24 / Квітень, 2020

23 квітня Асоціація міст України провела черговий вебінар, присвячений змінам у сфері охорони здоров'я, які запроваджуються у 2020 році. АМУ у зв’язку з пандемією хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, запропонувала Національній службі здоров’я обговорити перші результати підписання договорів з НСЗУ та фінансування медичних закладів у цих умовах. Захід організовано в рамках проєкту ПУЛЬС, який реалізує АМУ за підтримки USAID.

Онлайн трансляція велася із зали засідань АМУ через сторінку Асоціації у Фейсбук. До перегляду долучилися більше 6 тисяч користувачів мережі. Під час вебінару представники НСЗУ надавали відповіді на порушені громадами запитання, що збиралися, та ті, які піднімалися в онлайн-чаті.
Захід відкрила аналітик з питань охорони здоров'я Світлана Осташко. Вона привітала учасників та наголосила на необхідності діалогу органів місцевого самоврядування з центральними органами виконавчої влади, зокрема з Національною службою здоров'я України. Аналітик зазначила, що наразі є потреба обговорити результати підписання договорів з НСЗУ, адже є медичні заклади, які не підписали договір. Також через епідемію хвороби COVID-19 лікарні не можуть надавати планову медичну допомогу, тому виникають питання щодо фінансування в цих умовах. Громади першими виявляють проблеми, до них потрібно прислухатися та оперативно вирішувати проблемні питання. Місцеве самоврядування, окрім запровадження карантинних заходів, виділяє кошти на підвищення заробітних плат медичних працівників, їх страхування та харчування, закупівлю ліків, захисного одягу, тестів, обладнання, організовує підвезення медиків на роботу. Тому АМУ постійно знаходиться на звязку з громадами, збирає проблемні питання органів місцевого самоврядування у сфері охорони здоров'я.
Директор департаменту договірної роботи НСЗУ Андрій Віленський зупинився на результатах кампанії з укладення договорів між НСЗУ та спеціалізованими закладами охорони здоров’я з 1 квітня 2020 року і розповів про перші виплати за договорами. Він наголосив на обов’язкових умовах, на виконання яких укладалися договори з НСЗУ, а саме:
  • автономізації закладу (перетворення в комунальне некомерційне/казенне підприємство);
  • комп’ютеризації закладу (встановлення комп’ютерів або інших технічних засобів, наприклад планшетів, смартфонів, тощо);
  • підключення закладу до ЦБД ЕСОЗ через обраний МІС;
  • наявності у закладу діючої ліцензії на провадження господарської діяльності з медичної практики;
  • підписання договору з Національною службою здоров’я України тощо.
Не всі заклади змогли укласти договори через те, що не в усіх була ліцензія або не було необхідного обладнання. Система охорони здоров’я фінансово та організаційно залежить від місцевих бюджетів. За кошти центрального бюджету (ПМГ) держава закуповує послуги. Місцева влада відповідає за організацію надання медичної допомоги – стратегічне планування та розвиток мережі. Також експерт презентував стан укладення договорів: 1645 закладів охорони здоров’я уклали договір, з них 61 заклад приватний. Вже проведені перші виплати, це були аванси за квітень, що становило більше 4 млрд гривень. Певні корективи у діяльність закладів охорони здоров'я внесла ситуація з карантином через епідемію COVID-19. Це стосується медичних закладів, які надають стаціонарну хірургічну та терапевтичну допомогу. Вони отримають 100% оплату за глобальним бюджетом. Спрощено ведення медичних записів, крім записів щодо коронавірусної хвороби.
 
Альона Горошко, директорка департаменту замовлення медичних послуг та лікарських засобів НСЗУ, розповіла про фінансування закладів охорони здоров’я в умовах пандемії COVID-19. Вона пояснила, яким чином аналізувалася мережа, як змінюється їх бюджет. Це 4 категорії: перша – це ті, які отримують більше 90% фінансування, друга – більше 70% і більше, третя від 50% до 70% та четверта – менше 50%.
В країні більшість закладів (більше 60%) отримують фінансування більше ніж фінансування за медичною субвенцією. В перехідний період для підтримки закладів, які отримують менше 60%, було передбачено 900 млн гривень на 3 місяці. Окремо вона продемонструвала дешборд, розміщений на сайті НСЗУ щодо закладів, які приймають хворих на COVID-19. Для того, щоб спрогнозувати мережу для лікування хворих на COVID-19, враховували 3 сценарії: оптимістичний, помірний та песимістичний. Мова йде про наявність гарної системи тестування та виявлення, наявність і дотримання протоколів лікування, прихильність пацієнтів до самоізоляції. За прикладом інших країн, 80% інфікованих не потребуватимуть госпіталізації та зможуть перебувати на самоізоляції. 15% потребуватимуть стаціонарної допомоги і не потребуватимуть ШВЛ та 5% потребуватимуть ШВЛ. Також вона роповіла, яким чином буде здійснюватися фінансування медичних закладів, які обслуговують хворих на хворобу COVID-19.
Будуть запроваджені три додаткові пакети:
  • лікування хворих з коронавірусом у визначених 242 медичних закладах першої хвилі зможуть госпіталізувати до 60 тисяч хворих. Оплата буде здійснюватися також в залежності від кількості команд, які надаватимуть медичну допомогу – буде визначена кількість анестезіологів, наявність ліків для лікування цих хворих (які на ШВЛ та без ШВЛ). Оплата інших 102 закладів, в яких знаходяться хворі на  COVID-19 та хворі на інші хвороби, буде здійснюватися окремо, що ще буде визначено;
  • амбулаторна допомога, пакет по мобільним бригадам. Є розпорядження Головного санітарного лікаря, яким встановлюється створення бригад для забору аналізів у хворих. Такі бригади частіше створюються на базі поліклінік. Вимогою НСЗУ буде забезпечення мінімальна кількість заборів зразків – 150. У вартість входить підвищення зарплати, сам аналіз та інші витрати. ЗІЗ в пакеті не враховано, вони забезпечуються централізовано.
  • пакет екстреної медичної допомоги. Доплата буде за виїзди до хворих на COVID-19 з підтвердженим та непідтвердженим діагнозом.
Також пропонуємо переглянути відео вебінару:
 

Нагадаємо, це вже третій вебінар з питань охорони здоров'я, який проводить АМУ. Ознайомитися детальніше з першим вебінаром 28 січня 2020 року, другим вебінаром 17 березня 2020 року.

 

 

 

  

Сторінку розроблено в рамках проекту
«Розробка курсу на зміцнення місцевого самоврядування в Україні» (ПУЛЬС)