08 / Липень, 2021
Міністерство освіти і науки України та Міністерство охорони здоров’я України надали спільне роз’яснення обласним, Київській міській державним адміністраціям, органам місцевого самоврядування, засновникам закладів дошкільної, загальної середньої освіти щодо окремих питань організації харчування у 2021-2022 роках у закладах дошкільної, загальної середньої освіти. 
Згідно з пунктом 4 постанови Уряду №305, нові норми харчування набирають чинності з 1 вересня 2021 року, тобто на сьогодні постанова Кабінету Міністрів №1591 “Про затвердження норм харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку” є чинною та підлягає застосуванню.
Крім цього, зважаючи на об’єктивні труднощі з організацією закупівель харчових продуктів та/або послуг з харчування, що виникають у закладів освіти та їхніх засновників, МОЗ спільно з МОН розробили проєкт необхідних змін до постанови №305. Зокрема, зміни передбачають встановлення гнучкого перехідного періоду на нові норми харчування у період з 1 вересня 2021 року до 1 січня 2022 року. 
Зміни прийняті з метою врегулювання організації харчування дітей з огляду на принципи здорового харчування, приведення енергетичної цінності раціону, структури харчування до Норм фізіологічних потреб населення в основних харчових речовинах і енергії.
Що ж змінилося?
1.Визначено способи організації харчування.
Спосіб 1. Заклад освіти, тобто працівники, що входять до штатного розпису закладу, самостійно готують та реалізовують готові страви.
Спосіб 2. Харчування організовує постачальник харчових продуктів та/або послуг з харчування — кейтеринг або аутсорсинг. Працівники їдальні (харчоблоку), буфету не входять до штатного розпису закладу.
У дитсадках кейтеринг можна застосувати, якщо немає харчоблоку. Як виняток, можна організувати кейтеринг на час проведення ремонтних робіт — реконструкції, капітального ремонту тощо харчоблоку закладу та ремонту чи придбання технологічного обладнання, що використовується на харчоблоці закладу.
2.Визначено режим харчування.
Режим (кратність) харчування визначено у пункті 16 Порядку. Його можна організовувати:
  • одноразово — сніданок;
  • дворазово — сніданок та обід;
  • триразово — сніданок, обід та підвечірок або вечеря;
  • чотириразово — сніданок, обід, підвечірок, вечеря;
  • п’ятиразово — сніданок, другий сніданок, обід, підвечірок, вечеря.
Режим (кратність) харчування залежить від режиму роботи закладу. У державних (комунальних) ЗДО тривалість сніданку, другого сніданку, підвечірку і вечері повинна становити не менше ніж 20 хвилин, обіду — 25–30 хвилин. Їжу необхідно видавати дітям у суворо визначений час з інтервалами у три-чотири години.
3. Окреслено вимоги до планування меню.
  • Щоб забезпечити різноманітність харчування, потрібно скласти примірне чотиритижневе сезонне меню.
  • Включення окремих страв до щоденного раціону, калорійність окремих прийомів їжі, мінімальні вимоги до режиму (кратності) приймання в їжу овочів, фруктів, м’яса, риби, яєць, горіхів, бобових та інших продуктів повинні відповідати нормам харчування.
  • Дозволяється використовувати меню, рекомендоване МОЗ, без погодження з територіальним органом Держпродспоживслужби.
  • Засновник державних і комунальних закладів освіти також може забезпечити розроблення меню як для одного окремого закладу, так і для групи таких закладів.
  • Примірне чотиритижневе сезонне меню може складатися медичним працівником  закладу дошкільної освіти та затверджуватися керівником  такого закладу.
  • У разі постачання до закладу дошкільної освіти готових страв та/або послуг з харчування примірне чотиритижневе сезонне меню може складатися постачальником послуг з харчування (технологом, завідувачем виробництва) та затверджуватися керівником оператора ринку харчових продуктів, що здійснює постачання готових страв та/або послуг з харчування.
  • Примірне чотиритижневе сезонне меню можна використовувати після погодження з територіальним органом Держпродспоживслужби
4. Розписано калорійність сніданку, обіду та вечері за віковими групами: 1-4 та  4—6 (7) років .
Енергетична та поживна цінність їжі у закладі повинна відповідати загальним віковим потребам дітей згідно з нормами фізіологічних потреб в основних харчових речовинах та енергії, визначеними МОЗ.
Потрібно планувати частку калорійності їжі у загальних енергетичних потребах залежно від режиму (кратності) харчування в закладі.
Якщо дитина з’їсть лише сніданок, вона має становити 25–30% добової потреби, відповідна частка для обіду збільшується до 30–35%. Орієнтовну кількість калорій на сніданок, обід та вечерю, добову калорійність для різних вікових груп наведено в Табл. 2.
5. Передбачено кількість білків, жирів і вуглеводів, яка має бути у стравах.
М’ясо, риба, молоко та молочні продукти, яйця, бобові та горіхи є основними джерелами білку. Додатковим джерелом корисних білків є злакові продукти. Кількість білків для сніданку, обіду та вечері, а також добова потреба в білку для різних вікових груп наведені у таблиці 2 до норм харчування.
Загальну кількість жирів для сніданку, обіду та вечері для різних вікових груп наведено у таблиці 3 до норм харчування.
Діти повинні регулярно споживати харчові продукти та страви з вмістом вуглеводів. Пріоритетні продукти цієї групи — рослинні продукти з високим вмістом харчових волокон. Кількість вуглеводів для сніданку, обіду та вечері для різних вікових груп наведено у таблиці 4 до норм харчування.
6. Розраховано добову потребу в рідині для дітей різних вікових груп.
Питна вода повинна бути постійно доступною у закладі освіти під час вживання їжі та у будь-який інший час. Засновник і директор закладу повинні забезпечити дітей чистою та безпечною питною водою, що відповідає вимогам, встановленим МОЗ.
Добову потребу в рідині для дітей різних вікових груп наведено у Табл. 3
7. Визначено, як забезпечити харчуванням дітей з особливими дієтичними потребами. 
У закладах дошкільної освіти передбачено організацію харчування, зокрема і дієтичного.
Відповідно до пункту 12 Норм харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від  24 березня 2021 р. № 305 здобувачам освіти/дітям з харчовою алергією на молоко та молочні продукти (відповідно до медичної довідки, виданої лікарем загальної практики — сімейним лікарем чи лікарем-педіатром, в якій зазначено особливі дієтичні потреби здобувача освіти/дитини із встановленим діагнозом) для харчування пропонуються рослинні напої.
У додатку 11 до норм харчування визначено особливості забезпечення харчуванням дітей з особливими дієтичними потребами. Зокрема, наведено причини особливих дієтичних потреб:
  • цукровий діабет;
  • харчова алергія;
  • целіакія — непереносимість глютену;
  • лактазна недостатність — непереносимість лактози;
  • вроджені порушення метаболізму — фенілкетонурія тощо.
Додаток 12 до норм харчування містить перелік харчових продуктів, які не містять глютену та які його містять й потрібно виключити із харчування у разі целіакії.
У Додатку 13 до норм харчування є інформація про вміст речовин і готові страви/вироби, які призводять до алергічних реакцій або непереносимості. У таблиці наведені індекси алергенів або непереносимих речовин і подана їх розшифровка.
Інформацію про наявність у складі готової страви/виробу алергену або непереносимої речовини потрібно обов’язково зазначити в меню відповідним індексом у дужках після назви готової страви/виробу (наприклад, сирники із сметаною (Л, МП), що вказує на наявність у страві лактози та молочних продуктів).

 
Підготовлено за матеріалами сайтів МОЗ та МОН
 

 

 

  

Сторінку розроблено в рамках проекту
«Розробка курсу на зміцнення місцевого самоврядування в Україні» (ПУЛЬС)