Консультації

Консультації органам місцевого самоврядування надають регіональні консультанти Офісів реформ в РВ АМУ перейти до контактів.

 

Плануємо звертатися до ЦНАПУ для того щоб поставити безхазяйну земельну ділянку на облік як безхазяйне майно Власник земельної ділянки помер у 2003 році Кадастрового номера у земельної ділянки немає Який пакет документів необхідно підготувати селищній раді,для того щоб звернутися до держреєстратора поставити її на облік?

Відповідно до частини 1 статті 335 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ), безхазяйною річ (земельна ділянка) може бути в тому випадку, коли власник невідомий або взагалі відсутній.

Оскільки, земельна ділянка все ж таки мала власника (зазначено у Вашому листі), а спадкоємці до цього часу не з’явились, на думку Аналітичного Центру Асоціації міст України -  таке майно вважається відумерлою спадщиною (стаття 1277 ЦКУ).

Порядок оформлення органом місцевого самоврядування відумерлої спадщини регламентується Цивільним кодексом України, Законом України від 20.09.16 р. № 1533-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо правової долі земельних ділянок, власники яких померли», яким викладено у новій редакції п. «в» ч. 5 ст. 83 Земельного кодексу України, згідно з яким відтепер територіальні громади набувають землю у комунальну власність у тому числі у разі переходу в їхню власність земельних ділянок, визнаних судом відумерлою спадщиною.

Отже, у такому випадку, якщо спадкодавець помер, а спадкоємці протягом шести місяців не звернулися ні до місцевої ради, ні до відповідного нотаріуса із заявами про успадкування майна, орган місцевого самоврядування повинен:

1. Прийняти необхідні заходи щодо збереження майна померлої особи (якщо ваш населений пункт, де немає нотаріуса – обов’язок охорони спадкового майна покладається на орган місцевого самоврядування).

2. По закінченні річного терміну з дня відкриття спадщини, звернутися із заявою до місцевого суду про визнання спадщини відумерлою.

3. Отримати рішення суду про визнання спадщини відумерлою та перехід права власності на майно до територіальної громади та в установленому порядку ці права зареєструвати.

4. Якщо навіть згодом з’явиться спадкоємець і в судовому порядку доведе, що строки на успадкування він пропустив з поважних причин і має право на успадкування майна, яке вже визнано як відумерла спадщина, орган місцевого самоврядування передає йому таке майно (за його наявності), або ж виплачує грошову компенсацію, або ж пропонує іншу рівноцінну земельну ділянку. Однак, місцева рада має право вимагати від спадкоємця компенсації всіх витрат, у тому числі пов’язаних із охороною спадкового майна (відповідно до ст.1238 ЦКУ).

З моменту вступу рішення у законну силу спадщина, визнана судом відумерлою, за місцем її відкриття і розташування майна, переходить у власність територіальної громади, тобто у комунальну власність.

Добрий день! Я працюю в Інклюзивно-ресурсному центрі з 26.03.2019 року. Чи маю я право піти у відпустку в літній період і на який термін? Дякую!
Згідно з Переліком посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 року № 963, посади працівників інклюзивно-ресурсного центру належать до посад педагогічних працівників.
Відповідно до частини шостої статті 6 Закону України «Про відпустки» керівним працівникам навчальних закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічним, науково-педагогічним працівникам та науковим працівникам надається щорічна основна відпустка тривалістю до 56 календарних днів у порядку, затверджуваному Кабінетом Міністрів України. Чинний Порядок надання щорічної основної відпустки тривалістю до 56 календарних днів керівним працівникам навчальних закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічним, науково-педагогічним працівникам та науковим працівникам (далі ‒ Порядок) затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14.03.1997 № 346.
Відповідно до абзацу третього пункту 2 Порядку керівним, педагогічним, науковим і науково-педагогічним працівникам навчальних закладів та навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів щорічна основна відпустка повної тривалості, визначеної в додатку до цього Порядку, у перший та наступні роки надається у період літніх канікул незалежно від часу прийняття їх на роботу.
Згідно з додатком до Порядку у розділі VI. Інші заклади освіти та установи, що провадять освітню діяльність до визначеної категорії осіб належать посади працівників інклюзивно-ресурсних центрів.
Згідно з абзацом четвертим пункту 2 Порядку основна щорічна відпустка може надаватись протягом навчального року лише у разі необхідності санаторно-курортного лікування.
Згідно з пунктом 4 Порядку перенесення щорічної основної відпустки, поділ її на частини та відкликання з відпустки провадиться відповідно до умов, передбачених статтями 11 та 12 Закону України «Про відпустки». Педагогічним і науково-педагогічним працівникам невикористана частина щорічної основної відпустки, за умови її поділу, повинна бути надана, як правило, в період літніх канікул, а в окремих випадках, передбачених колективним договором, ‒ в інший канікулярний період.
Отже, Вам незалежно від часу прийняття на роботу мають надати відпустку у період літніх канікул тривалістю 56 календарних днів.
Аналітичний центр АМУ
Працюю на посаді асистента вчителя інклюзивного класу на умовах строкового договору (з 03.09.2018 по 24.05.2019 року). Строки зазначила у заяві (інакше взагалі відмовлялись брати). Зараз хочу продовжити трудовий договір, однак мені відділ освіти відмовляє, мотивуючи це тим, що «асистент ‒ не вчитель, доки діти у школі, доти і посада діє». Я навіть не можу працювати протягом червня у пришкільному таборі з моїми особливими дітьми. Я розумію. що відмова обумовлена економією коштів (невиплата допомоги на оздоровлення). Я не впевнена взагалі, чи буду працювати у новому навчальному році (хоча батьки учнів вже подали відповідні заяви на інклюзію і клас буде працювати і надалі). Під час роботи на посаді я не мала жодного стягнення, підготувала багато документів, брала участь в оформленні класної кімнати за власний кошт. Допоможіть.
Щодо належності асистента вчителя до педагогічних посад
Відповідно до абзацу третього Переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 року № 963, посада «асистента вчителя загальноосвітнього навчального закладу з інклюзивним та інтегрованим навчанням» належить, як і посада «вчителя», до посад педагогічних працівників, тому всі гарантії, передбачені законодавством України для працівників, які перебувають на цих посадах, мають бути однаково забезпечені.
Посаду асистента вчителя введено до Типових штатних нормативів загальноосвітніх навчальних закладів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 06.12.2010 року № 1205. Ця посада вводиться у школах, де запроваджене інклюзивне навчання, для роботи з учнями з особливими освітніми потребами з розрахунку 1 ставка на клас, у якому навчаються такі діти. Відповідно до пункту 1 цього документа Типові штатні нормативи закладів загальної середньої освіти поширюються на усі типи закладів загальної середньої освіти, в тому числі опорні заклади загальної середньої освіти та їх філії (далі - школи), крім шкіл-інтернатів усіх типів, спеціальних, санаторних шкіл, шкіл соціальної реабілітації та вечірніх (змінних) шкіл, та визначають максимальну кількість посад (штатних одиниць). Формування штатів шкіл передбачається з урахуванням їх контингенту учнів, кількості класів, режиму роботи, площ та санітарного стану приміщень, будівель і споруд. Таким чином, посада асистента вчителя має бути внесена до штатного розвитку закладу загальної середньої освіти за наявності у мережі цього закладу класів із інклюзивною формою навчання.
Звертаємо увагу, що відповідно до пункту 2 акта штатний розпис школи розробляється в межах затвердженого центральними та місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування фонду заробітної плати, дотримуючись найменування посад, передбачених цими Типовими штатними нормативами.
Щодо гарантій педагогічним працівникам
Права педагогічних працівників визначені частиною першою статті 54 Закону України «Про освіту» та передбачають:
  • академічну свободу, включаючи свободу викладання, свободу від втручання в педагогічну, науково-педагогічну та наукову діяльність, вільний вибір форм, методів і засобів навчання, що відповідають освітній програмі;
  • педагогічну ініціативу;
  • розроблення та впровадження авторських навчальних програм, проектів, освітніх методик і технологій, методів і засобів, насамперед методик компетентнісного навчання;
  • користування бібліотекою, навчальною, науковою, виробничою, культурною, спортивною, побутовою, оздоровчою інфраструктурою закладу освіти та послугами його структурних підрозділів у порядку, встановленому закладом освіти відповідно до спеціальних законів;
  • підвищення кваліфікації, перепідготовку;
  • вільний вибір освітніх програм, форм навчання, закладів освіти, установ і організацій, інших суб’єктів освітньої діяльності, що здійснюють підвищення кваліфікації та перепідготовку педагогічних працівників;
  • доступ до інформаційних ресурсів і комунікацій, що використовуються в освітньому процесі та науковій діяльності;
  • відзначення успіхів у своїй професійній діяльності;
  • справедливе та об’єктивне оцінювання своєї професійної діяльності;
  • захист професійної честі та гідності;
  • індивідуальну освітню (наукову, творчу, мистецьку та іншу) діяльність за межами закладу освіти;
  • творчу відпустку строком до одного року не більше одного разу на 10 років із зарахуванням до стажу роботи;
  • забезпечення житлом у першочерговому порядку, пільгові кредити для індивідуального і кооперативного будівництва;
  • забезпечення службовим житлом з усіма комунальними зручностями у порядку, передбаченому законодавством;
  • безпечні і нешкідливі умови праці;
  • подовжену оплачувану відпустку;
  • участь у громадському самоврядуванні закладу освіти;
  • участь у роботі колегіальних органів управління закладу освіти;
  • захист під час освітнього процесу від будь-яких форм насильства та експлуатації, у тому числі булінгу (цькування), дискримінації за будь-якою ознакою, від пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю.
У статті 57 Закону України «Про освіту» передбачені державні гарантії педагогічним і науково-педагогічним працівникам.
Так, згідно з частиною першою статті 57 Закону України «Про освіту» держава забезпечує педагогічним і науково-педагогічним працівникам:
  • належні умови праці та медичне обслуговування;
  • оплату підвищення кваліфікації;
  • правовий, соціальний, професійний захист;
  • диференціацію посадових окладів (ставок заробітної плати) відповідно до кваліфікаційних категорій, встановлення підвищених посадових окладів (ставок заробітної плати) за педагогічні звання, надбавок за почесні звання, доплат за наукові ступені та вчені звання;
  • виплату педагогічним працівникам щорічної грошової винагороди в розмірі до одного посадового окладу (ставки заробітної плати) за сумлінну працю, зразкове виконання покладених на них обов’язків;
  • виплату педагогічним і науково-педагогічним працівникам допомоги на оздоровлення у розмірі місячного посадового окладу (ставки заробітної плати) при наданні щорічної відпустки;
  • надання пільгових довгострокових кредитів на будівництво (реконструкцію) чи придбання житла або надання службового житла у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України;
  • пенсію за вислугу років;
  • інші гарантії, визначені законом України.
Щодо оплати праці асистента учителя
Відповідно до статті 1032 Бюджетного кодексу України на оплату праці з нарахуваннями педагогічних працівників у загальноосвітні навчальні заклади усіх ступенів спрямовується освітня субвенція, що є трансфертом з державного бюджету місцевим бюджетам.
Згідно з Формулою розподілу освітньої субвенції між місцевими бюджетами, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 року № 1088, передбачено два коефіцієнти:
  • коефіцієнт приведення для асистентів вчителя в інклюзивних класах (обраховується на клас), що становить 9,72;
  • кількість інклюзивних класів.
Зважаючи на це, зауважуємо, що кошти на заробітну плату асистентів учителів закладені в обсягах освітньої субвенції на весь рік.
Поряд із тим, необхідність економії коштів має місце у діяльності органів місцевого самоврядування. Завдяки діям Асоціації міст України (далі ‒ АМУ) було внесено зміни до формульного розрахунку освітньої субвенції. Так, постановою Кабінету Міністрів України від 06.02.2019 року № 65 «Про внесення змін до формули розподілу освітньої субвенції між місцевими бюджетами» вже було внесено важливі зміни до формули, що враховували значну частину пропозицій АМУ. Завдяки цьому та співпраці АМУ з Міністерством освіти і науки України та Міністерством фінансів України було досягнено таких позитивних результатів:
  • Збільшено на 13% порівняно з 2018 роком обсяг освітньої субвенції;
  • Зменшився у 6 разів дефіцит освітньої субвенції (за інформацією міст обласного значення та ОТГ) з 4,4 млрд грн у 2018 році до 740,7 млн грн у 2019 році.
  • Зменшився вдвічі відсоток громад, які заявляли про дефіцит освітньої субвенції (зі 177 до 91 громади).
Поряд із тим АМУ констатувала, що 48% міст обласного значення та об’єднаних територіальних громад (91 орган місцевого самоврядування з 177 опитаних) мають дефіцит освітньої субвенції на виплату заробітної плати педагогічним працівникам у розмірі в середньому по Україні 9%. Загальний дефіцит освітньої субвенції для їх бюджетів складає 740,7 млн. гривень.
Однак спостерігаємо динаміку збільшення контингенту учнів в інклюзивних класах. Як наслідок, Формула не враховує реальної потреби збільшення одиниць педагогічного персоналу.
Зважаючи на це, економія коштів може бути викликана наявністю дефіциту освітньої субвенції.
Згідно з частиною першою статті 25 Закону України «Про загальну середню освіту» педагогічне навантаження асистента вчителя інклюзивних класів закладів загальної середньої освіти ‒ 25 годин на тиждень, що становить тарифну ставку.
З метою додержання Державних стандартів загальної середньої освіти та забезпечення досягнення особами з особливими освітніми потребами результатів навчання, передбачених у відповідному Державному стандарті загальної середньої освіти, на виконання частини четвертої статті 33 Закону України «Про загальну середню освіту» до штату закладу освіти вводиться посада асистента вчителя. Отже, ця норма є обов’язковою для виконання.
 
Щодо відповідності до законодавства строкових трудових угод
Передусім трудові відносини в освіти регулюються законодавством України про працю, Законом України «Про освіту», цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до абзацу п’ятого частини другої статті 26 Закону України «Про загальну середню освіту» асистента учителя, як педагогічного працівника закладу загальної середньої освіти, призначає на посаду та звільняє з посади керівник цього закладу. При цьому керівник закладу загальної середньої освіти має право оголосити конкурс на вакантну посаду.
Відповідно до частини першої статті 21 Кодексу законів про працю України трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Згідно із статтею 24 Кодексу законів про працю України трудовий договір може бути:
1) безстроковим, що укладається на невизначений строк;
2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін;
3) таким, що укладається на час виконання певної роботи.
Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами. Укладання з Вами строкового трудового договору, на нашу думку, вмотивоване тим, що мережа інклюзивних класів не є сталою, адже залежить від кількості учнів із особливими освітніми потребами у закладі освіти.
Згідно з статтею 2 Закону України «Про відпустки» право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи (далі ‒ підприємство).
Звертаємо увагу, що відповідно до статті 3 Закону України «Про відпустки» за бажанням працівника у разі його звільнення (крім звільнення за порушення трудової дисципліни) йому має бути надано невикористану відпустку з наступним звільненням. Датою звільнення в цьому разі є останній день відпустки.
У разі звільнення працівника у зв’язку із закінченням строку трудового договору невикористана відпустка може за його бажанням надаватися й тоді, коли час відпустки повністю або частково перевищує строк трудового договору. У цьому випадку чинність трудового договору продовжується до закінчення відпустки. Таким чином, з Вами має бути продовжена дія строку трудового договору на період повної або часткової відпустки. У випадку надання часткової відпустки (не менше 14 днів) різниця має бути відшкодована відповідно до чинного законодавства. Тут також застосовуємо норму статті 57 Закону України «Про освіту» щодо виплату педагогічним і науково-педагогічним працівникам допомоги на оздоровлення у розмірі місячного посадового окладу (ставки заробітної плати) при наданні щорічної відпустки.
Зауважуємо, що відповідно до частини шостої статті 6 Закону України «Про відпустки» керівним працівникам навчальних закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічним, науково-педагогічним працівникам та науковим працівникам надається щорічна основна відпустка тривалістю до 56 календарних днів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з Порядком надання щорічної основної відпустки тривалістю до 56 календарних днів керівним працівникам навчальних закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічним, науково-педагогічним працівникам та науковим працівникам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 року № 346, асистент вчителя загальноосвітнього навчального закладу з інклюзивним та інтегрованим навчанням повинен мати відпустку тривалістю 56 календарних днів.
Зважаючи, що кошти заробітної плати з нарахуваннями економляться лише фактично за півтора місяці календарного року, вважаємо, що Вас доцільно взяти на посаду на умовах строкового трудового договору, у якому прописати умовою розірвання з Вами трудових відносин лише у випадку змін у мережі інклюзивних класів, що дозволить не призначати Вас та не розривати трудовий договір із Вами щороку. При цьому згідно з трудовим законодавством про такі зміни в мережі та пов’язане з цим розірвання з Вами трудового договору Вам мають повідомляти не пізніше, ніж за два місяці.

Аналітичний центр АМУ

Учитель (спеціаліст другої категорії) з певних причин не пройшов курси підвищення кваліфікації до засідання атестаційної комісії. Курсова підготовка закінчилась 19.04.2019 року. Чи має право атестаційна комісія атестувати вчителя за умови проходження курсів? Як здійснювати оплату праці?
Атестація педагогічних працівників здійснюється відповідно до Типового положення про атестацію педагогічних працівників (далі – Положення), затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 06.10.2010 року № 930.
Відповідно до пункту 1.8. Положення умовою чергової атестації педагогічних працівників є обов’язкове проходження не рідше одного разу на п’ять років підвищення кваліфікації на засадах вільного вибору форм навчання, програм і навчальних закладів.
При цьому звертаємо увагу, що ця вимога не розповсюджується на педагогічних працівників, які працюють перші п’ять років після закінчення вищого навчального закладу.
Згідно з п. 3.16. Положення педагогічний працівник визнається таким, що відповідає займаній посаді, якщо:
1) має освіту, що відповідає вимогам, визначеним нормативно-правовими актами у галузі освіти;
2) виконує посадові обов'язки у повному обсязі;
3) пройшов підвищення кваліфікації.
Оскільки педагогічний працівник не пройшов підвищення кваліфікації, рекомендуємо скористатись нормою п. 3.13. Положення, що дозволяє за результатами атестації атестаційні комісії прийняти, окрім інших, таке рішення: педагогічний працівник відповідає займаній посаді за умови виконання ним заходів, визначених атестаційною комісією. Таким заходом може бути проходження педагогічним працівником до визначеного атестаційною комісією терміну підвищення кваліфікації.
Це рішення прописується у протоколі засідання атестаційної комісії. Сам педагогічний працівник не одержує атестаційний лист до того часу, як не подасть у встановлені атестаційною комісією терміни посвідчення про підвищення кваліфікації. При цьому оплата праці йому здійснюється без змін.
Після одержання секретарем атестаційної комісії підтвердження про проходження педагогічним працівником підвищення кваліфікації атестаційна комісія знову скликається та приймає рішення про виконання педагогічним працівником визначених раніше заходів. На підставі протоколу цього засідання атестаційної комісії готується наказ, що є підставою для змін в оплаті праці педагогічного працівника. Після цього працівник одержує на руки атестаційний лист.
Звертаємо увагу, що відповідно до абзацу сьомого частини першої статті 54 Закону України «Про освіту» педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники мають право, зокрема, на вільний вибір освітніх програм, форм навчання, закладів освіти, установ і організацій, інших суб’єктів освітньої діяльності, що здійснюють підвищення кваліфікації та перепідготовку педагогічних працівників.
Аналітичний центр АМУ
Скажіть, будь ласка, як правильно написати протокол про вихід членів із профспілки?

Відповідно до частини другої статті 7 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» громадяни України вільно обирають профспілку, до якої вони бажають вступити. Підставою для вступу до профспілки є заява громадянина (працівника), подана в первинну організацію профспілки. При створенні профспілки прийом до неї здійснюється установчими зборами. При цьому Ніхто не може бути примушений вступати або не вступати до профспілки.

Таким чином, коли особа (працівник) хоче вийти із профспілки, то підставою для виключення з членів є також відповідна заява голові первинної організації профспілки. Голова первинної організації профспілки, у свою чергу, на підставі цієї заяви пише протокол у довільній формі про вихід (прізвище, ім’я та по батькові, посада) особи (працівники) з профспілки.

Звертаємо увагу, що витяг з протоколу обов’язково надається в бухгалтерію для припинення відповідних відрахувань із заробітної плати працівника.

Аналітичний центр АМУ

Створено відділ освіти при ОТГ як окрему юридичну особу, при ньому централізовану бухгалтерію та господарську групу. Хто нараховує заробітну плату посадовим особам місцевого самоврядування (начальнику відділу освіти та головним спеціалістам) централізована бухгалтерія відділу освіти чи бухгалтерія селищної ради, яка нараховує зарплату всім решту посадовим особам апарату селищної ради? Де ведеться кадровий облік головних спеціалістів відділу освіти, їх преміюють і встановлюють їм надбавки за розпорядженням селищного голови чи за наказом начальника відділу освіти? За результатами конкурсу на заміщення вакантних посад їх призначають розпорядженням голови чи наказом начальника відділу освіти? На мою думку, оскільки вони є посадовими особами і віднесені до сьомої категорії посад в ОМС то призначати їх має голова ради за результатами конкурсу і присвоювати їм ранги своїм розпорядженням, та кадровий облік повинен вестись саме в селищній раді. Та і видатки на оплату праці таким особам треба проводити як працівникам органів місцевого самоврядування, то їх рахувати до апарату селищної ради чи все таки оскільки відділ освіти зареєстрований, як окрема юридична особа то оплатою праці начальника та головних спеціалістів буде займатись їх централізована бухгалтерія?

Щодо трудових відносин у сфері освіти в ОТГ

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад належить затвердження за пропозицією сільського, селищного, міського голови структури виконавчих органів ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів відповідно до типових штатів, затверджених Кабінетом Міністрів України, витрат на їх утримання.

Отже, рішення про створення відділу освіти (як і інших відділів), як і його чисельності, приймає рада ОТГ, оскільки фінансування органу управління освітою, зокрема виплат заробітної плати з нарахуваннями, здійснюється повністю з бюджету об’єднаної територіальної громади. Таким чином, кількість посад головних спеціалістів та спеціалістів, наявність централізованої бухгалтерії та чисельність її працівників регулюється рішенням ради ОТГ.

Відповідно до частини третьої статті 54 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що керівники відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради призначаються на посаду і звільняються з посади сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті ради одноособово, а у випадках, передбачених законом, ‒ за погодженням з відповідними органами виконавчої влади. Таким чином, трудові відносини із працівниками відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради здійснюють їх керівники. Зважаючи на це та на те, що орган управління освітою у Вас має статус юридичної особи, призначення та інші рішення щодо трудової діяльності головних спеціалістів та інших працівників органу управління освітою здійснює начальник відділу освіти, а кадровий облік ведеться у відділі освіти уповноваженою начальником відділу освіти особою.

Звертаємо увагу, що відповідно до частини третьої статті 54 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» положення про відділи, управління та інші виконавчі органи ради затверджуються відповідною радою. Тому у такому положенні про відділ освіти ради ОТГ Ви можете детально прописати повноваження керівника органу управління освітою, у тому числі й щодо кадрової політики.

 

Щодо нарахувань заробітної плати головних спеціалістів органу управління освітою

Оскільки головні спеціалісти входять до штатного розпису відділу освіти, затвердженого радою ОТГ, то і заробітна плата з нарахуваннями їм розраховується централізованою бухгалтерією відділу освіти. Так, наприклад, у наказі про призначення на посаду прописується тарифний розряд (відповідний ранг) новопризначеного, для здійснення відповідних виплат; також керівник відділу освіти щомісячно видає наказ про преміювання працівників, згідно з яким розраховуються належні виплати спеціалістам.

Звертаємо увагу, що відповідно до статті 143 Кодексу законів про працю України до працівників підприємств, установ, організацій можуть застосовуватись будь-які заохочення, що містяться в затверджених трудовими колективами правилах внутрішнього трудового розпорядку.

Згідно зі статтею 15 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 року № 108/95-ВР форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною, галузевими (міжгалузевими) і територіальними угодами. У разі, коли колективний договір на підприємстві не укладено, роботодавець зобовʼязаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності – з іншим уповноваженим на представництво органом.

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» від 30.08.2002 № 1298 керівникам місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, при яких створені централізовані бухгалтерії, керівникам бюджетних установ, закладів та організацій дано право затверджувати порядок і розміри преміювання працівників відповідно до їх особистого внеску в загальні результати роботи у межах коштів на оплату праці.

При цьому враховуємо, що преміювання керівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери, встановлення їм надбавок та доплат до посадових окладів, надання матеріальної допомоги здійснюється за рішенням органу вищого рівня у межах наявних коштів на оплату праці. Отже, виплата щомісячної премії керівнику відділу освіти має погоджуватись головою ОТГ.

Аналітичний центр АМУ

В ОТГ створений відділ освіти як юридична особа (виконавчий орган). Чи можуть у ньому бути передбачені посади головних спеціалістів ‒ посадових осіб місцевого самоврядування? Хто призначатиме головних спеціалістів на посади після проходження конкурсу та буде присвоювати їм ранг - селищний голова чи начальник відділу освіти?

Щодо введення посад головних спеціалістів органу управління освітою

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад належить затвердження за пропозицією сільського, селищного, міського голови структури виконавчих органів ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів відповідно до типових штатів, затверджених Кабінетом Міністрів України, витрат на їх утримання. Отже, рішення про створення відділу освіти (як і інших відділів), як і його чисельності, приймає рада ОТГ, оскільки фінансування органу управління освітою, зокрема виплат заробітної плати з нарахуваннями, здійснюється повністю з бюджету об’єднаної територіальної громади. Таким чином, кількість посад головних спеціалістів та спеціалістів регулюється рішенням ради ОТГ.

 

Щодо порядку призначення головних спеціалістів відділу освіти та присвоєння їм рангів

Відповідно до частини третьої статті 54 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що керівники відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради призначаються на посаду і звільняються з посади сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті ради одноособово, а у випадках, передбачених законом, ‒ за погодженням з відповідними органами виконавчої влади. Таким чином, трудові відносини із працівниками відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради здійснюють їх керівники. Зважаючи на це та на те, що орган управління освітою у Вас має статус юридичної особи, призначення та інші рішення щодо трудової діяльності головних спеціалістів здійснює начальник відділу освіти.

Звертаємо увагу, що відповідно до частини третьої статті 54 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» положення про відділи, управління та інші виконавчі органи ради затверджуються відповідною радою. Тому у такому положенні про відділ освіти ради ОТГ Ви можете детально прописати повноваження керівника органу управління освітою, у тому числі й щодо кадрової політики.

Аналітичний центр АМУ

Відповідно до частини 4 статті 11 Закону України «Про дошкільну освіту» режим роботи закладу дошкільної освіти незалежно від підпорядкування, типу і форми власності, тривалість перебування в ньому дітей встановлюються його засновником (засновниками) відповідно до законодавства України. Яким чином встановити режим роботи ЗДО, засновником якого є сільська рада?

Питання встановлення режиму закладу дошкільної освіти насамперед регулюється нормами Закону України «Про освіту», частини 4 статті 11 Закону України «Про дошкільну освіту», постановою Кабінету Міністрів України від 12 березня 2019 року № 305 «Про затвердження Положення про дошкільний навчальний заклад».

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 1 Закону України «Про освіту» засновник закладу освіти ‒ орган державної влади від імені держави, відповідна рада від імені територіальної громади (громад), фізична та/або юридична особа, рішенням та за рахунок майна яких засновано заклад освіти або які в інший спосіб відповідно до законодавства набули прав і обов’язків засновника. Тобто сільська рада є засновником закладу дошкільної освіти, що належить до комунальної власності сільської територіальної громади.

Відповідно до підпункту 2 частини другої статті 52 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» координація діяльності відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, комунальних підприємств, установ та організацій належить до компетенції виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради. Таким чином, у Вашому випадку рішення про затвердження режиму роботи комунального закладу дошкільної освіти приймає виконавчий комітет сільської ради. У такому рішенні, як правило, визначаються тривалість робочого тижня (п’ятиденний чи шестиденний), наявність груп (різновікові чи одновікові, інклюзивні, санаторні тощо), загальна кількість годин перебування дітей (наприклад, 10-годинне перебування), робочі та вихідні дні, а також години початку робочого дня та його завершення тощо.

Аналітичний центр АМУ

Дайте, будь ласка, відповідь на два запитання: 1. Чи має право спеціаліст відділу освіти, культури та туризму ОТГ, в основний робочий час, з дозволу керівника займатися педагогічною діяльністю у закладі освіти у межах 240 годин? За фахом це вчитель фізики. 2. Чи відноситься посада методиста відділу освіти, культури та туризму ОТГ до посад педагогічних працівників? Методичного кабінету у структурі відділу немає.

Щодо роботи за сумісництвом у закладі освіти спеціаліста відділу освіти

Відповідно до статті 1021 Кодексу законів про працю України працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу. Умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України № 245 від 03.04.1993 року «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» робітники, спеціалісти і службовці державних підприємств, установ і організацій мають право працювати за сумісництвом, тобто виконувати, крім своєї основної, іншу роботу на  умовах  трудового договору. На умовах сумісництва працівники можуть працювати на тому ж або іншому підприємстві, в установі, організації або у громадянина у вільний від основної роботи час. При цьому відповідно до абзацу другого пункту 1 цієї постанови для роботи за сумісництвом згоди адміністрації за місцем основної роботи не потрібно.

Однак згідно з пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України № 245 від 03.04.1993 року «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» тривалість роботи за сумісництвом не може перевищувати чотирьох годин на день і повного робочого дня у вихідний день. Загальна тривалість роботи за сумісництвом протягом місяця не повинна перевищувати половини місячної норми робочого часу.

Однак, як правило, зазначене Вами сумісництво здійснюється під час робочого дня спеціаліста відділу освіти.

Переліком робіт, які не є сумісництвом (додається до Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій, що затверджено наказом Міністерства праці України, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України від 28.06.93 №43 «Про затвердження Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій») передбачено, що всі працівники, крім основної роботи та роботи за сумісництвом, мають право виконувати роботи, які відповідно до чинного законодавства не є сумісництвом. Зокрема пунктом 3 вищезазначеного Переліку зазначена педагогічна робота з погодинною оплатою праці в обсязі не більше як 240 годин на рік. Останнім абзацом пункту 12 Переліку установлено, що виконання робіт, зазначених у пунктах 2-7, допускається в робочий час з дозволу керівника державного підприємства, установи, організації без утримання заробітної плати.

Тобто спеціаліст відділу освіти може працювати за сумісництвом при тижневому навантаженні не більше 6,8 годин за умови дозволу керівника відділу освіти.

Щодо віднесення посади методиста відділу освіти до посад педагогічних працівників

Посади завідувача навчально-методичної, науково-методичної та методичної установи, методистів належать до посад педагогічних працівників відповідно до абзаців першого та третього розділу «Посади педагогічних працівників» Переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 р. № 963. Таким чином обовʼязки, які вони виконують у межах діяльності на цих посадах, належать до педагогічної роботи.

Аналітичний центр АМУ

Чи потрібно проводити громадське обговорення питання закриття закладу освіти відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.11.2010 року № 996 «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики»?
Відповідно до пункту 12 Порядку проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики (далі ‒ Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2010 року № 996, в обов’язковому порядку проводяться консультації з громадськістю у формі публічного громадського обговорення та/або електронних консультацій з громадськістю щодо проектів нормативно-правових актів, які зокрема:
стосуються конституційних прав, свобод та обов’язків громадян;
стосуються інтересів територіальних громад;
стосуються витрачання бюджетних коштів.
Відповідно до статті 53 Конституції України право на освіту належить до конституційних прав.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 89 Бюджетного кодексу України до видатків, що здійснюються з бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, районних бюджетів, бюджетів об’єднаних територіальних громад, належать видатки на освіту. А отже, витрачання бюджетних коштів на заклади освіти теж стосується зазначеного Порядку.
Згідно із статтею 32 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать повноваження у сфері освіти. Так, функціонування закладів освіти належить до інтересів територіальних громад, зокрема здобувачів освіти, їх батьків та працівників закладів освіти.
Таким чином, питання ліквідації закладу освіти перебуває у межах регулювання постанови Кабінету Міністрів України від 03.11.2010 року № 996 та потребує публічного громадського обговорення та/або електронних консультацій з громадськістю.
Окрім того звертаємо увагу, що відповідно до частини другої статті 1, частини п’ятої статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» обов’язковим має бути доступ громади до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження комунальним майном, яким є комунальні заклади освіти. Тому обов’язковою процедурою у процесі реорганізації навчальних закладів має бути оприлюднення інформації про наміри засновника здійснити реорганізацію закладу шляхом, вказаним у статті 5 Закону України «Про доступ до публічної інформації».
Аналітичний центр АМУ

Вертикальні вкладки

 

 

  

Сторінку розроблено в рамках проекту
«Розробка курсу на зміцнення місцевого самоврядування в Україні» (ПУЛЬС)