Під час Європейського тижня регіонів та міст в Брюсселі українські громади - члени Асоціації міст України представили досвід забезпечення енергетичної стійкості під час війни та готовності до кризових ситуацій на актуальний запит мерів європейських міст у межах проєкту SUN4Ukraine, партнерство в рамках якого започатковане у 2025 році. Круглий стіл організовано Eurocities та містом Осло (Норвегія) за сприяння Асоціації міст України.
Український досвід представили:
Борис Карпус, Нововолинський міський голова,
Андрій Найда, Калуський міський голова,
Андрій Садовий, Львівський міський голова,
Олександр Сєнкевич, Миколаївський міський голова,
Світлана Ярова, Депутатка Вінницької міської ради, голова постійної комісії з питань планування, фінансів, бюджету та соціально-економічного розвитку,
Наталія Хольченкова, Начальниця відділу міжнародних відносин та інвестицій Чернігівської міської ради.

Ейрік Лае Сольберг – керуючий мер Осло, під час вітального слова відзначив, що досвід України є безпрецедентним для новітньої європейської історії та нашого сьогодення. Українські міста майже п'ять років протистоять загрозам, підтримують населення, відбудовують інфраструктуру та забезпечують надання базових муніципальних послуг. Цей досвід є важливим для європейських міст, які розробляють плани готовності до кризових ситуацій на випадок війни чи масштабних катастроф. Підтримку України мер Осло назвав гуманітарним та історичним обов'язком і закликав до подальшого зміцнення партнерства між містами.
«Міста, можливо, навіть мають кращі можливості для реагування, ніж національні чи європейські органи влади», – додав Андре Собчак, генеральний секретар «Євросітіз», оскільки «вони знаходяться ближче до громадян і мають миттєво ухвалювати рішення, коли трапляється криза».

Філіп Фруассар, заступник керівника Місії міст Генерального директорату досліджень та інновацій Європейської комісії, наголосив на необхідності поєднання кліматичної політики з підвищенням кризової стійкості. Модернізація електромереж, енергоефективність будівель та інші кліматичні заходи мають враховувати ризики руйнування інфраструктури й непередбачуваних подій. Звертаючись до українських представників, він зазначив:
«Ви привезли із собою досвід, який неможливо відтворити на жодних навчаннях чи змоделювати за теоретичними сценаріями».
Водночас, європейські міста можуть передавати українським громадам експертизу у сферах декарбонізації та кліматичної адаптації. Саме такий обмін знаннями є одним із завдань проєкту SUN4Ukraine.

Наталія Хольченкова розповіла про досвід Чернігова. У 2022 році місто зазнало масштабних руйнувань:
"Було пошкоджено тисячі будинків і 70% навчальних закладів. Місцева влада забезпечувала відновлення критичної інфраструктури, водо- й електропостачання, житлового фонду та соціальних об'єктів, будівництво укриттів як базових елементів стійкості. Особливо важливим завданням є забезпечення безпеки та належних умов життя людей, адже без збереження населення неможливе відновлення та подальший розвиток міста".
Досвід Чернігова засвідчив необхідність диверсифікації джерел енергії та врахування місцевих умов при виборі альтернативної енергетики. Наприклад, сонячна енергія не така ефективна в північних містах. Тому в місті як одна із потенційно ефективних розглядається біогазова енергетика.
«Ми комбінуємо всі можливі методи як для виживання сьогодні й пошуку найдієвіших рішень у цій кризі, так і для розвитку громади», – зазначила Наталія Хольченкова.
Як місто має комунікувати зі своїми мешканцями та як боротися з дезінформацією – один з важливих аспектів міської стійкості.

Борис Карпус переконаний:
«Міський голова повинен підтримувати пряму комунікацію з жителями».
З досвіду Нововолинської громади, лише дуже невеликий відсоток людей був справді готовий до кризової ситуації, адже ніхто не хоче вірити в найгірше, тому люди часто не готують заздалегідь документи чи тривожні валізки. Коли стається блекаут, найперший пріоритет – залишатися на зв'язку з громадою. У місті створені «Пункти незламності», які обладнані станціями Starlink та генераторами, щоб мешканці мали зв’язок. Саме там люди повинні мати можливість отримати перевірену й достовірну інформацію.

Світлана Ярова представила досвід Вінниці. Місто стало прихистком для 45,2 тисяч внутрішньо переміщених осіб, серед яких 10 тисяч – це діти, а також 496 релокованих підприємств. Пріоритетами діяльності міської влади визначено: безпеку та оборону, стійкість і турботу:
"Сьогодні Вінниця реалізує програми доступності та безбар'єрності, розвиває систему соціальних послуг".
Для своєчасного виявлення потреб жителів створено координаційну групу із залученням соціальних служб, мобільних бригад, квартальних комітетів і громадських організацій. Серед практичних рішень – догляд вдома, сервіс «Мобільне робоче місце», який дозволяє оформлювати документи із соціального захисту безпосередньо за місцем проживання, та діяльність Центру комплексної реабілітації «Гармонія».
Сформовано мережу надавачів соціальних послуг для ВПО, до якої входять волонтерські центри та громадські організації.
«90% фінансування просторів для ВПО покривається завдяки міжнародним організаціям, міська рада залишає за собою стабільне надання соціальних послуг та сприяння в забезпеченні базових потреб», – відзначила важливість міжнародної допомоги Світлана Ярова.

Андрій Найда розповів про досвід громади, яка на початку повномасштабного вторгнення прийняла близько 15 тисяч внутрішньо переміщених осіб за чисельності населення приблизно 90 тисяч жителів, а також понад 40 релокованих підприємств.
Калуська громада із перших днів повномасштабного вторгнення працює над тим, щоб внутрішньо переміщені особи мали доступ до необхідних послуг та гідного житла.
Одним із кроків у цьому напрямі стало створення Прикарпатського промислового кластера, який допомагає налагоджувати співпрацю та розвивати економіку Калуської громади.
Водночас одним із ключових пріоритетів залишається забезпечення людей житлом. Завдяки спільним зусиллям Калуської міської ради, БФ «КО-ХАТИ», ГО «МЕТАЛАБ», Habitat for Humanity та Action Deutschland Hilft вдалося реалізувати важливий проєкт із облаштування соціального житла «Зірочка». Його результат - близько 150 внутрішньо переміщених осіб отримали нове житло.
«Щиро вдячний нашим міжнародним партнерам і містам-побратимам за те, що залишаються поруч із Калуською громадою та підтримують наші ініціативи. Для нас важливо, що кожна наша співпраця має конкретні результати», - підсумував Андрій Найда.

Олександр Сєнкевич представив досвід забезпечення автономності критичної інфраструктури. Його ключова рекомендація:
«Намагайтеся децентралізувати абсолютно все. Ця війна довела: що більша централізація, то виразніша мішень і більша вразливість».
Після руйнування системи водопостачання 12 квітня 2022 року місто створило мережу із 260 свердловин для роздачі питної води. Їх обладнали генераторами, а згодом акумуляторними батареями та сонячними панелями, що забезпечує автономну роботу навіть під час блекаутів. У сфері теплопостачання місто використовує 93 котельні комунального підприємства та побудувало 18 модульних котелень як резерв на випадок руйнування основного джерела тепла. Також впроваджуються когенераційні установки й автономні енергетичні острови для забезпечення критичної інфраструктури. Міські лікарні оснащуються автономними системами водопостачання, енергоживлення та біопаливними котельнями, що дозволяє забезпечувати їхню безперервну роботу. Ці рішення реалізуються за підтримки європейських партнерів, передусім NEFCO.

Андрій Садовий наголосив, що сучасні міста повинні бути готовими до одночасного виникнення кількох криз – воєнної, гуманітарної, соціальної та кліматичної.
За час повномасштабного вторгнення через Львів пройшло 5 мільйонів вимушених переселенців. Нині місто є домом для 150 тисяч внутрішньо переміщених осіб.
Львів став також культурною столицею України, прикладом широкої взаємодії та партнерства. Одним із прикладів міжнародної співпраці є екосистема UNBROKEN («Незламні»), створена за участю європейських міст-партнерів. Вона об'єднує лікарню на 3 тисячі ліжок, реабілітаційний центр, центр ментального здоров'я, напрями допомоги людям після полону та тортур, а також проєкти UNBROKEN Sport і UNBROKEN Art. У 2025 році засновано UNBROKEN University, що включає медичну школу післядипломної освіти та школу муніципального врядування. Для українських міст впроваджується 12 освітніх програм, зокрема з ветеранської політики, економіки та екології. Окрему програму з питань стійкості розроблено для представників європейських міст.
«Щодо стійкості: наше майбутнє непередбачуване. Кожен мер має прораховувати різноманітні сценарії та кризи», – підкреслив Андрій Садовий.

Юлія Бандура, Директорка Центру розвитку та впровадження проєктів Асоціації міст України, наголосила:
«Сталість та готовність до викликів не створюється в момент кризи. Вона або закладена в систему управління заздалегідь, або її немає».
Серед ключових, здобутих важким досвідом, уроків, які пояснюють, як Україна вистояла, є децентралізація та фінансова спроможність громад, розвиток розподіленої енергетики для забезпечення безперервності муніципальних послуг і довіра мешканців до місцевої влади.
У межах проєкту SUN4Ukraine 12 українських громад розробляють плани кліматичної нейтральності у співпраці з європейськими муніципалітетами-партнерами. Їх досвід доводить, що кліматична нейтральність і готовність до криз це не дві різні політики, а одна.
Юлія Бандура закликала європейських партнерів розглядати кліматичні інвестиції в українські міста як інвестиції в безпеку, враховувати досвід українських громад у європейських програмах готовності до криз і підтримувати розвиток місцевої спроможності.
Асоціація міст України готова сприяти поширенню цього досвіду та обміну практичними рішеннями між громадами. Представлений під час круглого столу досвід українських громад засвідчує важливість спроможного місцевого самоврядування, децентралізованих систем життєзабезпечення, прямої комунікації з населенням, адресної соціальної підтримки та міжнародного партнерства.
Проєкт «Стала мережа кліматично нейтральних міст для України» (SUN4Ukraine) реалізується Асоціацією міст України спільно з партнерами за фінансування Європейського Союзу в межах програми «Горизонт Європа».


