12 / Листопад, 2018
Одним з інструментів наповнення місцевих бюджетів, які використовують органи місцевого самоврядування, є плата за землю. Постанова Кабінету Міністрів України №284 від 19.04.1993 року, якою затверджено Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, унормовує  стягнення плати за землю з недобросовісних платників такого податку
Цей Порядок дозволяє виконавчим органам міст обласного значення стягувати плату за землю, зокрема, із землекористувачів, які використовують земельні ділянки без правовстановлюючих документів, у вигляді неодержаного доходу. Однак дія цього Порядку не розповсюджується на інші органи місцевого самоврядування, зокрема, об’єднаних територіальних громад.
Дуже часто виникають випадки, коли орган місцевого самоврядування (як власник/розпорядник земельної ділянки комунальної власності) надає особам дозвіл на розроблення документації із землеустрою, а особа, отримавши відповідне рішення ради, далі не рухається у розробці документації, але часто по факту вже користується земельною ділянкою без правовстановлюючих документів на неї.
Як відомо, отримання дозволу на розроблення землевпорядної документації є першим кроком на шляху до оформлення відповідних документів на земельну ділянку, відсутність яких унеможливлює легальне її використання. Як бути в такій ситуації місцевій раді? Як змусити особу довести розпочату справу до кінця? Тепер це питання є дуже актуальним й для об’єднаних територіальних громад при отриманні нових повноважень розпоряджатись комунальними землями.
Пунктом 2 Порядку встановлено, що розміри збитків визначаються комісіями,  створеними  районними державними адміністраціями та виконавчими комітетами  міських  (міст  обласного  значення) рад.
Для виконання своїх повноважень у сфері не лише розпорядження, але й здійснення самоврядного контролю на територіях, затверджених перспективними планами об’єднаних громад, Асоціація міст України пропонує  доповнити Порядок, замінивши у переліку органів, які мають право створювати Комісію з визначення та відшкодування збитків власникам та землекористувачам, слова «виконавчі комітети  міських (міст обласного значення) рад» на «виконавчі комітети сільських, селищних, міських рад».
АМУ вважає, що це дозволить ОТГ здійснювати самоврядний контроль за використанням та охороною земель і забезпечить отримання додаткових надходжень до місцевих бюджетів у вигляді відшкодування збитків (неодержані доходи).
Відповідний лист АМУ (завантажити) направлений до Мінрегіону.
Довідка. Враховуючи прийняті Закони України «Про об’єднання територіальних громад» від 05.02.2015 року № 157-VIII, «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель с/г призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні» від 19 серпня 2018 року №2498-VIII (вступає в дію з 01.01.2019 року) та Розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.01.2018 року №60-р «Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об’єднаних територіальних громад», ОТГ набувають нових повноважень, але врегулювання визначення та відшкодування збитків у сфері розпорядження земельними ресурсами не унормовано.
 
 

 

 

  

Сторінку розроблено в рамках проекту
«Розробка курсу на зміцнення місцевого самоврядування в Україні» (ПУЛЬС)