Консультації

Консультації органам місцевого самоврядування надають регіональні консультанти Офісів реформ в РВ АМУ перейти до контактів.

 

Доброго дня, до міської ради звернулася група ліквідаторів ЧАЕС з вимогою провести компенсаційні виплати на продукти харчування ліквідаторам І-ІІ категорії ЧАЕС з міського бюджету. Фінансів у міському бюджеті немає. Чи зобов'язана міська рада виділяти кошти для виплат і який алгоритм їх отримання ліквідаторами.
Доброго дня! Компенсаційні виплати на продукти  харчування ліквідаторам І-ІІ категорії ЧАЕС здійснюються за рахунок коштів державного бюджету відповідно до Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.09.2005 № 936. Розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня за програмами є структурні підрозділи з питань соціального захисту населення обласних і Київської міської держадміністрацій, структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (крім м. Києва) рад, Фонд соціального захисту інвалідів. Тобто, ОТГ не є розпорядниками коштів державного бюджету із зазначених програм.
Призначення громадянам компенсацій здійснюється за єдиною заявою відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 № 1146 «Про вдосконалення механізму надання соціальної допомоги».
Розміри грошової компенсації вартості продуктів харчування для громадян, віднесених до категорій 1 і 2 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на 2018 рік затверджені наказом Мінсоцполітики від 23.01.2018  № 75.
Чи в праві громадянин, що перебуває на квартирному обліку з 1990 року як інвалід війни (Афганістан) отримати від органу місцевого самоврядування 1/3 частини коштів на придбання житла, коли решту він буде оплачувати самостійно з урахуванням 15% знижки будівельної організації, в якій він працює?
Відповідно до Житлового кодексу Української РСР громадяни знімаються з обліку потребуючих поліпшення житлових умов у випадках, зокрема, поліпшення житлових умов, внаслідок якого відпали підстави для надання іншого жилого приміщення або одноразового одержання за їх бажанням від органів державної влади або органів місцевого самоврядування грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення у встановленому порядку.
Питання функціонування місцевої програми забезпечення житлом громадян регулюється органами місцевого самоврядування, які прийняли зазначену програму. Зазначаємо про наявність різних особливостей в залежності від програми, наприклад необхідності дотримання черговості, тощо.
Чи обов'язково створювати власну Службу у справах дітей при ОТГ якщо є районна Служба, яка охоплює і наше ОТГ?

Доброго дня! Відповідно до статті 4 Закону України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей» від 24.01.1995 № 20/95 штатна чисельність працівників районних, міських, районних у містах служб у справах дітей установлюється з розрахунку один працівник служби не більше ніж на одну тисячу дітей, які проживають у районі, та не більше ніж на дві тисячі дітей, які проживають у місті, районі у місті. Штатна чисельність працівників служб у справах дітей виконавчих органів сільських, селищних рад відповідних територіальних громад встановлюється з розрахунку один працівник служби не більше ніж на одну тисячу дітей, але не менше одного працівника на об’єднану територіальну громаду. Тобто, Законом передбачається створення або окремої служби у справах дітей, або ведення посади працівника з питань захисту прав дітей.

Просимо роз'яснити можливість взяття на облік для надання соціальних послуг відділенням соціальної допомоги вдома територіального центру соціального обслуговування громадян похилого віку чи осіб з інвалідністю у випадку зазначення у п. 2 Медичного висновку про здатність до самообслуговування та потребу в сторонній допомозі – частково не здатний. Чи є обов'язковою умовою зазначення – не здатний.
Відповідно до п. 13 Типового положення про територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2009 № 1417 відділення соціальної допомоги вдома утворюється для надання соціальних послуг громадянам, які не здатні до самообслуговування у зв’язку з частковою втратою рухової активності (мають III, IV, V групи рухової активності) та потребують сторонньої допомоги, надання соціальних послуг в домашніх умовах згідно з медичним висновком.
Відповідно до п. 1.4. Державного стандарту догляду вдома, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 13.11.2013  № 760, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.11.2013 за № 1990/24522, соціальна послуга догляду вдома – комплекс заходів, що здійснюються за місцем проживання (вдома) отримувача соціальної послуги протягом робочого дня суб’єкта, що надає соціальну послугу догляду вдома, який спрямований на створення умов забезпечення життєдіяльності осіб, які частково або повністю втратили / не набули здатності до самообслуговування.
Перед наданням зазначеної соціальної послуги особі потрібно визначити її ступінь індивідуальної потреби у наданні соціальної послуги догляду вдома. Відповідно, особи, які мають III, IV, V групи рухової активності, потребують отримання соціальної послуги вдома.
п. 8 ст. 34 Закону України «Про місцеве самоврядування» передбачає повноваження органів місцевого самоврядування щодо здійснення контролю за охороною праці, забезпеченням соціального захисту працівників підприємств, установ та організацій усіх форм власності, у тому числі зайнятих на роботах із шкідливими та небезпечними умовами праці, за якістю проведення атестації робочих місць щодо їх відповідності нормативно-правовим актам про охорону праці, за наданням працівникам відповідно до законодавства пільг та компенсацій за роботу в шкідливих умовах. В зв’язку з цим, а також враховуючи нові повноваження набуті із затвердженням постановою Кабінету Міністрів України Порядку здійснення Державного за додержанням законодавства про працю (№ 295 від 26.04.2017 року) та введенням посад інспектора праці в ОТГ чи правомірним буде покласти виконання повноважень, передбачених п. 8 ст. 34 ЗУ «Про місцеве самоврядування», на інспектора праці ОТГ і здійснення ним цих функцій під час перевірок суб’єктів підприємницької діяльності при наявності підстав зазначених вищевказаним Порядком.
Доброго дня! Органи місцевого самоврядування самостійно визначають службовців місцевого самоврядування, на яких будуть покладені ті чи інші повноваження, зокрема і в сфері охорони праці та контролю за дотриманням законодавства про працю.
Так, наприклад відповідно до пункту 3 Постанови № 295 від 26.04.2017 інспекторами праці є посадові особи, виконавчих органів рад, посадовими обов’язками яких передбачено повноваження щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю.
При пониженню ступеня закладу загальної середньої освіти, з третього на другий, посада директора, який прийнятий на постійній основі, зберігається, чи приймається на конкурсній основі? Яка процедура реорганізації такого закладу?

Щодо процедури реорганізації закладу загальної середньої освіти

Статтею 143 Конституції України передбачено, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є у комунальній власності, та крім іншого, утворюють, реорганізовують та ліквідують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції. Згідно з пунктом 30 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» прийняття рішень про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної форми власності відноситься виключно до компетенції сільських, селищних, міських рад.

Відповідно до абзацу пʼятого частини другої статті 66 Закону України «Про освіту» повноваження здійснювати реорганізації закладу освіти, у тому числі понижувати ступінь, належить до компетенції засновника, тобто районної, міської, селищної та сільської ради. Згідно з частиною першою статті 11 Закону України «Про загальну середню освіту» повноваження з реорганізації закладу загальної середньої освіти належить засновнику, який готує відповідне рішення. При цьому відповідно до частини другої цієї ж статті у разі реорганізації чи ліквідації закладу загальної середньої освіти засновник зобов’язаний забезпечити здобувачам освіти можливість продовжити здобуття загальної середньої освіти.

Звертаємо увагу, що відповідно до частини другої статті 1, частини п’ятої статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» обов’язковим має бути доступ громади до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження комунальним майном, яким є комунальні заклади освіти. Тому обов’язковою процедурою у процесі реорганізації навчальних закладів має бути оприлюднення інформації про наміри засновника здійснити реорганізацію закладу шляхом, вказаним у статті 5 Закону України «Про доступ до публічної інформації». Також зауважуємо, що у разі скорочення педагогічних працівників необхідно дотримуватись процедури, викладеної у пункті 1 статті 40, статті 42, абзаці першому статті 492 Кодексу законів про працю України.

 

Щодо трудових відносин із керівником закладу загальної середньої освіти після реорганізації закладу

Оскільки під час реорганізації змінюються умови праці керівника закладу загальної середньої освіти, то варто скористатись нормою частини третьої статті 32 Кодексу законів про працю України, а саме: у звʼязку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці ‒ систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших ‒ працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці. У такому разі, якщо керівник закладу загальної середньої освіти погоджується зі змінами умов праці, то продовжує свою діяльність на посаді до внесення нових змін у законодавстві (готується до розгляду новий Закон України «Про загальну середню освіту»).

У разі незгоди трудові відносини із керівником закладу загальної середньої освіти припиняються й засновником оголошується конкурс відповідно до Закону України «Про освіту».

Поряд із тим, звертаємо увагу, що у звʼязку із змінами в законодавстві варто звернути увагу на судову практику з цього питання.

Аналітичний центр АМУ

 

При виконавчому комітеті селищної ради створено відділ освіти як юридичну особу, який є розпорядником коштів. Який орган повинен встановлювати надбавку керівникам закладів освіти за престижність праці згідно Постанови КМУ №373 від 23.03.2011- відділ освіти чи селищна рада?

Відповідно до абзацу пʼятого пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 № 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» преміювання керівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери, встановлення їм надбавок та доплат до посадових окладів, надання матеріальної допомоги здійснюється за рішенням органу вищого рівня у межах наявних коштів на оплату праці.

Оскільки селищна рада делегувала повноваження сфері управління освіти відділу освіти, який має статус юридичної особи та є розпорядником коштів, то надбавку керівникам закладів освіти встановлює відділ освіти відповідим наказом.

Аналітичний центр АМУ

Чи є можливість працевлаштування в органах місцевого самоврядування без конкурсу випускників НАДУ після закінчення навчання за договорами

Така можливість є. Але тільки тих, які вступили до НАДУ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 27.09.2016 р. № 674 "Деякі питання реформування системи професійного навчання державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування та продовжують навчання за спеціальностями "Державне управління", Публічне управління та адміністрування". Вони працевлаштовуються на умовах, що були визначені до набрання чингсті зазначеною постановою, тобто відповідно до Положення про працевлаштування випускників Національної академії державного управління при Президентові України, затвердженого постановою КМУ від 01.04.2013 р. № 255. Обгрунтування цього надано Нацдержслужбою в листі від 02.02.2018 р. № 843/13-18 (завантажити).

Щодо проблеми врегулювання поняття меж територій, утримання внутрішньобудинкових проїздів та порядок передачі територій у власність співвласникам житлових будинків

Щодо поняття меж внутрішньобудинкових проїздів та їх визначення.

Внутрішньобудинкові проїзди можуть бути частиною прибудинкової території, на якій розміщується багатоквартирний житловий будинок. Віднесення території внутрішньобудинкового проїзду до прибудинкової території або до земель загального користування визначається відповідною документацією (містобудівною та/або землевпорядною). Зокрема це можуть бути такі види документацій:

а) містобудівна: детальний план територій (може бути розроблений за кошти приватних осіб та/або місцевого бюджету, але виключно на замовлення ОМС); проекту розподілу території мікрорайону (кварталу) для визначення прибудинкових територій багатоквартирних будинків, відповідно до ДСТУ-Н Б Б.2.2-9:2013 «Настанова про розподіл території мікрорайону (кварталу) для визначення прибудинкових територій багатоквартирних будинків» (може бути розроблений за кошти приватних осіб та/або місцевого бюджету).

б) документація із землеустрою: проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для розміщення та обслуговування багатоквартирного будинку та прибудинкової території (розробляється за кошти приватних осіб); документація із землеустрою щодо інвентаризації земель (розробляється за кошти приватних осіб та/або коштів місцевого бюджету).

Щодо порядку передачі територій співвласникам багатоквартирних житлових будинків.

Території внутрішьобудинкових проїздів можуть бути передані співвласникам багатоквартирних житлових будинків у власність або у постійне користування у складі прибудинкових територій у порядку визначеному статтею 42 Земельного кодексу України у разі розробки відповідної документації із землеустрою та її затвердження відповідною міською радою.

При прийнятті відповідного рішення радою про надання у власність або постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку земельних ділянок, які включають території внутрішньобудинкових проїздів, обов’язково мають бути встановлені обмеження, обтяження, сервітути на користь інших землекористувачів щодо проїзду, проходу, доступу до інженерних мереж.

Щодо утримання внутрішньобудинкових проїздів

Утримання внутрішньобудинкових проїздів у разі включення їх до прибудинкових територій здійснюватиметься за рахунок відповідних землекористувачів/землевласників, зокрема співвласників багатоквартирного будинку. У разі віднесення таких територій до земель загального користування їх утримання (благоустрій) здійснюватиметься за рахунок коштів місцевого бюджету.

Хто приймає рішення і видає накази, наприклад, про призупинення освітнього процесу на час погіршення погодних умов, карантину тощо, керівник відділу освіти чи закладу освіти, якщо у статті 25 Закону України «Про освіту» зазначено: «Права і обов’язки засновника закладу освіти: 3. Засновник або уповноважена ним особа не має права втручатися в діяльність закладу освіти, що здійснюється ним у межах його автономних прав, визначених законом та установчими документами»?

Погіршення погодних умов, необхідність запровадження карантину та інші проблеми стихійного характеру ‒ це зовнішні чинники, які впливають на благополуччя населення, у тому числі на дітей. Рішення, викликані такими проблемами, мають прийматись не керівником закладу освіти, оскільки до його повноважень це не належить.

Відповідно до частини другої статті 30 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» у разі виникнення чи загрози виникнення або поширення особливо небезпечних і небезпечних інфекційних хвороб, масових неінфекційних захворювань (отруєнь), радіаційних уражень населення органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування за поданням відповідних головних державних санітарних лікарів у межах своїх повноважень можуть запроваджувати у встановленому законом порядку на відповідних територіях чи об'єктах особливі умови та режими праці, навчання, пересування і перевезення, спрямовані на запобігання та ліквідацію цих захворювань та уражень.

Отже, міський, селищний та сільський голова видає розпорядження про призупинення освітнього процесу у закладах освіти відповідно до зазначеної вище норми та/або у звʼязку з іншими причинами згідно з частинами девʼятнадцятою-двадцятою статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». При цьому зауважуємо, що прийняття такого рішення ніяким чином не суперечить автономії закладів освіти, визначеної у статті 25 Закону України «Про освіту».

 

Аналітичний центр АМУ

7 + 4 =

Вертикальні вкладки

 

 

  

Сторінку розроблено в рамках проекту
«Розробка курсу на зміцнення місцевого самоврядування в Україні» (ПУЛЬС)