міст України» реалізується за фінансування Європейського Союзу в рамках програми «Горизонт Європа».