Консультації

Консультації органам місцевого самоврядування надають регіональні консультанти Офісів реформ в РВ АМУ перейти до контактів.

 

Прошу надати консультацію з наступного питання. На підставі звернення ФОП, на сесії міської ради було прийнято рішення. Міський голова скористався правом вето та своїм розпорядженням зупинив дію прийнятого рішення та скликав позачергову сесію, але засідання не відбулося, оскільки на засідання прибуло менше половини депутатів від загального складу раду. Чи повинен міський голова повторне скликати сесію щодо розгляду ветованого рішення ради, і скільки разів іще він може скликати позачергову сесії з даного питання?

З аналізу частини четвертої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» можна зробити висновок, що у даному випадку у міського голови не виникає обов’язку вдруге скликати сесію ради для повторного розгляду рішення. За умови дотримання міським головою процедури та строків зупинення рішення/скликання ради/внесення рішення на повторний розгляд, вважається, що він виконав вимоги Закону. 
Цією ж нормою Закону на раду покладено саме обов’язок (а не право) зібратися для повторного розгляду рішення, яке було зупинене міським головою. Відсутність відповідної кількості депутатів на сесії ради, що унеможливило розгляд питання, має кваліфікуватися як бездіяльність ради (не проведення без поважних причин сесії у строки, встановлені цим Законом, або не вирішення питання, віднесеного до відання ради). 
З огляду на викладені обставини, якщо рада з підстав відсутності кворуму не змогла відхилити зауваження міського голови та не підтвердила своє попереднє рішення, воно зі спливом двотижневого строку від дати внесення міським головою на повторний розгляд ради вважається таким, що не набрало чинності.

 

Працівник написала заяву на відпустку. Керівник установи, в усній формі повідомив їй, що надасть відпустку лише у тому разі, коли працівниця допише у цій заяві "з подальшим звільненням". Працівниця написала, і керівник подав заяву до наказу. У той же день, ця працівниця відкликала своє "подальше звільнення" у письмовій заяві. Проте, керівник заяву про відкликання не пускає в хід. Як діяти у даній ситуації? Наказ про відпустку готувати?
Насамперед хочемо звернути Вашу увагу на те, що у кожному конкретному випадку припинення трудових відносин, суди мають з’ясовувати яка правова підстава була застосована сторонами. Із тексту запитання не зрозуміло чи зазначала особа в заяві про припинення трудових відносин підставу їх припинення. З огляду на формулювання питання, можливо припустити, що або працівниця просила припинити трудові відносини за угодою сторін, або ж за власної ініціативи.
Отже, у разі, якщо під підставою припинення трудових відносин малося на увазі угода сторін, відповідно до якої сторони погодили дату припинення таких відносин, то відкликання своєї згоди з боку працівниці, не має юридичного значення. За таких обставин має готуватися розпорядження про надання відпустки та подальшого звільнення.
Якщо, як підстава припинення трудових відносин вказувалося особисте бажання працівниці, то у такому разі працівниця має повне право відкликати свою заяву і звільнення не відбувається. Проте роботодавець не має права не надати працівниці відпустку, якщо така відпустка запланована згідно графіків відпусток.
Особа подала декларацію через сайт НАЗК типу "КАНДИДАТА НА ПОСАДУ" перед проходженням конкурсу на заміщення вакантної посади посадової особи місцевого самоврядування. Чи повинна така особа, після перемоги у конкурсі, перед призначенням на посаду подати ЩОРІЧНУ декларацію за минулий рік?
Загальні вимоги щодо обов’язку подання декларацій особами, які претендують на зайняття вакантної посади в органі місцевого самоврядування, передбачені в абз. 1 частини 3 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» № 1700-VII. Ключовим визначенням терміну подання відповідної декларації є «... до призначення або обрання на відповідну посаду…». З урахуванням Роз’яснень Національного агентства з питань запобігання корупції від 11.08.2016 р. №3 (із змінами та доповненнями) вважаємо, що саме у переможця конкурсу виникає обов’язок подання декларації  особи, яка претендує на зайняття вакантної посади «Кандидат на посаду». При цьому така декларація має бути подана не пізніше заяви про призначення на посаду. 
Слід відзначити, що інших особливостей щодо процедури подання декларацій для кандидатів на вакантну посаду в органах місцевого самоврядування законодавством не передбачено, як це передбачено для кандидатів на зайняття вакантної посади державної служби. Саме Законом України «Про державну службу» (стаття 25) передбачено обов’язок особи, яка бажає зайняти вакантну посаду державної служби,  подання щорічної декларації разом із заявою про участь у конкурсі і декларацію як кандидата на посаду із зазначенням конкретної назви посади після перемоги у конкурсі. 
Водночас звертаємо Вашу увагу, що офіційні роз’яснення з питань декларування має право надавати виключно  Національне агентство з питань запобігання корупції як центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізацію державної антикорупційної політики.
 
Чи можна сесією сільської ради 9 ранг змінить на 13 ранг?
Не можна. Статтею 15 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» № 2493-III прямо заборонено радам чи сільським, селищним, міським головам, головам обласних, районних, районних у містах радах позбавляти посадових осіб органів місцевого самоврядування рангів. Таке право надано виключно суду.
Чи може міський голова винести на розгляд ради питання щодо встановлення премїй секретарю ради та його заступникам ?
Відповідно до ч.1 ст. 5 Закону України «Про оплату праці» організація оплати праці здійснюється на підставі: законодавчих та інших нормативних актів; генеральної угоди на національному рівні; галузевих, територіальних угод; колективних договорів; трудових договорів; грантів.
Частиною третьою ст. 21 Закону України «Про  службу в органах місцевого самоврядування» встановлено, що умови оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування визначаються Кабінетом Міністрів України.
Основним підзаконним нормативним актом, який регулює відносини у сфері оплати праці посадових осіб органів місцевого самоврядування є  Постанова КМУ № 268 від 09.03.2006 № 268  Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів.
Як вбачається зі структури нормативних актів, на підставі яких організовується оплата праці, локальні акти з питань праці приймаються на підставі законодавства і не мають суперечити нормам, викладеним в нормативно-правових актах вищої юридичної сили.
У міській раді на даний час діють два локальних нормативних акта з питань праці – Положення про преміювання від 2012 року та колективний договір від 2016 року. Обидва документа по різному визначають механізм преміювання секретаря ради та суб’єкта, який здійснює преміювання, а також лише в одному закріплений механізм преміювання заступників міського голови. З огляду на ієрархію нормативно-правових актів за їх юридичною силою обидва документа не відповідають положенням абз. 3 п.6 Постанови КМУ № 268 «Преміювання секретарів сільських, селищних, міських рад, заступників сільських, селищних, міських голів, керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів, старост, установлення їм надбавок, надання матеріальної допомоги здійснюється у порядку та розмірах, визначених цією постановою, у межах затверджених видатків на оплату праці за рішенням сільського, селищного, міського голови».  Отже, підзаконним нормативно-правовим актом здійснення преміювання секретаря та заступників міського голови віднесено до повноважень міського голови.
В даній ситуації вважаємо, що було б доречніше затвердити рішенням міської ради певні критерії преміювання та розмір премій, шляхом внесення змін до існуючого Положення або ж шляхом прийняття нового. Зазначене упорядкує існуючий конфлікт між локальними актами з питань праці та визначить певні або особливі критерії  преміювання для секретаря ради та заступників.
Добрий день! Підкажіть будь ласка. Чи повинно (за вимогою ОТГ ) Управління агропромислового розвитку РДА передавати наявні у них договори оренди на земельні ділянки за межами населених пунктів, які перейшли у комунальну власність? Дякую за відповідь.
Закон України №2498-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель с/г призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні» було прийнято від 19 серпня 2018 року (далі – Закон), вступив в дію з 01.01.2019 року.
Даний Закон доповнює статтею 21 Розділ Х «Перехідних положень» Земельного кодексу України. Встановлюється, що землі колективної власності тих сільськогосподарських підприємств, які вже ліквідовані, переходять у розпорядження відповідних територіальних громад (рад та ОТГ). Реєстрації речового права в державному реєстрі таких земель проводиться відповідно до цього Закону.
Вказаним Законом внесено зміни та доповнення до Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», де головним тимчасовим розпорядником невитребуваних та нерозподілених земель тепер стають органи місцевого самоврядування, а не районні державні адміністрації, як це було раніше (доповнено статтею 141).  Також, викладено в новій редакції ст.13, де конкретизовано новий порядок використання нерозподілених та невитребуваних земельних часток (паїв).
За рішеннями ОМС нерозподілені та невитребувані земельні частки (паї) можуть передаватись в оренду після їх формування в окремі земельні ділянки на строк до дня державної реєстрації права власності спадкоємцями, про що зазначається обов’язково у договорі.
У разі, якщо такі ділянки були передані в оренду чи користування РДА до вступу зазначеного Закону, то в такі договори необхідно вносити зміни шляхом укладання додаткових угод за ініціативою органу місцевого самоврядування.
Тобто, на звернення ОТГ, відповідний підрозділ РДА обов’язково повинен передати діючі договори на земельні ділянки нерозподілених та невитребуваних земельних часток (паїв) в силу діючого законодавства.
Роз’ясніть, будь ласка, щодо залучення працівників до проведення зовнішнього незалежного оцінювання. Конкретно цікавить, чи діє Постанова Кабміну від 15 квітня 2015 року № 222 (п.18) у випадку залучення до ЗНО посадових осіб місцевого самоврядування, що працюють у відділі освіти міської ради, і на час залучення до проведення зовнішнього оцінювання за працівниками ОМС зберігається місце роботи (посада) та заробітна плата за їх основним місцем роботи, чи все-таки посадові особи ОМС мають брати у дні ЗНО відпустку? Дякую!

Порядок залучення педагогічних, наукових, науково-педагогічних працівників та інших фахівців до проведення зовнішнього незалежного оцінювання затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року № 222.

Цим порядком визначено механізм залучення педагогічних, наукових, науково-педагогічних працівників та інших фахівців до виконання робіт і надання послуг, пов’язаних з проведенням зовнішнього незалежного оцінювання.

Залучення працівників здійснюється Українським центром оцінювання якості освіти або регіональними центрами для роботи у тимчасових пунктах, утворених з метою проведення зовнішнього оцінювання.

На час залучення до проведення ЗНО за працівниками зберігається місце роботи (посада) та заробітна плата за їх основним місцем роботи. За основним місцем роботи працівника його керівником повинні бути внесені зміни до графіка роботи на час участі в заходах з підготовки до виконання та безпосереднього виконання обов’язків працівника, який залучається до проведення зовнішнього оцінювання.

Зміни графіка роботи здійснюються на підставі особистої заяви працівника, де зазначаються дата, час і тривалість підготовки та виконання обов’язків.

З працівниками укладаються цивільно-правові договори у двох примірниках, один з яких передається працівнику, а другий зберігається у регіональному центрі, де здійснено його реєстрацію.

За виконання робіт (надання послуг), передбачених цивільно-правовим договором, після оформлення в установленому порядку акта приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) працівникам нараховується винагорода відповідно до схеми розрахунку оплати праці (винагороди) педагогічних, науково-педагогічних працівників та професіоналів, фахівців, які залучаються до проведення зовнішнього оцінювання та не перебувають у штаті Українського та регіональних центрів, затвердженої Мінсоцполітики за погодженням з МОН та Мінфіном (наказ Міністерства праці та соціальної політики України від 6 квітня 2006 року № 109, додаток № 4).

Виплата винагороди здійснюється Українським центром або регіональним центром шляхом перерахування коштів через банк на особовий картковий або інший рахунок за заявою працівника.

Аналітичний центр АМУ

Доброго дня! Чергове запитання, має право чи зобов’язаний директор школи зарахувати дитину, за проханням батьків, до 1 класу, якщо їй шість років виповниться в жовтні-грудні поточного року? Дякую за відповідь!

Відповідно до частини першої статті 20 Закону України «Про загальну середню освіту» зарахування учнів до закладів загальної середньої освіти здійснюється, як правило, з 6 років. Зважаючи на відсутність імперативної норми, керівник закладу загальної середньої освіти має право на підставі заяви батьків зарахувати дитину до 1 класу.

У той же час звертаємо увагу на необхідність зважати на готовність 5-річної дитини за психофізичними показниками навчатись у школі. Таку готовність дитини можна встановили за бажанням батьків у практичного психолога закладу.

Додатково для уточнення інших можливих питань надаємо посилання на лист Міністерства освіти і науки України «Щодо прийому дітей до перших класів» від 05.04.2019 року № 1-9/227:

Аналітичний центр АМУ

Чи можливе створення відділу освіти селищної ради, як окремої юридичної особи, шляхом поділу (виділу з) селищної ради? Це потрібно для проведення документів у казначейській службі для правонаступництва у тендерних договорах.
Щодо утворення нового виконавчого органу
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 26 Закону України «Про  місцеве самоврядування в Україні» до виключної компетенції сільської, селищної, міської ради належить, зокрема, затвердження за пропозицією сільського, селищного, міського голови структури виконавчих органів ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів відповідно до типових штатів, затверджених Кабінетом Міністрів України, витрат на їх утримання. У такому разі селищна рада одним рішенням приймає рішення утворити відділ освіти селищної ради та ліквідувати свій відповідний структурний підрозділ.
Щодо утворення відділу освіти шляхом поділу
Відповідно до статті 80 Цивільного кодексу України (ЦКУ) юридичні особи створюються в порядку, встановленому законодавством. Статтею 56 Господарського кодексу України (ГКУ) визначено, що суб’єкт господарювання може бути утворений  шляхом заснування нового або реорганізації (злиття, приєднання, виділення,  поділу,  перетворення) діючого (діючих) суб'єкта господарювання з додержанням вимог законодавства.
Державна реєстрація юридичних осіб, які утворені в результаті злиття, поділу, здійснюється в порядку, встановленому статтями 24-27 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців».
Стаття 15 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» визначає перелік необхідних документів для проведення державної реєстрації юридичної особи. 
Для державної реєстрації новоутвореної юридичної особи державному реєстратору надається реєстраційна картка за формою № 2 «Реєстраційна картка на  проведення державної реєстрації юридичної особи, утвореної шляхом реорганізації діючої (діючих) юридичної особи (юридичних осіб)», розділом VI якої передбачено зазначення відомостей про юридичну особу (юридичних осіб), правонаступником якої (яких) є юридична особа, утворена в результаті виділу, поділу, злиття, перетворення.
Аналітичний центр АМУ
Я працюю методистом районного методичного кабінету відділу освіти. За сумісництвом учителем у закладі загальної середньої освіти (6 годин), з 1 вересня до кінця навчального року. Протягом багатьох років мені виплачували компенсацію за відпустку. В цьому році повідомили, що законом не передбачено виплату компенсації. Чи маю я право на зазначену компенсацію?
Згідно з пунктом шостим частини сьомої статті 10 Закону України «Про відпустки» щорічні відпустки повної тривалості до настання шестимісячного терміну безперервної роботи у перший рік роботи на даному підприємстві за бажанням працівника надаються сумісникам ‒ одночасно з відпусткою за основним місцем роботи. Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону України «Про відпустки» за бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією. При цьому тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не повинна бути менше ніж 24 календарних дні.
При цьому звертаємо увагу, що згідно із статтею 25 Закону України «Про відпустки» Ви маєте право, як сумісник, на термін до закінчення відпустки за основним місцем роботи відпустку без збереження заробітної плати на роботі за сумісництвом.
Отже, зважаючи на вище зазначене, Ви маєте право одержати компенсацію за відпустку на посаді вчителя, але за різницю, що залишиться від загального обсягу відпустки після 24 календарних днів.

Аналітичний центр АМУ

 

 

Вертикальні вкладки

 

 

  

Сторінку розроблено в рамках проекту
«Розробка курсу на зміцнення місцевого самоврядування в Україні» (ПУЛЬС)