«Просторове планування майбутнього: як стратегія розвитку формує нові українські міста» стало темою Українського будівельного конгресу 2026, який відбувся 23 червня 2026 року за участі представників територіальних громад, органів державної влади, архітекторів, забудовників та інвесторів.
Під час панельної дискусії «Девелопмент в Україні: хто реально формує міста?» учасники шукали відповідь на питання: що є рушійною силою розвитку територій – комерційні інвестиції девелоперів, державні будівельні норми чи стратегічне бачення самих громад через Комплексні плани просторового розвитку?
В дискусії та обговоренні ключових факторів просторового розвитку громад взяли участь:
Богдан Балагура, Тетіївський міський голова Київської області;
Євген Плащенко, директор департаменту просторового планування територій та архітектури Міністерства розвитку громад та територій України;
Олександр Свистунов, головний архітектор міста Києва;
Ольга Бронштейн, головна архітекторка міста Житомира;
Вадим Бублій, головний архітектор міста Біла Церква Київської області;
Андрій Шевчук, начальник відділу планування та урбаністики, міста Рівне;
Ірина Сухецька, головний спеціаліст відділу містобудування, архітектури і землекористування виконавчого комітету Гірської сільської ради Київської області;
Олександр Слобожан, Виконавчий директор Асоціації міст України.
Модерувала дискусію експертка з питань місцевого економічного розвитку Асоціації міст України Інна Комарова.
Євген Плащенко окреслив державне бачення впровадження нових містобудівних інструментів:
«Комплексні плани просторового розвитку громад мають стати чіткою та зрозумілою «дорожньою картою» для приватних інвесторів. Нове законодавство у сфері просторового планування покликане не лише захистити українські міста від хаотичної забудови, а й інтегрувати найкращі європейські архітектурні практики у процеси відновлення територій».
Олександр Свистунов підкреслив, що розвиток столиці як головного майданчика девелопменту базується на принципах відкритості та взаємодії:
«Київ має колосальний інвестиційний потенціал, і ключовим завданням для нас є побудова ефективної моделі співпраці. Сучасне просторове планування та якісна підготовка містобудівної документації можливі лише за умови відкритого діалогу, коли до цього процесу активно долучаються всі стейкхолдери. Тільки через спільну роботу муніципалітету, експертної спільноти, мешканців та приватних інвесторів ми здатні знайти дієві інструменти, які дозволять місту розвиватися, повністю враховуючи інтереси громади та зберігаючи нашу історичну спадщину».
Богдан Балагура наголосив, що енергонезалежність та автономність стали базовими критеріями виживання громад, а робота над планами стійкості розпочалася ще 4 роки тому:
«Ми зрозуміли, що громада повинна мати альтернативні джерела енергії та чіткий план дій на випадок кризових ситуацій, тому почали займатися цим завчасно. Без значного фінансування, але завдяки спільній підтримці партнерів, донорів, Київської ОВА та місцевого бюджету, станом на червень 2026 року всі критично важливі об’єкти громади – лікарня, тепломережа, водоканал, котельні та насосні станції – вже мають резервні джерела живлення.
Для цього ми ухвалили непрості рішення: продали старі й незадіяні комунальні об’єкти, а отримані кошти спрямували на енергетичну стійкість. Це дало можливість безперебійно подавати тепло в опалювальний сезон, забезпечувати людей водою та водовідведенням у режимі 24/7.
Окремо хочу відзначити девелоперів, які реалізовують у нашій громаді проєкти у сфері сонячної генерації й накопичення енергії. Переконаний, що саме такі інвестиції приватного бізнесу є фундаментом енергонезалежності. Завдяки їм ми зможемо створити достатній обсяг генерації та систем зберігання електроенергії для покриття потреб як мешканців, так і підприємств чи критичної інфраструктури».
Ольга Бронштейн поділилась успішним практичним досвідом Житомира у сфері залучення громадськості до просторового планування:
«Воєнний стан вносить жорсткі корективи в комунікацію містобудівних проєктів, і сьогодні вкрай важко презентувати реконструкцію просторів без належного діалогу з мешканцями. Проте для близько 250 тисяч містян комфорт проживання залишається найвищою цінністю. Головним виходом із комунікаційних криз стала партисипація, а саме успішна реалізація проєкту «Урбаншкола Житомира»за підтримки німецького товариства міжнародного співробітництва GIZ. Завдяки цьому інструменту нам вдалося залучити містян до прямого діалогу: через опитування та спільні урбаністичні події ми чітко визначаємо реальні потреби громади і трансформуємо міське середовище в синергії з громадськістю».
Вадим Бублій, Головний архітектор міста Біла Церква, розповів про специфіку поєднання промислового потенціалу з житловою інфраструктурою:
«Біла Церква – це унікальний логістичний та промисловий хаб поруч із Києвом, який активно розвиває індустріальні парки, що водночас стимулює створення нового комфортного житлового середовища. Завдяки наявним інструментам містобудівноі документації нам вдається швидко реагувати на запити промисловців, а їм, в свою чергу, швидко втілювати проєкти в життя. Великий девелопмент прагне максимальної швидкості,теплий інвестиційний клімат та взаєморозуміння бізнесу з місцевою владою. Саме такі умови створенні в Білій Церкві,які ми радимо перейняти іншим містам України».
Андрій Шевчук презентував масштабну ініціативу створення інклюзивного міського середовища:
«Кількість людей, які потребують доступного та комфортного простору, стрімко зростає, тому ми активно залучаємо приватних інвесторів та грантові кошти до реалізації проєктів безбар’єрності. Першим кроком став пілотний півторакілометровий фрагмент вулиці, повністю адаптований для всіх маломобільних громадян. Який став основою для реалізації у місті державного проєкту «Рух без бар’єрів» – безбар’єрний маршрут Рівного, завдяки якому ключові громадські локації – від ЦНАПу до торговельного центру та храму в межах маршруту – стають безбар’єрними. Наше стратегічне завдання – об’єднати зусилля муніципалітету та місцевого бізнесу, щоб зробити громадські простори доступнішими».
Ірина Сухецька наголосила на стратегічній важливості просторового планування для нової України:
«Громади сьогодні стають центрами економічного зростання та інвестицій, тому якісне просторове планування є фундаментом для створення нових прозорих правил гри. Розробка містобудівної та землевпорядной документації для нашої громади –це колосальний, фінансово та часозатратний процес, який ускладнюється реаліями воєнного стану, коли ресурси першочергово спрямовуються на оборону, а вносити зміни до документів практично нереально. Проте наявність Комплексного плану просторового розвитку є критично важливою. Це той фундаментальний інструмент, який дозволяє громаді чітко бачити свій реальний потенціал, забезпечувати прогнозований розвиток на десятиліття вперед та пропонувати прозорі й зрозумілі умови для інвесторів. Майбутнє формують ті громади, які здатні самостійно створювати правила свого розвитку».
Олександр Слобожан, Виконавчий директор Асоціації міст України, підбиваючи підсумки Конгресу на пресконференції, зазначив:
«Асоціація міст України, яка обʼєднує сьогодні 1092 громади, працює для створення прозорих правил. Реальне партнерство між муніципалітетами та девелопментом можливе лише тоді, коли правила гри є прозорими, цифровізованими та однаковими для всіх. Просторові плани – це не про обмеження бізнесу, це про прогнозованість інвестицій та капіталізацію територій.
Щоб муніципалітети могли ефективно захищати інтереси жителів, терміново потрібні дієві законодавчі важелі. Ми маємо бути сильними та адаптивними замовниками просторового розвитку, а не свідками хаотичної забудови».
У пресконференції за результатами Конгресу від Асоціації міст України взяли також участь:
Богдан Балагура, Тетіївський міський голова;
Ольга Бронштейн, Головна архітекторка міста Житомира;
Андрій Шевчук, Начальник відділу планування та урбаністики міста Рівне;
Ірина Сухецька, Головний спеціаліст відділу містобудування Гірської сільської ради.
Учасники поділилися гострими проблемами муніципалітетів та обговорили практичний досвід розробки і реалізації Комплексних планів просторового розвитку громад в умовах воєнного стану.
Конгрес став важливим комунікаційним майданчиком для координації дій муніципалітетів, Уряду, архітектурною спільнотою, та будівельним бізнесом задля прогнозованої відбудови українських громад.
