08 / Серпень, 2017
Законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання надмірному тиску на суб'єктів господарювання заходів державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення (№ 6489), вже прийнятий у першому читанні, теоретично покликаний не допустити «надмірного тиску на суб'єктів господарювання заходами державного нагляду за додержанням законодавства про працю». Але на практиці цей законопроект матиме дещо інший ефект – «законсервує» існуючу ситуацію з тіньовою економікою. На думку Асоціації міст України, прийняття цього законопроекту не відповідає курсу державної політики щодо децентралізації повноважень на рівень органів місцевого самоврядування.  
Нагадаємо, наприкінці 2016 року Парламент за ініціативи Уряду зробив безпрецедентний для України крок: мінімальна заробітна плата з початку 2017 року була піднята вдвічі, з 1600 гривень до 3200. Це, з одного боку, підвищило  купівельну спроможність громадян, з іншого – збільшило податкові надходження.
В містах обласного значення та об’єднаних територіальних громадах основним джерелом наповнення бюджетів є податок на доходи фізичних осіб (ПДФО), 60% якого надходять у відповідний місцевий бюджет. Цей податок в середньому становить 55 % від загального доходу місцевих бюджетів (майже 79 млрд. грн. у 2016 році). Потрібно розуміти, що ПДФО напряму залежить від чисельності офіційно працюючих осіб. Тобто, чим більше людей офіційно отримують доходи (прибуток, зарплати, тощо), тим більше сплачується податку. Відповідно – більше коштів надходить до місцевих бюджетів.
За даними Держстату, в «тіньовому» секторі економіки в І кварталі цього року працювало приблизно 22,3 % зайнятого населення, або 3,5 млн. громадян. Математичні розрахунки вказують, що якби ці всі громадяни працювали на «мінімалку» (3200 грн.), то б міста отримали додатково 6,7 млрд. гривень податкових надходжень. А це і нові лікарні, і дитячі садочки, і якісні дороги.
Тому наприкінці минулого року Парламент за ініціативою Уряду прийняв ще одні суттєві зміни: з 1 січня 2017 року органи місцевого самоврядування при здійсненні повноважень у сфері контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення можуть проводити перевірки на підприємствах, в установах та організаціях усіх форм власності, а також фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, а також складати протоколи про адміністративні правопорушення щодо цих питань.
Рішення про делегування повноважень здійснювати контроль за додержанням законодавства про працю та зайнятість логічне і послідовне в контексті децентралізаційної реформи, оскільки:
1) саме на місцях найкраще знають, які суб’єкти господарювання порушують закон у сфері праці та зайнятості;
2) саме на місцях найбільше зацікавлені у детінізації праці з метою отримання до місцевого бюджету відповідної частки податку.
Тобто, органи місцевого самоврядування об’єктивно здатні найефективнішим чином боротися із тіньовою зайнятістю.
Доцільно додати, що законодавство не передбачає наповнення місцевих бюджетів за рахунок накладених штрафів у сфері праці та зайнятості. Їх основна мета – детінізація та отримання ПДФО. Передбачається, що орган місцевого самоврядування лише виявлятиме відповідні правопорушення (складатиме протоколи). Притягувати ж до відповідальності буде суд. Тобто, мета делегування повноважень з питань контролю полягала саме у виявленні порушень, зменшенні неофіційної зайнятості. Закиди щодо тиску на підприємства, тероризуванні їх перевірками – це спроба зберегти існуючу ситуацію з тіньовою економікою.
Оскільки до кінця року діє мораторій на проведення перевірок, міста обласного значення та об’єднані територіальні громади на сьогодні лише набирають в свій штат інспекторів праці, організовують спільно з Держпраці їх навчання, налагоджують взаємовідносини з бізнесом. Так, на сьогодні за даними Держпраці 24% міст обласного значення та ОТГ уже розпочали вживати заходи, спрямовані на реалізацію наданих повноважень.
Законопроект № 6489, фактично, «відкатує» систему контролю до рівня 2016 року. Проектом Закону передбачається обмежити повноваження органів місцевого самоврядування в частині здійснення контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість.
Проект Закону надає право органам місцевого самоврядування звертатись про порушення суб’єктом господарювання законодавства про працю та зайнятість населення до Держпраці та його територіальних органів. Тобто, право контролю замінили правом звернення. Водночас, практична користь від реалізації цього права є дуже сумнівною. Територіальні органи Держпраці, вважаємо, фактично не зможуть здійснювати оперативне реагування на звернення, тому своєчасно виявити порушення буде досить складно.
До того ж, законопроектом вводиться штраф за безпідставне звернення до Держпраці. Тобто, якщо інспектори праці прийшли з перевіркою, а порушення вже було усунуто (або його не встановлено), то той, хто звертався, заплатить 1700 гривень за власну ініціативу.
А введення цієї відповідальності для органів місцевого самоврядування виглядає недоцільним. Відповідно до статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» під час контролю перевіряється лише ті питання, що стали підставою здійснення контролюючого заходу. Тобто, для будь-якого звернення повинна бути підстава. Не маючи можливості перевірити підставу, орган місцевого самоврядування в частині випадків буде звертатись і вказувати не на факт порушення, а на можливість порушення, маючи ряд доказів. Тому існує велика імовірність, що міста просто будуть ігнорувати порушення, не маючи можливість практично їх довести.
 
Аналітик Аналітичного центру АМУ Назар Миколюк   

 

 

  

Сторінку розроблено в рамках проекту
«Розробка курсу на зміцнення місцевого самоврядування в Україні» (ПУЛЬС)