07 / Квітень, 2020
25 березня Кабмін затвердив постанову №247 «Про особливості надання житлових субсидій» (читати більше). Але всупереч Регламенту Кабміну, проєкт постанови не надсилався до Асоціації міст України на погодження. АМУ проаналізувала опубліковану редакцію постанови та вбачає в ній ряд юридичних колізій, які заважатимуть її застосовуванню органами місцевого самоврядування.
Щодо заборони припиняти надання житлових субсидій
Пунктом 1 постанови №247 заборонено на період карантину припиняти надання житлових субсидій у випадках, передбачених Положенням про порядок призначення житлових субсидій, крім обставин, що унеможливлюють надання житлової субсидії, зокрема у разі переїзду домогосподарства в інше житлове приміщення (будинок) або у разі смерті одинокої особи. Така редакція співпадає з підставою припинення надання субсидії, визначеною абзацом другим пункту 120 Положення (у разі, коли виникли обставини, що унеможливлюють надання житлової субсидії, зокрема у разі переїзду домогосподарства в інше житлове приміщення (будинок), іншу місцевість, у разі смерті одинокої особи). Фактично, в постанові № 247 наявне чітке посилання на норму Положення. В той же час, абзацом третім пункту 120 Положення визначена можливість припинення надання житлової субсидії у разі звернення громадянина про припинення її надання (наприклад з метою отримання пільги на оплату житлово-комунальних послуг). Проте з редакції постанови №247 випливає, що орган соцзахисту не може припинити надання субсидії, навіть якщо цього хоче сам громадянин.
АМУ вважає, що це може призвести або до порушення законодавства органами влади, або до судових позовів.
Також пунктом 119 Положення визначено інші підстави припинення надання житлових субсидій:
  • у заяві та/або декларації громадянин зазначив недостовірні дані, що вплинуло на встановлення права на житлову субсидію;
  • громадянин не повідомив про обставини, які мають суттєвий вплив на встановлення права на житлову субсидію;
  • під час вибіркового обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства виявлено ознаки порушення норм законодавства щодо призначення житлової субсидії, які вплинули на право призначення житлової субсидії або визначення її;
На думку АМУ, метою прийняття постанови № 247 є захист добросовісних отримувачів житлових субсидій. Постанова № 247 не звільняє громадян від їх обов’язків, визначених Порядком.
АМУ пропонує передбачити заборону припиняти надання житлових субсидій крім обставин, визначених абзацами 4-6 п. 119 та п. 120 Положення.
 
Щодо розгляду питань з призначення житлових субсидій на наступний період без звернення громадян
Пунктом 2 постанови №247 визначається, що розгляд питань про призначення житлової субсидії на наступний період усім домогосподарствам, які отримували житлову субсидію в опалювальному періоді 2019-2020 років, здійснюється без заяв громадян, не застосовуючи вимоги пункту 78 Положення. Порядком також визначено перелік категорій громадян, яким призначається житлова субсидія виключно за рішенням Комісії. Зокрема, це категорії громадян, визначені пунктом 78 Положення (внутрішньо переміщені особи, орендарі тощо). В той же час, відповідно до пункту 77 Положення, рішення комісії про призначення (відмову в призначенні) житлової субсидії приймається на підставі акта обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства (далі – акт обстеження). Навіть без відповідної заяви, деяким категоріям громадян, зокрема визначених пунктом 78 Положення, Комісія не зможе призначити житлову субсидію без акта обстеження. Порядок складання акту обстеження передбачає обстеження житлових умов державними соціальними інспекторами, що є неможливим під час карантину. Тобто Комісія все одно не призначить субсидію громадянам, визначеним пунктом 78 Положення через неможливість складення акту обстеження.
АМУ пропонує передбачити призначення житлової субсидії деяким категоріям громадян автоматично (без Комісії) та/або без акта обстеження.
 
Щодо призначення житлової субсидії звільненим громадянам
Пунктом 3 постанови №247 визначається, що житлова субсидія громадянам, які були звільнені з роботи в період карантину відповідно до статті 40 КЗпП і зареєструвалися в службі зайнятості як безробітні, призначається на підставі заяв про призначення житлових субсидій та інформації центрів зайнятості щодо їх перебування на обліку. При цьому, для розрахунку житлової субсидії враховується розмір призначеної допомоги по безробіттю без урахування сум отриманої заробітної плати.
По-перше, відповідно до Порядку житлова субсидія призначається на підставі не менше двох документів: заяви та декларації. На думку АМУ, органи соцзахисту не можуть призначити житлову субсидію на підставі лише однієї заяви.
По-друге, в пункті 35 Порядку встановлений період, за який враховуються доходи при розрахунку житлової субсидії: III і IV квартали попереднього календарного року, I і II квартали поточного календарного року чи два квартали, що передують місяцю, який передує місяцю звернення. Проте, в постанові № \247 не зазначається, за який період потрібно враховувати допомогу по безробіттю, враховуючи те, що особу звільнили під час карантину.  
АМУ пропонує передбачити, що звільнена особа подає не тільки заяву, але й декларацію, а також конкретизувати порядок і спосіб розрахунку житлової субсидії для звільнених під час карантину громадян. 
Асоціація міст України просить Мінсоцполітики розглянути надані пропозиції щодо доопрацювання постанови №247 та надати роз’яснення органам місцевого самоврядування щодо її застосування.
 

 

 

  

Сторінку розроблено в рамках проекту
«Розробка курсу на зміцнення місцевого самоврядування в Україні» (ПУЛЬС)